Рішення № 14412575, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/52222.02.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація»

ДоПублічного акціонерного товариства «КОНВЕРСБАНК»

Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивачаАкціонерне товариство «Український інноваційний банк»

Провизнання права власності та усунення перешкод

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаПантія О.А.- дов. від 17.11.2010р.;

Від відповідача 1не зявився

Від відповідача 2Бородай М.С. - дов. від 29.10.2010 р.

Від третьої особиЮхименко М.П. дов. від 07.07.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів публічного акціонерного товариства «КОРНВЕРСБАНК»та закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача акціонерне товариство «Український інноваційний банк», про визнання права власності на нежилий будинок інженерно-лабораторний корпус (літ. А), загальною площею 4694,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6, який згідно опису обєкта, викладеного у Витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27124786, виданого 26.08.2010р. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», складається з 1. А нежилий будинок інженерно лабораторний корпус загальною площею 4696,50 кв.м.; усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпоряджання належним йому на праві власності нерухомим майном, а саме: нежилим будинком інженерно-лабораторним корпусом (літ. А), загальною площею 4694,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6, який згідно опису обєкта, викладеного у Витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27124786, виданого 26.08.2010р. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», складається з 1. А нежилий будинок інженерно лабораторний корпус загальною площею 4696,50 кв.м.

14.02.2011р. через канцелярію до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, у якій він послався на те, що відповідач 2 ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект» фактично займає приміщення в нежилому будинку та на власний розсуд користується ним без достатніх на те правових підстав, чим порушує права позивача, як власника нерухомого майна. У звязку з цим позивач збільшив позовні вимоги вимогою про виселення ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»з нежилого будинку інженерно-лабораторного корпусу (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6, звільнивши нежилий будинок від персоналу та майна відповідача 2.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить визнати право власності на нежилий будинок інженерно-лабораторний корпус (літ. А), загальною площею 4694,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6; усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпоряджання належним йому на праві власності нежилим будинком інженерно-лабораторним корпусом (літ. А), загальною площею 4694,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6; виселити ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»з нежилого будинку інженерно-лабораторного корпусу (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Струтинського Сергія, будинок 6 (шість), звільнивши нежилий будинок від персоналу та майна ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги та заяву про збільшення позовних вимог підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі. Посилався на те, що відповідачами 19.11.2010р. було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач 2 передав відповідачу 1 в іпотеку нежилий будинок інженерно-лабораторний корпус (літ. А), загальною площею 4694,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6, та який належить на праві власності позивачу. Окрім того, відповідач 2 фактично займає приміщення в нежилому будинку та на власний розсуд користується ним без достатніх на те правових підстав. Такими діями відповідачі порушують право власності позивача, що на його думку, дає підстави для звернення до суду з позовом про визнання права власності, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, а також про виселення з нежилого будинку.

Відповідач-1 явку представника в судове засідання 17.02.2011р. не забезпечив, письмового відзиву та письмових заперечень по суті позовних вимог не надав. Відповідач-1 про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 позов не визнав, свої заперечення виклав у письмовому відзиві, який надав суду у судовому засіданні 17.02.2011р. Посилався на те, що на момент укладення договору іпотеки від 19.11.2010р. і на момент подання позову у даній справі відповідач 2 мав право власності на вказаний нежилий будинок, а тому позов задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи позов підтримав з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між третьою особою - АТ «Український інноваційний банк»і відповідачем 2 - ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект» було укладено іпотечний договір від 12.06.2007р. (з наступними змінами та доповненнями від 10.06.2008р., 28.08.2010р.), відповідно до якого останній передав в іпотеку АТ «Український інноваційний банк»нерухоме майно: нежилий будинок інженерно-лабораторний корпус (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6.

З укладенням цього договору ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»виступило майновим поручителем за зобовязаннями Акціонерного банку «Синтез»щодо повернення міжбанківського валютного кредиту в сумі 6000000 доларів США відповідно до Угоди № DP570390 від 12.06.2007р., а також сплати процентів та інших платежів, передбачених кредитною угодою, виконання інших зобовязання, передбачених кредитною угодою.

У звязку з невиконанням АБ «Синтез»зобовязань за кредитною угодою третя особа, АТ «Український інноваційний банк», звернула стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність відповідно до умов іпотечного договору від 12.06.2007р. та ст. 37 Закону України «Про іпотеку». 10.08.2010р. третя особа, АТ «Український інноваційний банк», зареєструвала право власності на нерухоме майно в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»та набула право власності на нежилий будинок.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договір іпотеки між АТ «Український інноваційний банк»та ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»від 12.06.2007р. не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а звернення стягнення на предмет іпотеки за договором нежилий будинок відбулось у відповідності до положень Закону України «Про іпотеку»та умов іпотечного договору. За таких обставин, АТ «Український інноваційний банк»правомірно набув право власності на спірний нежилий будинок і мав право відчужувати його третім особам.

27.08.2010р. АТ «Український інноваційний банк»на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2010р. продав нежилий будинок інженерно-лабораторний корпус (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6, на користь позивача ТОВ «Біла акація». Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 2543 та в Державному реєстрі правочинів за № 4091136. Сторони підписали Акт приймання-передачі від 27.08.2010р., відповідно до якого АТ «Український інноваційний банк»передав, а ТОВ «Біла акація»прийняло нежилий будинок.

Право власності ТОВ «Біла акація»на нежилий будинок було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»03.09.2010р., що підтверджується витягом з Реєстру від 03.09.2010р. № 27207989.

Розрахунок за придбане нерухоме майно проведено 08.09.2010р., а саме: ТОВ «Біла акація»платіжним дорученням № 2 (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи) перерахувало на рахунок продавця (АТ «Український інноваційний банк») грошові кошти в сумі 47377691,00 грн., які підлягали сплаті відповідно до умов договору (п. 2.1. договору купівлі-продажу від 27.08.2010р.).

Статтею 657 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку від 27.08.2010р.) передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ст. 658 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується дотримання сторонами договору купівлі-продажу нежилого будинку від 27.08.2010р. усіх вищенаведених вимог, в тому числі щодо нотаріальної форми договору, його державної реєстрації тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Окрім того, позивачем було надано суду засвідчені копії рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2010р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011р. у справі № 36/421 за позовом «ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»до АТ «Український інноваційний банк», ТОВ «Біла акація», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ПАТ «АБ «Синтез»про визнання недійсним іпотечного договору від 12.06.2007 р. (із змінами та доповненнями), витребування з чужого незаконного володіння майна: нежилого будинку інженерно-лабораторного корпусу (літ. А) загальною площею 4694,90 кв. м., який знаходиться за адресою м. Київ. вул. Струтинського Сергія, буд. 6.

Як випливає з вищевказаного рішення від 27.12.2010р. у справі №36/421, яке відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили після розгляду справи апеляційним судом, Господарським судом міста Києва було відмовлено у задоволенні позову ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»про визнання недійсним іпотечного договору від 12.06.207р. та витребування нежилого будинку.

При цьому господарський суд встановив, що відповідач 1 у справі № 36/421 - АТ «Український інноваційний банк»набув право власності на нежилий будинок у відповідності до умов іпотечного договору від 12.06.2007 р., вимог Закону України «Про іпотеку», Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства України (стор.12 рішення суду). Таким чином, суд встановив, що АТ «Український інноваційний банк»10.08.2010 р. правомірно набуло право власності на інженерно-лабораторний корпус (літ. А), який знаходиться за адресою м. Київ. вул. Струтинського Сергія, буд. 6.

Також Господарським судом міста Києва були перевірені обставини та підстави для укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку від 27.08.2010 р., у звязку з чим суд встановив, що ТОВ «Біла акація»є законним власником нежилого будинку, оскільки набуло право власності у порядку та з дотриманням вимог, передбачених законодавством України, а підстави для витребування у ТОВ «Біла акація»вищевказаного нерухомого майна відсутні (стор. 13 рішення суду)Рішення).

Додатково позивач надав довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна від 11.01.2011р. за № 1031 (И-2011), згідно з якою за даними Бюро по нежитловому фонду за адресою вул. Струтинського, 6 на праві власності зареєстровано нежилий будинок інженерно-лабораторний корпус загальною площею 4694,90 кв.м. за ТОВ «Біла акація»на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_1 приватним нотаріусом київського міськнотокругу 27.08.2010р., р.№ 2543.

Таким чином, право власності позивача ТОВ «Біла акація»на нежилий будинок - інженерно-лабораторний корпус (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6, набуте ним на підставі відплатного договору, який було укладено, нотаріально посвідчено та зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства і сторони повністю виконали свої зобовязання за договором, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі рішенням господарського суду м. Києва від 27.12.2010р. у справі № 36/421, яке набрало законної сили.

Разом з тим, 25.11.2010р. позивачу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна стало відомо, що між ПАТ «КОНВЕРСБАНК»та ЗАТ НВФ «Укрспецмонтажпроект»був підписаний договір іпотеки № 653/980 - ЮО/І від 19.11.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_2. Обєктом обтяження за даним договором іпотеки є вищезгаданий нежилий будинок. Власником нежилого будинку у Єдиному реєстрі заборон зазначено ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект».

З приводу обставин укладення між відповідачами договору іпотеки № 653/980 - ЮО/І судом встановлено наступне.

19.11.2010р. відповідач 2 ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»зареєстрував право власності на нежилий будинок в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», про що одержав Витяг про реєстрацію права власності від 19.11.2010р. за № 28067249.

19.11.2010р. відповідач 2 ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»одержав в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації»витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 28068684, який у відповідності до п. 96 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, нотаріус вимагає при посвідченні іпотечних договорів. Суд зазначає, що всупереч вимогам п. 7.9. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010р. № 1692/5), витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 28068684 не скріплений печаткою БТІ.

19.11.2010р. між відповідачами було укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 653/980-ЮО, відповідно до умов якого ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»зобовязалося повернути грошові кошти в розмірі 3000000 грн. відповідно до умов кредитного договору в строк до 17.11.2010р.

19.11.2010р. на забезпечення виконання зобовязань ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»за кредитним договором № 653/980-ЮО від 19.11.2010р. між відповідачами було укладено договір іпотеки № 653/980-ЮО/І, відповідно до умов якого відповідач 2 передав відповідачу 1 в іпотеку нежилий будинок - на інженерно-лабораторний корпус (літ. А), який знаходиться за адресою м. Київ. вул. Струтинського Сергія, буд. 6.

19.11.2010р. на підставі договору іпотеки до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна нотаріусом було внесено запис про заборону відчуження нежилого будинку.

Зазначені дії відповідачів свідчать про невизнання ними права власності позивача на нежилий будинок. Наявність спору про право з приводу нежилого будинку (справа № 36/421 у господарському суді міста Києва) підтверджує ту обставину, що відповідач 2 ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»оспорює право власності позивача на нежилий будинок.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду з вимогою про визнання права власності на нежилий будинок в порядку, передбаченому ст. 392 Цивільного кодексу України, з підстав невизнання та оспорювання його права власності на вищезазначене нерухоме майно.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України зміст права власності полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України) і має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).

Отже, уклавши договір іпотеки від 19.11.2010р., відповідач 2 без достатніх на те підстав розпорядився майном, яке на момент вчинення цього правочину не належало йому на праві власності.

Посилання представника відповідача 2 на факт реєстрації права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», як на підставу своїх заперечень, спростовується наступним.

З копії Витягу про державну реєстрацію прав, виданого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»19.11.2010р. за № 28067249, яку надав суду відповідач 1 - ПАТ «КОНВЕРСБАНК», видно, що право власності на нежилий будинок на підставі Свідоцтва про право власності НБ № 010005193 від 28.11.2002р. та наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 25.10.2002р. № 846-В 19.11.2010р. було зареєстровано за ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект». Як пояснили представники сторін, така реєстрація відбулась на підставі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 29.10.2010р.

До матеріалів справи долучено копії рішення Старобільського районного суду Луганської області від 29 жовтня 2010 року у справі №2-2616/2010, ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2010 р. та ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 14.02.2011 р. у цій справі.

З наведених документів випливає, що 29.10.2010 р. Старобільським районним судом Луганської області у справі за позовом ОСОБА_3 до відповідачів: Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація», Акціонерного товариства «Український інноваційний банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»про стягнення суми штрафу за договором та визнання договору недійсним вирішено:

- стягнути з ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»на користь ОСОБА_3 3000 гривень в якості неустойки;

- зобовязати ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»не чинити перешкод ОСОБА_3 в користування нежитловим приміщенням (блок з технічного обслуговування автомобілів), яке розташоване з адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 28 м.кв.;

- визнати недійсним Іпотечний Договір від 12 червня 2007 року, укладений між ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»та акціонерним товариством «Український інноваційний банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3379;

- визнати недійсним Додатковий договір від 10 червня 2008 року до Іпотечного Договору від 12 червня 2007 року, укладений між ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»та акціонерним товариством «Український інноваційний банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1787;

- визнати недійсним Додатковий договір від 28 серпня 2008 року до Іпотечного Договору від 12 червня 2007 року, укладений між ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»та акціонерним товариством «Український інноваційний банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 2965;

- застосувати реституцію як наслідок недійсності Іпотечного Договору від 12 червня 2007 року, укладеного між ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»та акціонерним товариством «Український інноваційний банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №3379; Додаткового договору від 10 червня 2008 року до Іпотечного Договору від 12 червня 2007 року, укладений між ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект» та акціонерним товариством «Український інноваційний банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1787 та Додаткового договору від 28 серпня 2008 року до Іпотечного Договору від 12 червня 2007 року, укладений між ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»та акціонерним товариством «Український інноваційний банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2965;

- зобовязати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»зареєструвати право власності на нежилий будинок інженерно-лабораторний корпус (Літ. А), загальною площею 4694,90 кв.м., що знаходиться за адресою: 01014, м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6 за Закритим акціонерним товариством Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку інженерно-лабораторного корпусу (літ. А), що знаходиться за адресою: 01014, м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6, укладений між акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біла акація»27 серпня 2010 року;

- застосувати реституцію як наслідок недійсності Договору купівлі-продажу нежилого будинку інженерно-лабораторного корпусу (Літ. А), що знаходиться по вул. Струтинського Сергія, буд. 6, укладений між акціонерним товариством «Український інноваційний банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біла акація»27 серпня 2010 року.

Разом з тим, у тексті Витягу про державну реєстрацію прав, виданого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»19.11.2010р. за № 28067249, посилання на рішення Старобільського районного суду Луганської області, як на підставу для реєстрації права власності відсутнє.

Як пояснили представники позивача і третьої особи, ТОВ «Біла акація»та АТ «Український інноваційний банк»не були повідомлені про відкриття провадження у даній справі, про час і місце проведення судових засідань у даній справі та не знали про судовий розгляд цієї справи та існування рішення від 29.10.2010р. Згідно з текстом цього рішення справу розглянуто та рішення оголошено за відсутності представників ТОВ «Біла акація»та АТ «Український інноваційний банк». Лише 02.12.2010р. представник ТОВ «Біла акація»отримав копію зазначеного рішення в приміщенні Старобільського районного суду Луганської області, після чого ТОВ «Біла акація»подало апеляційну скаргу на рішення суду.

Однак, зазначене рішення Старобільського районного суду Луганської області від 29.10.2010р. було скасовано за нововиявленими обставинами ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2010р., яка у відповідності до ст. 366 Цивільного процесуального кодексу України оскарженню не підлягає. А 14.02.2011р. провадження у цій справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову.

Дослідивши обставини та підстави набуття права власності на нежилий будинок третьою особою та позивачем, суд дійшов висновку про те, що станом на 19.11.2010р. відповідач 2 ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»не мав права власності на спірний нежилий будинок. Цей висновок також підтверджується згаданими вище рішеннями судів.

А отже, реєстрація права власності на нежилий будинок за відповідачем 2 відбулась без належних правових підстав.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. В статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, сама по собі реєстрація права власності відповідача 2 в БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно не є підставою для виникнення права власності, оскільки така реєстрація є похідною відносно юридичних фактів, з настанням яких закон повязує підстави виникнення (набуття, переходу або припинення) права власності на майно.

За таких обставин, беручи до уваги викладене вище, в тому числі правомірність набуття позивачем права власності на нежилий будинок та відсутність підстав недійсності правочинів, які стали підставою для набуття права власності, суд при розгляді позовних вимог керувався положеннями ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України.

Протиправність дій відповідачів, повязаних з укладенням договору іпотеки від 19.11.2010р., полягає у наступному.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки від 19.11.2010р.) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за наявності, зокрема, такої умови: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Відповідно до ст. 317 ЦК України лише власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як було зясовано судом, на момент укладення договору іпотеки від 19.11.2010р. іпотекодавець за договором ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»не мав права власності на предмет іпотеки, а тому договір іпотеки був укладений з дефектом її субєктного складу та з порушенням вимог статті 203 Цивільного кодексу України.

З зазначеного випливає, що договір іпотеки № 653/980-ЮО/І, згідно з вимогами ч. 1 ст.215, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, тобто недійсним, а такий договір не може породжувати наслідків, які сторони мали на меті при його укладенні. Тобто, відсутність статусу власника спірного нерухомого майна у відповідача 2 означає нікчемність договору іпотеки через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Разом з тим, факт укладення цього договору, а також наявність у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна запису про обтяження нежилого будинку зобовязаннями за цим договором є порушенням права власності позивача ТОВ «Біла акація», що перешкоджає позивачу, як власнику, здійснювати свої законні права щодо нежилого будинку.

Згідно з положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є припинення дії, яка порушує право. Отже, на підставі ст. 391 ЦК України позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

У звязку з викладеним суд вважає, що вимога позивача про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нежилим будинком є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також підлягають усуненню перешкоди, які чиняться позивачу, як власнику нежилого будинку, з боку відповідача 2 ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект», який фактично займає приміщення в нежилому будинку та користується ним без достатніх на те правових підстав, а тому вимога позивача про виселення ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»з нежилого будинку інженерно-лабораторного корпусу (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6, звільнивши нежилий будинок від персоналу та майна відповідача 2, також підлягають задоволенню.

Зокрема, у відповідності до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 7 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що нежилий будинок - інженерно-лабораторний корпус (літ. А) загальною площею 4694,90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6, належить (і належав на момент укладення договору іпотеки від 19112010р.) на праві власності позивачу - ТОВ «Біла акація». Підстави для здійснення відповідачем 2 користування усіма або окремими приміщеннями нежилого будинку відсутні, а відтак, відповідач 2 займає нежилий будинок та користується ним неправомірно, що є порушенням прав позивача. Представник відповідача 2 в судовому засіданні не заперечував той факт, що нежилий будинок перебував і станом на час судового розгляду спору перебуває в його користуванні, в тому числі для задоволення його власних господарських потреб, а також для здавання приміщень нежилого будинку в оренду.

На підставі зазначеного вище та керуючись положеннями ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України щодо способів захисту цивільного права суд приходить до висновку, що порушене право власності позивача на нежилий будинок підлягає захисту шляхом виселення відповідача з займаних ним приміщень нежилого будинку.

Судові витрати, відповідно до положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація»(65039, м. Одеса, пров. Бісквітний, буд. 3, ідентифікаційний код 30495324) на нежилий будинок інженерно-лабораторний корпус (літ. А) загальною площею 4694,90 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Струтинського Сергія, будинок 6, який згідно опису обєкта, викладеного у Витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27124786, виданого 26.08.2010 р. Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», складається з 1. А нежилий будинок інженерно лабораторний корпус загальною площею 4696,50 кв.м.;

Усунути перешкоди у здійсненні товариством з обмеженою відповідальністю «Біла акація»(65039, м. Одеса, пров. Бісквітний, буд. 3, ідентифікаційний код 30495324) права користування та розпорядження належним йому на праві власності нерухомим майном, а саме: нежилий будинок інженерно-лабораторний корпус (літ. А) загальною площею 4694,90 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Струтинського Сергія, будинок 6 (шість), який згідно опису обєкта, викладеного у Витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27124786, виданого 26.08.2010 р. Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», складається з 1. А нежилий будинок інженерно лабораторний корпус загальною площею 4696,50 кв.м..

Виселити Закрите акціонерне товариство «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»(01014, м. Київ, вул. Струтинського Сергія, 6, ідентифікаційний код 01413336) з нежилого будинку інженерно-лабораторного корпусу (літ. А), загальною площею 4694,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Струтинського Сергія, будинок 6 (шість) та передати зазначене приміщення за актом прийому-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Біла акація»(65039, м. Одеса, пров. Бісквітний, буд. 3, ідентифікаційний код 30495324)

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «КОНСЕРБАНК»(03141, м. Київ, вул. Соломянська, буд. 33, ідентифікаційний код 34353904) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація»(65039, м. Одеса, пров. Бісквітний, буд. 3, ідентифікаційний код 30495324) 12750 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства ««Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»(01014, м. Київ, вул. Струтинського Сергія, 6, ідентифікаційний код 01413336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація»(65039, м. Одеса, пров. Бісквітний, буд. 3, ідентифікаційний код 30495324) 12835 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Борисенко І.І.

Повне рішення складено: 28.02.2011р.