Рішення № 14412530, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/6622.02.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ»;

До                    Міністерства оборони України в особі Головного квартирно-експлуатаційного

управління Збройних Сил України;

Про                    стягнення 6202,14 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Муляревич В.Л., представник, довіреність №8 від 17.02.2011 р.;

Від відповідача:           Павлов С.О., представник, довіреність №220/589/д від 27.12.2010 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 5896,70 грн. (5632,00 грн. основного боргу + 264,70 грн. інфляційних втрат), 255,91 грн. пені, 49,53 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні 22.02.2011 р. представник позивача надав клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 264,70 грн. інфляційних втрат, 255,91 грн. пені, 49,53 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та просить стягнути з відповідача 5632,00 грн. основного боргу, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що за умовами договору позивач зобов'язався поставити товар лише після надходження повідомлення про наявність коштів на оплату товару. Відповідач зазначає про те, що зазначене повідомлення позивачеві не надавалось, а тому вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

16.06.2010 р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу №303/26, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 5.1. договору загальна сума договору становить 5632,00 грн.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата у розмірі 100% від ціни договору здійснюється по факту поставки товару протягом 30 календарних днів з дати поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на суму 5632,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПП 13/07 від 05.07.2010 р.

Факт одержання товару відповідачем підтверджується довіреністю останнього на отримання товарно-матеріальних цінностей №42 від 05.07.2010 р.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, поставлений позивачем товар не оплатив. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 5632,00 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відмова позивача від позову в частині стягнення з відповідача 264,70 грн. інфляційних втрат, 255,91 грн. пені та 49,53 грн. трьох процентів річних з простроченої суми не суперечить вимогам закону, права іншої сторони при цьому не порушені.

Господарський суд, виходячи зі змісту вимог статті 78 ГПК України, роз’яснив процесуальні наслідки прийняття відмови від позову, що полягають у припиненні судом провадження у справі в цій частині та неможливості звернення в майбутньому до господарського суду з цим же позовом.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, з посиланням на п. 4.1. договору, згідно з яким товар повинен бути повністю поставлений відповідачеві в термін 30 календарних днів з дати надходження повідомлення про наявність коштів на оплату, слід зазначити про те, що відповідачем був прийнятий товар, про що свідчить довіреність останнього на отримання товарно-матеріальних цінностей, а тому відповідач зобов’язаний провести розрахунки з позивачем.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 78, 80 п. 4, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Міністерства оборони України (інд. 03049, м. Київ, вул. Курська, 13-а, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ»(інд. 79058, м. Львів, вул. Чорновола, 57, код ЄДРПОУ 25223994) 5632 (п’ять тисяч шістсот тридцять дві) грн. заборгованості, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 264,70 грн. інфляційних втрат, 255,91 грн. пені та 49,53 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, у зв'язку з чим провадження у справі в зазначеній частині припинити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 01.03.2011 р.