Рішення № 14412378, 28.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/2728.02.11 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом»янської районної у м. Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово –роздрібний ринок «Жуляни»

про дострокове розірвання договору оренди та виселення

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Малиш В.В. –довіреність № 4 від 30.12.2010 р.

Від відповідача не з»явились

ОБСТАВИНМ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про розірвання укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом»янського району міста Києва № 1000/Ч від 20.11.2009 р., та про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 1436,5 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, передавши зазначене приміщення по акту прийому-передачі позивачу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати платежів відповідно до умов договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 1000/Ч від 20.11.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2011 р. порушено провадження у справі № 39/27 та призначено справу до розгляду на 28.02.2011 р. о 11:00 год.

Представник позивача в судове засіданні 28.02.2011 р. з’явився, вимоги ухвали суду від 26.01.2011 р. виконав, подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засіданні 28.02.2011 р. не з’явився, вимоги ухвали суду від 26.01.2011 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/27 від 26.01.2011 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження останнього, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (серія АЕ № 978253) станом на 09.02.2011 р..

Наведене поштове відправлення було отримане відповідачем 02.02.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 1294824 0.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 28.02.2011 р. від останнього до суду не надходило.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 26.01.2011 р. вручена відповідачу належним чином. При цьому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 28.02.2011 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачами не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.02.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.11.2009 р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптово –роздрібний ринок «Жуляни»(відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 1000/Ч (надалі –Договір), за умовами якого позивач, на підставі розпоряджень Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації № 770 від 30.05.2008 р. та наказу № 490 від 27.03.2008 р., зобов’язався передати, а відповідач –прийняти нежиле приміщення загальною площею 1436,5 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 для складських потреб (надалі –об’єкт оренди).

Об’єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва і знаходиться на балансі орендодавця (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування об’єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, яка на момент укладання Договору встановлюється у розмірі 15% від вартості майна і становить 39161,95 грн. на місяць.

Згідно з п. 3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

У пункті 3.8 Договору сторони узгодили, що відповідач повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1, 3.7) та інші платежі (п.п. 3.5, 3.6) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Строк дії Договору сторони встановили з 20.11.2009 р. до 18.06.2012 р. (п. 9.1 Договору).

Відповідно до п. 6.7 Договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Позивач стверджує, що відповідач не виконує своє зобов’язання щодо сплати орендних платежів, чим істотно порушує умови договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 1000/Ч від 20.11.2009 р. та просить розірвати зазначений договір з підстав, передбачених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

При цьому позивач зазначає, що заборгованість відповідача за спірним Договором перевищує три місяці та становить 588827,98 грн., а у відповідності до п. 9.3.2 Договору позивач має право вимагати дострокового розірвання Договору в судовому порядку і стягнення з відповідача збитків, якщо останній несвоєчасно сплачує передбачені Договором платежі (п.п. 3.1 –3.6).

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, при цьому господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами (позивачем) докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до положень частин 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України від 10.04.1992, № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна»(надалі –Закон України «Про оренду державного та комунального майна») передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Зібрані у справі докази, а саме: Акт прийому –передачі від 20.11.2009 р., свідчать, що на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв об»єкт оренди загальною площею 1436,5 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 в задовільному санітарно –технічному стані.

Відповідно до умов Договору орендар (відповідач) за користування об»єктом оренди сплачує орендодавцеві (позивачеві) орендну плату та компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю (п. п. 3.1, 3.5 Договору) орендар (відповідач) повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п. 3.8 Договору); орендна плата та інші передбачені Договором платежі сплачуються починаючи з дати підписання акту прийому –передачі, та нараховуються до дати підписання сторонами акту –прийому передачі при поверненні об»єкта оренди орендодавцеві, дати складання акту державним виконавцем про виселення на підставі рішення суду (п. 3.9 Договору); орендар зобов»язаний вносити орендні та інші передбачені Договором платежі своєчасно і в повному обсязі (п. 4.2 Договору).

Таким чином, укладаючи договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 1000/Ч від 20.11.2009 р., відповідач взяв на себе зобов’язання вчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов’язання щодо сплати орендних платежів, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства України позивач не сплачує орендні платежі, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за період, більший ніж три місяці, що підтверджується матеріалами справи. Відповідачем зазначена обставина не спростована, доказів відсутності заборгованості суду не надано.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що позивач має право вимагати дострокового розірвання договору у судовому порядку у разі несвоєчасної сплати відповідачем передбачених договором платежів.

Згідно з пунктами 6.7, 9.8 Договору, на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

З встановлених обставин та наведених правових норм, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 1000/Ч від 20.11.2009 р., а тому зазначений договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Частиною 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин, вимога позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 1436,5 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 614, 626, 651, 653, 759, 759, 762, 785 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом»янського району міста Києва № 1000/Ч від 20.11.2009 р., укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 35756919) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптово –роздрібний ринок «Жуляни»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, ідентифікаційний код 25410064).

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптово –роздрібний ринок «Жуляни»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, ідентифікаційний код 25410064) з нежилого приміщення загальною площею 1436,5 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 та повернути вказане приміщення Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 35756919) по акту прийому-передачі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово – роздрібний ринок «Жуляни»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, ідентифікаційний код 25410064, р/р № 2600311630001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092), або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 35756919, р/р № 2600957377 у АБ «Укргазбанк»м. Києва, МФО 320478) 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання повного рішення: 02.03.2011 р.