Рішення № 14412370, 28.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/1028.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф"

до Приватного підприємства "Інтек-ка"

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

про стягнення боргу 31 738 641,81 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Радзевіл А.В. (довіреність № 450/1 від 28.12.2010 р.)

Від відповідача не з"явилися

Від третьої особи не з"явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Інтек-ка" (відповідача) про стягнення заборгованості в розмірі 31 738 641,81 грн.

Позовні вимоги заявлені позивачем на підставі Договору відступлення права вимоги № 01-7 від 25.02.2010 р., відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (новий кредитор) передало позивачу (первісний кредитор) право вимоги за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 06.06.2008 р., який, в свою чергу був укладений між первісним кредитором та відповідачем. За наведеним договором відступлення права вимоги до позивача перейшло право вимоги до відповідача про повернення грошових коштів у загальному розмірі 31 738 641,81 грн., з яких: 30000 000,00 грн. грошових коштів, отриманих відповідачем згідно наведеного кредитного договору, 1 734 641,81 грн. процентів за користування відповідачем кредитом згідно кредитного договору та 4000,00 грн. нарахованої за кредитним договором комісійної винагороди. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2010 р. порушено провадження у справі № 39/10 та призначено справу до розгляду на 24.01.2011 р. о 09:30 год., залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002).

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 24.01.2011 р., подав клопотання про залучення до матеріалів справи витребуваних судом документів № б/н від 21.01.2011 р., надав суду статут та свідоцтво про державну реєстрацію позивача для залучення до матеріалів справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 24.01.2011 р., надав суду письмові пояснення № б/н від 18.01.2011 р., відповідно до яких підтвердив, що станом на 25.02.2010 р. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступило належне йому право вимоги до Приватного підприємства "Інтек-ка" за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 06.06.2008 р. в розмірі 31738642,81 грн. позивачу.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2011 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 23.12.2010 р. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 07.02.2011 р. о 09:50 год.

04.02.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення № 72 від 04.02.2011 р. щодо вчинення 30.12.2010 р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. виконавчого напису за реєстровим № 307 на іпотечному договорі № 30 від 26.06.2009 р., відповідно до яких підтвердив, що наведений виконавчий напис на виконання до органів ДВС Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" не направлявся, оскільки 25.02.2010 р. між останнім та позивачем були укладені договори відступлення права вимоги № 01-7 за кредитним договором та договором іпотеки, крім того, строк пред»явлення наведеного виконавчого напису до виконання до органів ДВС минув 30.12.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 07.02.2011 р., надав суду усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 07.02.2011 р., надав суду усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги позивача підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 07.02.2011 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 24.01.2011 р. не виконав.

Представники сторін в судовому засіданні, призначеному на 07.02.2011 р., звернулися до суду з клопотанням про продовження термінів розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 р., на підставі ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору у справі № 39/10 продовжено та відкладено її розгляд на 28.02.2011 о 14:30 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 р. від 09.02.2011 р., на підставі ч. 4 ст. 65, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, зобов»язано позивача та третю особу в термін до 28.02.2011 р. або безпосередньо в судове засідання надати суду докази виконання позивачем п. 2.1.1. договору про відступлення права вимоги № 01-7 від 25.02.2010 р. в частині перерахування на рахунок третьої особи 31738641,81 грн. у строки визначені п. 2.1.1. цього договору; письмові пояснення щодо чинності договору про відступлення права вимоги № 01-7 від 25.02.2010 р.

Представник позивача в судове засідання 28.02.2011 р. з»явився, на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2011 р. подав письмові пояснення № 99 від 28.02.2011 р., відповідно до яких повідомив, що на виконання вимог п. 2.1.1 Договору відступлення права вимоги № 01-7 від 25.02.2010 р. ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" було перераховано на рахунок, вказаний у наведеному пункті договору, відшкодування за відступлення права вимоги за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 06.06.2008 р. в сумі 31738641,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 213 від 25.02.2010 р.

Представник третьої особи в судове засідання 28.02.2011 р. не з»явився, документи на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2011 р. не подав та не надіслав.

Представник відповідача в судове засідання 28.02.2011 р. не з"явився, вимоги ухвал суду від 23.12.2010 р., від 24.01.2011 р., від 07.02.2011 р. не виконав, відзив та письмові заперечення по суті заявлених вимог суду не надав та не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/10 від 23.12.2010 р., від 24.01.2011 р. та від 07.02.2011 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження останнього, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/192-3 від 14.01.2011 р. Наведені поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає»(наявні в матеріалах справи).

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Крім того, відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

Представник третьої особи про час та місце розгляду справи в судовому засіданні 28.08.2011 р. був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідною відміткою на зворотньому боці ухвали суду від 07.02.2011 р.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвали суду від 23.12.2010 р., від 24.01.2011 р. та від 07.02.2011 р. вручені відповідачу та третій особі належним чином. А тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 28.02.2011 р. за відсутністю відповідача та третьої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 28.02.2011 р. розглядалось викладене позивачем у позовній заяві клопотання про забезпечення позову, згідно якого він просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача в межах розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 10 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, подане разом із позовною заявою або викладене в цій заяві, може бути розглянуто під час підготовки справи до розгляду в порядку ст. 65 ГПК України, а також, і в процесі розгляду судом господарської справи, в тому числі за результатами судового засідання, в якому спір не вирішується по суті.

Приписами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 3 РозЧяснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предЧявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно п. 1.1 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову»у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможній такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно вищезазначеного Роз’яснення від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано суду належних доказів, також з матеріалів позовної заяви судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, держави. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Фактично позивач обґрунтовує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову порушенням відповідачем його договірних зобов’язань щодо погашення заборгованості за кредитним договором з самого початку обслуговування банком (третя особа) наданого відповідачу кредиту, відсутністю конструктивного діалогу відповідача з новим кредитором (позивачем) та власними ймовірними припущеннями про те, що відчуження відповідачем належного йому на праві власності майна утруднить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності суд враховує, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном може призвести до незворотних наслідків.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, може унеможливити подальшу господарську діяльність даного господарюючого суб’єкта, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2011 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачами не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.02.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.06.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філії "Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (третя особа), визначеним як Банк, та Приватним підприємством "Інтек-ка" (відповідач), визначеним як Позичальник, був укладений Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору сторони узгодили, що Банк за умови наявності вільних кредитних ресурсів надає Позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної кредитної відновлювальної лінії з лімітом 30000000,00 гривень (надалі –ліміт кредитної лінії) на умовах, передбачених даним Договором, з правом отримання в доларах США та національній валюті України (далі –кредит або кредитна лінія) (п. 2.1 Кредитного договору), термін погашення кредиту - 05 червня 2009 року (п. 2.2. Кредитного договору), цільове призначення кредиту - погашення кредиторської заборгованості та інші виробничі потреби (п. 2.3 Кредитного договору).

У пунктах 1.1 –1.9 Кредитного договору наведені визначення термінів, які застосовуються у даному договорі, зокрема, визначено, що плата за кредит –це плата, яка включає відсотки за користування кредитом та комісійну винагороду за управління кредитом, встановлюється Банком та сплачується Позичальником у розмірі та у строки, передбачені даним Договором (п. 1.3); мультивалютна кредитна лінія –кредитна лінія, за якою Позичальник має можливість отримувати кредит у декількох видах валют (п. 1.8); ліміт кредитної лінії –максимальний рівень заборгованості Позичальника за кредитом у всіх видах валют, який виник внаслідок видачі кредиту та не повинен перевищуватись Позичальником (п. 1.9).

09.06.2008 року сторонами Кредитного договору був укладений Договір № 1 про внесення змін до Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 06.06.2008 р., відповідно до умов якого в рамках кредитної лінії з 08 липня 2008 року ліміт кредитної лінії був встановлений в сумі 5000000,00 грн.

07.07.2008 року сторонами Кредитного договору був укладений Договір № 1 про внесення змін до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 06.06.2008 р., відповідно до умов якого в рамках кредитної лінії з 08 серпня 2008 року ліміт кредитної лінії був встановлений в сумі 5000000,00 грн.

06.08.2008 року сторонами Кредитного договору був укладений Договір № 3 про внесення змін до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 06.06.2008 р., відповідно до умов якого в рамках кредитної лінії з 06 вересня 2008 року ліміт кредитної лінії був встановлений в сумі 5000000,00 грн.

05.09.2008 року сторонами Кредитного договору укладено Договір № 4 про внесення змін до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 06.06.2008 р., відповідно до умов якого в рамках кредитної лінії з 08 жовтня 2008 року ліміт кредитної лінії був встановлений в сумі 5000000,00 грн.

06.10.2008 року сторонами Кредитного договору укладено Договір № 5 про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до умов якого п. 2.1 Кредитного договору був викладений в первісній редакції, а отже, ліміт кредитної лінії був затверджений в розмірі 30000000,00 грн.

Умови кредитування відповідача передбачені пунктами 3.1 –3.11 Кредитного договору, зокрема:

відповідно до п. 3.1 Кредитного договору кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених в п. 2.2 даного Договору, розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника з позичкового рахунку № 20621301535461 (код валюти 980) на рахунки контрагентів Позичальника у відповідності із цільовим призначенням кредиту або з позичкового рахунку № 20621301535461 (код валюти 840) на поточний рахунок № 26001301535461 для подальшої конвертації в національну валюту та погашення кредиторської заборгованості, які відкриті Позичальником в філії «Київське відділення Промінвестбанку в місті Донецьк», код Банку 334271;

відповідно до пункту 3.2. Кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі: 14 % річних за кредитом, наданим в гривні, 14% річних за кредитом, наданим в доларах США.

Відсотки нараховуються та сплачуються в тій валюті, в якій надано кредит.

Нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів місяців та у році.

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком наступним чином:

- за період з дати надання кредиту по останній календарний день поточного місяця відсотки нараховуються в останній робочий день поточного місяця та сплачуються в день їх нарахування;

-          надалі відсотки нараховуються за період з першого календарного дня поточного місяця по останній календарний день поточного місяця в останній робочий день поточного місяця та сплачуються в день їх нарахування;

- в останньому місяці кредитування відсотки нараховуються за період з першого календарного дня поточного місяця по день погашення кредиту (без його обліку) в день погашення кредиту та сплачуються в день їх нарахування.

Відсотки, за користування кредитом сплачуються Позичальником з поточного рахунку Позичальника № 26001301535461: в філії "Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк", МФО 334271 (або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника) на рахунки № 20687301535461, відкриті Банком в філії "Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк", МФО 334271 в гривні та доларах США;

відповідно до п. 3.3 Кредитного договору за управління кредитом у формі мультивалютної кредитної лінії Позичальник сплачує Банку щомісячно плату у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно.

Нарахування та сплата комісійної винагороди здійснюється у гривні.

Плата за управління кредитом нараховується Банком у останній робочий день місяця та сплачується Позичальником в день нарахування з поточного рахунку Позичальника № 26001301535461 в філії "Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк", МФО 334271 (або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника) на рахунок № 35780301535461, який відкрито Банком в філії "Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк", МФО 334271.

Згідно п. 4.2.2 Кредитного договору, відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати плату за кредит та відсотки за користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених даним Договором, а також суми передбаченої даним договором неустойки.

Пунктом 4.3.4 Кредитного договору встановлено, що Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або неустойки, передбаченої даним договором, зокрема, у випадку, коли Позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або інших обов'язків по сплаті грошових коштів, передбачених даним Договором.

Як визначено у п. 4.3.4 Кредитного договору, про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних в даному пункті договору підстав, Банк зобов»язаний письмово попередити Позичальника не менше, ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

У пункті 4.3.8 Кредитного договору сторони передбачили, що Банк вправі передати свої права по даному договору іншій особі шляхом продажу прав вимоги або укладення договору відступлення права вимоги, з передачею оригіналу даного Договору, інших документів та інформації, необхідних такій особі для набуття та реалізації прав Нового кредитора.

Відповідно до п.п. 5.1. Кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе згідно умов Кредитного договору зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену даним Договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною.

26.06.2009 р. між третьою особою - Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (визначеним як Іпотекодержатель) та відповідачем (визначеним як Іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов'язань останнього за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 був укладений Іпотечний договір № 30 (надалі –Іпотечний договір), предметом іпотеки якого визначене нерухоме майно, а саме: будівлі, що розташовані у місті Донецьку Донецької області, Військове містечко № 16, будинок № 2 (два), на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ТОВ АТП «Транзит»згідно договору користування № 9/71 від 20.03.2007 р., та триває процес переоформлення права користування земельною ділянкою на ПП «Інтек-ка", перелік будівель з відповідними характеристиками, що розташовані на вказаній земельній ділянці безпосередньо наведений у таблиці пункту 1.2 Іпотечного договору.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору предмет іпотеки належить Іпотекодавцю (відповідачу) на праві власності на підставі Рішення господарського суду Донецької області від 07 квітня 2009 року по справі № 12/42 пн, яке набуло законної сили 21 квітня 2009 року, зареєстрованого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька»15 червня 2009 року номер запису 8988 в книзі 13 дкв -124, реєстраційний номер 13682872. За даними Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» (витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.06.2009 р. за № 23019428) загальна вартість нерухомого майна становить 30864627,00 грн. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 35,9 га, кадастровий № 1410137700:01:001:0805.

З позовної заяви вбачається, що Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти у сумі 30000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 06.06.2008 р. (копія наявна в матеріалах справи).

Натомність, в строк, зазначений в п.п. 2.1, 2.2, 3.2, 3.3 Кредитного договору, відповідач суму кредиту та відсотків за користування кредитом не сплатив.

З метою врегулювання питання погашення простроченої кредитної заборгованості в позасудовому порядку, на адресу відповідача Банком (третьою особою) була надіслана Вимога про повернення кредиту та сплату процентів № 01/797 від 03.11.2008 року, відповіді на яку відповідач Банку не надав.

Також, Банк надіслав відповідачу Претензію про усунення порушень виконання умов кредитного договору № 01/825 від 14.11.2008 року.

У відповідь на вищенаведену Претензію відповідач направив Банку відповідь № 17/11 від 17.11.2008 року, відповідно до якої заборгованість за Кредитним договором № 145 від 06.06.2008 року визнав у повному обсязі та зобов'язався не пізніше 31.12.2009 року її погасити, однак взяті на себе зобов'язання не виконав.

25.02.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (третя особа), визначеним як Первісний кредитор, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" (позивач), визначеним як Новий кредитор, був укладений Договір відступлення права вимоги № 01-7 (надалі - Договір відступлення), відповідно до умов якого Первісний кредитор передав Новому кредитору (позивачу) належне Первісному кредитору (третій особі) право вимоги за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 05.06.2008 року, укладеним між Первісним кредитором та Боржником (відповідачем).

Також, 25.02.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (третя особа), визначеним як Первісний іпотекодержатель, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" (позивач), визначеним як Новий іпотекодержатель, був укладений Договір відступлення права вимоги № 01-7-1, відповідно до умов якого Первісний іпотекодержатель відступив Новому іпотеко держателю своє право вимоги за Іпотечним договором № 30 від 26.06.2009 р., укладеним між Первісним іпотеко держателем та Боржником (відповідачем).

Пунктом 1.3 Договору відступлення визначено, що до Нового кредитора (позивача) переходить право вимагати (замість Первісного кредитора (третьої особи)) від Боржника (відповідача) належного та реального виконання наступних обовязків:

- повернення грошових коштів в розмірі 30000000,00 грн., отриманих Боржником згідно Кредитного договору, укладеного між Первісним кредитором та Боржником;

-          повернення нарахованих станом на дату укладання Договору відступлення процентів за користування кредитом в розмірі 1734641,81 грн.;

-          повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 4000,00 грн.;

-          сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в Кредитному договорі;

-          інших обов'язків, встановлених Кредитним договором.

Згідно п. 1.4 Договору відступлення сторони узгодили, перехід до Нового кредитора всіх без винятку прав та обов'язків Первісного кредитора за Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору відступлення Новий кредитор (позивач) зобов»язався переказати Первісному кредитору (третій особі) на рахунок № 37391301535461 в Філії «Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк»код Банку 334271, отримувач: Філія «Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк», код ЄДРПОУ 09334270, відшкодування за відступлення права вимоги за Кредитним договором в сумі 31738641,81 гривень у день набрання чинності даного Договору.

В свою чергу, Первісний кредитор (третя особа) зобов»язався передати протягом 3 робочих днів, з моменту надходження на рахунок, вказаний в п. 2.1.1. даного Договору суми відшкодування за відступлення права вимоги, оригінали усіх документів, які свідчать про право вимоги за Кредитним договором та інформацію, яка важлива для їх здійснення, а саме:

-          Кредитний договір № 145 від 06.06.2008р.;

-          Іпотечний договір № 30 від 26.06.2009р.;

-          повідомлення про порушення зобов'язання;

-          розрахунок заборгованості за кредитним договором;

-          правовстановлюючі документи на предмет іпотеки.

Згідно п. 2.2.1 Договору відступлення, факт передачі третьою особою позивачу у відповідності до п. 2.2.1 Договору відступлення документів засвідчується складанням Акту прийому-передачі, який підписується повноважними представниками Первісного кредитора та Нового кредитора.

Згідно п. 2.2.2 Договору відступлення Первісний кредитор (третя особа) зобов»язався протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту переходу прав вимоги до Нового кредитора (позивача) повідомити Боржника (відповідача) про здійснене відступлення права вимоги, надати Новому Кредитору докази відправлення належного повідомлення Боржника про відступлення права вимоги (п. 2.2.3 Договору відступлення).

Відповідно до п. 4.1 Договору відступлення останній набирає чинності з моменту його підписання та скріпленням печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Пунктом 4.2 Договору відступлення встановлено, що передбачене даним Договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з Кредитного договору, переходить до Нового кредитора (позивача) в термін та на умовах, визначених в п. 2.1.1 Договору відступлення.

У випадку, якщо Новий кредитор (позивач) не здійснить переказ грошових коштів в порядку, на умовах і у строки, передбачені п. 2.1.1 даного Договору, право вимоги за Кредитним договором (та Договорами забезпечення), що мало бути відступлено за даним Договором, до Нового кредитора не переходить та безумовно залишається у Первісного кредитора (третьої особи). В такому випадку даний Договір припиняється в день, наступний за датою, визначеною в п. 2.1.1., коли Новий кредитор повинен був здійснити остаточний розрахунок з Первісним кредитором (п. 4.3 Договору відступлення).

Позивач зазначив, що на виконання п. 2.1.1 Договору відступлення ним було перераховано на рахунок № 37391301535461 в Філії «Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк»код Банку 334271, отримувач: Філія «Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк», код ЄДРПОУ 09334270, відшкодування за відступлення права вимоги за Кредитним договором в сумі 31738641,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 213 від 25.02.2010 р., копія якого додана позивачем до матеріалів справи.

Крім того, на виконання п. 2.2.1 Договору відступлення третя особа передала позивачу оригінали документів, про що сторонами наведеного договору був підписаний Акт приймання –передачі документів від 25.02.2010 р. (копія акту наявна в матеріалах справи).

Також, на виконання п. 2.2.2 Договору відступлення третя особа повідомила відповідача про здійснене відступлення права вимоги, що підтверджується Повідомленням про відступлення права вимоги № 02-03/93 від 01.03.2010 р., направленим відповідачу згідно фіскального чеку № 1300 від 01.03.2010 р. (копії повідомлення та чеку наявні в матеріалах справи).

З огляду на вищенаведені обставини та з урахуванням п.п. 4.1, 4.2 Договору відступлення, позивач вважає, що Договір відступлення набрав чинності, а до позивача, як Нового кредитора, перейшло право вимоги у загальній сумі 31738641,81 грн. до Боржника - Приватного підприємства «Інтек-ка" (відповідача) за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 05.06.2008 року, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Отже, позивач на підставі Договору відступлення права вимоги № 01-7 від 25.02.2010 р. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 31738641,81 грн., з яких: 30000000,00 грн. грошових коштів, отриманих відповідачем згідно Кредитного договору, 1734641,81 грн. процентів за користування відповідачем кредитом згідно Кредитного договору та 4000,00 грн. нарахованої за Кредитним договором комісійної винагороди.

Станом на дату звернення позивача з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні вищезазначена заборгованість відповідачем погашена не була.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, при цьому господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, в силу ч.                     1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які є одним із видів господарських зобов’язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання, за змістом ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно норми ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2008 року між третьою особою та відповідачем був укладений Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145.

Судом встановлено, що третя особа повністю виконала свої зобов'язання за наведеним Кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти у сумі 30000000,00 грн. (кредит), що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 06.06.2008 р.

Відповідно до пункту 2.2. Кредитного договору був встановлений термін погашення відповідачем кредиту - 05 червня 2009 року, а згідно пунктів 3.2, 3.3 Кредитного договору були визначені умови нарахування Банком (третьою особою) і сплати відповідачем відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди за управління кредитом.

Зібрані у справі докази свідчать, що в строк, зазначений в п.п. 2.1, 2.2, 3.2, 3.3 Кредитного договору, відповідач суму кредиту, відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди за управління кредитом не сплатив.

Наявний в матеріалах справи лист-відповідь відповідача № 17/11 від 17.11.2008 року на Претензію Банка (третьої особи) № 01/825 від 14.11.2008 року підтверджує факт визнання відповідачем його заборгованості за Кредитним договором у повному обсязі, а також зобов'язання відповідача погасити заборгованість не пізніше 31.12.2009 року.

Однак, взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором відповідач фактично не виконав, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

В силу положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У відповідності до пункту 4.3.8 Кредитного договору, яким передбачено право Банка (третьої особи) передати свої права по даному договору іншій особі шляхом продажу прав вимоги або укладення договору відступлення права вимоги, третьою особою, як Первісним кредитором, та позивачем, як Новим кредитором, був укладений Договір відступлення права вимоги № 01-7 від 25.02.2010 р.

Відповідно до умов вищенаведеного договору третя особа передала позивачу належне їй право вимоги за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 05.06.2008 року, укладеним між Первісним кредитором та Боржником (відповідачем), а саме, право вимоги стосовно:

- повернення грошових коштів в розмірі 30000000,00 грн., отриманих Боржником згідно Кредитного договору, укладеного між Первісним кредитором та Боржником;

-          повернення нарахованих станом на дату укладання Договору відступлення процентів за користування кредитом в розмірі 1734641,81 грн.;

-          повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 4000,00 грн.;

-          сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в Кредитному договорі;

-          інших обов'язків, встановлених Кредитним договором (п. 1.3 Договору відступлення).

Судом встановлено, що на виконання п. 2.1.1 Договору відступлення, позивачем було перераховано третій особі на вказаний у цьому пункті рахунок відшкодування за відступлення права вимоги за Кредитним договором у розмірі 31738641,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 213 від 25.02.2010 р.,

Судом також встановлено, що на виконання п. 2.2.1 Договору відступлення, третя особа передала позивачу оригінали документів, про що сторонами наведеного договору був підписаний Акт приймання –передачі документів від 25.02.2010 р.

Крім того, у відповідності до п. 2.2.2 Договору відступлення, третя особа повідомила відповідача про здійснене відступлення права вимоги за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 06.06.2008 р. та Іпотечним договором № 30 від 26.06.2009 р. на користь ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф", що підтверджується Повідомленням про відступлення права вимоги № 02-03/93 від 01.03.2010 р., направленим відповідачу згідно фіскального чеку № 1300 від 01.03.2010 р.

Як передбачено п. 4.1 Договору відступлення останній набирає чинності з моменту його підписання та скріпленням печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору відступлення передбачене даним Договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з Кредитного договору, переходить до Нового кредитора (позивача) в термін та на умовах, визначених в п. 2.1.1 Договору відступлення, а отже, після того, як позивач здійснить переказ на рахунок третьої особи відшкодування за відступлення права вимоги за Кредитним договором в сумі 31738641,81 гривень у день набрання чинності даного Договору.

За наведених обставин та з урахуванням п.п. 4.1, 4.2 Договору відступлення, суд прийшов до висновку, що Договір відступлення права вимоги № 01-7 від 25.02.2010 р. набрав чинності, а до позивача, як Нового кредитора, перейшло право вимоги за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 145 від 06.06.2008 р. у загальній сумі 31738641,81 грн. до Боржника - Приватного підприємства «Інтек-ка" (відповідача).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду грошові кошти у вищезазначеній сумі, яка складається з: 30000000,00 грн. грошових коштів, отриманих відповідачем згідно Кредитного договору, 1734641,81 грн. процентів за користування відповідачем кредитом згідно Кредитного договору та 4000,00 грн. нарахованої за Кредитним договором комісійної винагороди, відповідачем позивачу не перераховані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 31738641,81 грн.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 512, 514, 526, 530, 610, 626, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 193, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 69, 75, 82-85, 116 Господарського кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інтек-ка" (02099, м. Київ, вул. Вереснева, 15; ідентифікаційний код 33344401, р/р № 26001301535461 в філії «Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк», МФО 334271), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" (03040, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, б. 92/1, ідентифікаційний код 35379813, р/р 2650930510576 в ПАТ Промінвестбанк, МФО 300012) 31734641,81 грн. (тридцять один мільйон сімсот тридцять чотири тисячі шістсот сорок одну гривню 81 коп.) заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди за управління кредитом, 25500,00 грн. (двадцять п»ять тисяч п»ятсот гривень 00 коп.) держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

5. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання повного рішення: 01.03.2011 р.