Рішення № 14412085, 09.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/37709.12.10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера-Імпорт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Островок Рітейл Груп»

про стягнення 10743, 20 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача Дзюба Г.Є –представник за довіреністю № 1 від 04.01.2010 р.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 10743, 20 грн. , що становить заборгованість за поставлений товар 10407, 60 грн. та 335, 60 грн. нарахованої пені.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 04-06/1447 від 01.07.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 р. порушено провадження у справі № 8/377, розгляд справи призначений на 25.11.2010 р.

В судове засідання, призначене на 25.11.2010 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2010 р. відкладено розгляд справи на 09.12.2010 р. в зв’язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання, призначене на 25.11.2010 р. з’явився представник позивача, надав пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В зв’язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера-Імпорт»(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Островок Рітейл Груп»(надалі відповідач, покупець), було укладено договір поставки № 04-06/1447 (надалі – договір), відповідно до умов якого, постачальник поставляє та передає у власність покупця товар, відповідно до накладних, а покупець приймає та оплачує його на умовах і в порядку визначеному договором.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, на виконання умов договору позивачем за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2010 р. було здійснено поставку алкогольних напоїв на суму 27674, 53 грн., що підтверджується видатковими накладними за період з грудня 2009 р. по лютий 2010 р., та актом звіряння розрахунків з 01.01.10 р. по 31.03.10 р., наявними в матеріалах справи.

Згідно п. 2.5. договору поставки, моментом здійснення поставки товарів постачальником є отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, тощо).

Відповідач прийняв поставлену продукцію через своїх представників, про що свідчать його відмітки (штампи) на видаткових накладних.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На виконання п. 4.2. договору поставки, покупець повернув постачальнику нереалізованих алкогольних напоїв на суму 16906, 44 грн., про що свідчать накладні повернення постачальнику № 20-6285322 від 02.06.2010 р. на суму 7088, 23 грн., № 20-6285422 від 07.06.2010 р. на суму 1916, 00 грн., № 20-62854402 від 08.06.2010 р. на суму 5808, 77 грн., № 20-6286162 від 09.06.2010 р. на суму 951, 78 грн., № 20-6286182 від 09.06.2010 р. на суму 1141, 66 грн.

Відповідно до п. п. 5.2., 5.3., 5.6. договору покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар один раз на тиждень по мірі реалізації товару(за реалізоване), розрахунок проводиться у безготівковій формі, в національній грошовій одиниці. Підставою для оплати поставленого за договором товару вважається: передача покупцю оформлених належним чином, згідно діючого законодавства, видаткової, товарно-транспортної та податкової накладних.

Отже, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 10407, 60 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 105 від 29.04.2010 р. про сплату заборгованості за поставлений товар, завірена належним чином копія якої містяться в матеріалах справи.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 10407, 60 грн. за договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 335, 60 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 113, 77 грн. за період з 17.06.2010 р. по 07.07.2010 р., пеню в розмірі 159, 96 грн. за період з 08.07.2010 р. по 09.08.2010 р., пеню в розмірі 61, 87 грн. з 09.08.2010 р. по 22.08.2010 р. з суми заборгованості 10407, 60 грн.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.9. протоколу розбіжностей до договору поставки № 04-06/1447 від 01.07.2009 р., за неналежне виконання зобов’язань, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повідомлених вище обставин, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконання грошових зобов’язань.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в розмірі 335,60 грн.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33,34,43,49, 82-85 ГПК України, ст.. ст.. 173, 174, 193, 231 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509, 525,526, 530, 546, 549, 614, 626, 629, 712 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Островок Рітейл Груп»(01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36Б, оф. 39, код 36423758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера-Імпорт»(02160, м. Київ, вул. Регенераторна, буд. 4, код 32155618) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 10407 (десять тисяч чотириста сім) грн. 60 коп. основного боргу, 355 (триста п’ятдесят сім) грн. 60 коп. нарахованої пені, 107 (сто сім) грн. 43 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання рішення: 31.12.2010 р.