Рішення № 14412087, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/6701.03.11 За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Анкер"

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій - 36 743,47 грн,

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю б/н від 14.12.2010 р.

від відповідача: не зявився

У судовому засіданні 01.03.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Анкер" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій - 36 743,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 06.11.09 р. між Сторонами було укладено договір поставки №01, відповідно до якого Позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар. Позивач стверджує, що Відповідач не виконав взятих на себе обов'язків за договором і тим самим порушив норми чинного законодавства, а саме не сплатив суму боргу у розмірі 23 876 грн. Керуючись ст.ст. 525,526,530,610-612,623-626, 629, 632,651,692 ЦК України, ст.ст. 173,179,180,188,193,217,230-232 ГК України Позивач просить суд стягнути з Відповідача 36 743,47 грн, з них 23 876 грн - сума основного боргу, 4 823,93 грн - пеня, 2 484,34 грн - інфляційні збитки, 784 грн - 3% річних, 4 775,20 грн - розрахунок упущеної вигоди від заборгованості.

Ухвалою суду від 31.01.11. порушено провадження у справі №40/67 та призначено до розгляду на 15.02.11.

Ухвалою суду від 15.02.11 відкладено розгляд справи на 01.03.11 у звязку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у Позивача.

У судове засідання, призначене на 01.03.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав документи для залучення до матеріалів справи, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, через загальний відділ діловодства подав письмові пояснення, в яких повідомляє, що заборгованість у відповідача перед позивачем виникла у розмірі 23876,00 грн через фінансові труднощі, щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, 3% та інфляційних втрат заперечує частково та надав свій розрахунок, в частині позовних вимог щодо упущеної угоди у розмірі 4775,20 грн заперечує у повному обсязі.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦКУ).

06.11.09 р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Анкер» (Покупець) укладено договір поставки №01 (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується поставляти та передавати у власність Покупця продукцію (Товар), а Покупець зобовязується приймати та оплачувати Товар на умовах, визначених цим Договором.

Поставка Товару здійснюється партіями. Партією вважається кількість Товару, що поставляється згідно видаткової накладної (п.1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що остаточна номенклатура (асортимент), гарантійний строк якості, кількість, ціна, строки поставки Товару визначаються Сторонами згідно рахунків-фактур до договору, які є невідємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору Постачальник поставляє Товар за заявкою Покупця в письмовій формі, яка оформляється на кожну окрему партію Товару, про що складають специфікацію або рахунок-фактуру.

Сторонами визначено, що датою поставки кожної окремої партії Товару вважається дата фактичного прийому передачі товару, яка відображається в акті або видатковій накладній. Товар поставляється партіями на умовах та за адресою що оговорюється в специфікації, Договору або рахунку-фактурі на товар (п.3.3, п.3.4 Договору).

Згідно з п.3.5 Договору прийом продукції за якістю, кількістю, комплектністю провадиться в місці поставки у присутності представників Сторін, які мають відповідні повноваження: за кількістю згідно видаткових накладних на кожну окрему партію Товару.

Пунктом 3.8 Договору встановлено, що на кожну партію продукції Продавець зобовязаний видати Покупцю документи:

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну;

- податкову накладну.

Розділом 9 Договору, а саме п.9.1 встановлено, що цей Договір набуває чинності з 06.11.09 р. та діє до 31.12.09 р.

За твердженням Позивача останній здійснив поставку Відповідачу Товару на загальну суму 47837,46 грн з урахуванням ПДВ, а Відповідач за видатковою накладною №32 від 13.11.09, №33 від 13.11.09 та №34 від 13.11.09 прийняв Товар від Позивача на зазначену суму.

Відповідно до п.4.1 Договору поставка Товару здійснюється за договірними цінами, які попередньо погоджені Сторонами та зафіксовані в специфікаціях або рахунках-фактурах.

У випадку зміни в період дії Договору цін на сировину, матеріали, а також інших факторів, які впливають на розмір затрат по виготовленню Товару, ціни перегляду в односторонньому порядку не підлягають (п.4.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що розрахунки за Товар здійснюються відповідно до рахунку - фактури. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Постачальника належних до сплати сум, або у іншій формі узгодженій Сторонами (п.5.2 Договору).

Згідно з п.5.4 Договору умови розрахунків на поставлений товар:

50 % передплата вартості Продукції згідно рахунку-фактури;

50% оплата вартості Продукції на протязі трьох банківських днів з дати отримання Продукції, та отримання факсимальної (або електронної) копії видаткових накладних, при цьому Постачальник зобовязується надіслати оригінали видаткових накладних у строк до 7 робочих днів.

На підставі здійсненої поставки товару позивачем було складено видаткову накладну № 32 від 13.11.09 р. на загальну суму 15660,84 грн, №33 від 13.11.09 р. на суму 7746,30 грн та №34 від 13.11.09 р. на суму 24430,32 грн для оплати відповідачем.

Відповідач частково розрахувався за поставлену позивачем продукцію, сплативши 23961,46 грн, що підтверджується виписками з банку від 06.11.09 та 26.11.09 р.

11.01.10 Позивач направив на адресу Відповідача претензію №11/01/10-01 з вимогою оплатити поставлений Товар, що відвантажений згідно з видатковою накладною №32 від 13.11.09, №33 від 13.11.09 та №34 від 13.11.09.

Зазначена претензія, за твердженням Позивача, залишена останнім без належного реагування, оскільки заборгованість у зазначеній сумі залишилась непогашеною.

Із врахуванням наведеного, на день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору поставки № 01 від 06.11.09 складає 23 876 грн, що в свою чергу підтверджується письмовими поясненнями відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведене вище, та беручи до уваги твердження Позивача, що за рахунком-фактурою №МП0664 від 05.11.09 р. не сплачена сума 12215,16 грн та за рахунком-фактурою №МП0667 від 05.11.09 р. не сплачена сума 11660,84 грн, на який міститься посилання у видатковій накладній №32 від 13.11.09 та №34 від 13.11.09, доказом поставки товару на суму 47837,46 грн є підписана видаткова накладна та скріплена печаткою №32 від 13.11.09, №33 від 13.11.09 та №34 від 13.11.09.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 23876 грн підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню, інфляційні втрати за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та упущену вигоду.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п.6.3 Договору за прострочення платежу згідно з п. 5.1 цього Договору Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобовязань за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку пені, що заявлена до стягнення за період з 16.11.2009р. по 20.12.2010р., тобто позивачем не дотримано вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За розрахунком суду до стягнення підлягає пеня у розмірі 2440,59 грн (23876 грн х 10,25% х 2 : 100 х 182 : 365)

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційні втрати за весь час прострочення у розмірі 2484,34 грн та 3% річних від простроченої суми у розмір 784,00 грн, слід зазначити наступне.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача 3% річних становить 784,00 грн, розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства а тому підлягає задоволенню.

Судом здійснено перерахунок збитків від інфляції та за розрахунком суду становить 2411,48 грн, що підлягає задоволенню.

Позовна вимога про стягнення упущеної вигоди у розмірі 4775,20 грн, не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, в тому числі упущену вигоду. За змістом п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України та ч. 2 ст. 224 ГК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

За вимогами ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, умовами відповідальності у вигляді відшкодування збитків є встановлення факту їх наявності, порушення стороною зобов'язання та причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і завданими збитками. При цьому на кредитора покладається обов'язок доведення факту порушення зобов'язання, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання й понесеними збитками.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, Позивачем не надано суду в розумінні ст. 33, 34 ГПК України доказів на підтвердження обставин щодо понесення збитків у розмірі 4775,20 грн та причинно-наслідкового звязку між порушенням зобовязання й понесеними збитками, а відтак позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Анкер» (03069, м. Київ, Голосіївський район, вул. Фрометівський узвіз, буд.5, ідентифікаційний код 35000093)з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму основної заборгованості в розмірі 23 876 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн 00 коп., пеню 2440 (дві тисячі чотириста сорок) грн 59 коп., інфляційні збитки у розмірі 2411 (дві тисячі чотириста одинадцять) грн 48 коп., 3 % річних у розмірі 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 295 (двісті девяносто пять) грн 12 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 189 (сто вісімдесят девять) грн 55 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 01.03.2011р .