Рішення № 14411986, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/2601.03.11

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»;

ДоПриватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія

«Добробут»;

Провідшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 25500,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:Шупик О.А., представник, довіреність №6 від 04.01.2011 р.;

Від відповідача:Костерний Д.О., представник, довіреність №72 від 11.01.2011 р.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 р. порушено провадження у справі №18/26, справа призначена слуханням на 25.01.2011 р.

У справі, на підставі статті 77 ГПК України, були оголошені перерви: з 25.01.2011 р. до 01.02.2011р., з 10.02.2011 р. до 24.02.2011 р., з 24.02.2011 р. до 01.03.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 р. слухання справи №18/26 було відкладене до 10.02.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 25500,00 грн. шкоди, 255,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні 25.01.2011 р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 24990,00 грн. шкоди, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що позивачем під час подачі позовної заяви відповідачеві та до суду не дотримані вимоги Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме, не надані заява-повідомлення про настання страхового випадку від страхувальника позивача ОСОБА_1.; постанова Дарницького районного суду м. Києва про притягнення страхувальника відповідача до адміністративної відповідальності, з відміткою, що дана постанова набрала законної сили; документи, що підтверджують кваліфікацію та правомочність проведення автотоварознавчого дослідження судовим експертом ОСОБА_2 Відповідач зазначає про те, що позовні вимоги позивача є безпідставними, недоведеними та не підтвердженими належними засобами доказування.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

26.05.2010 р. між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір №190000/4005/00000007 добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якого під страховий захист позивача взято автомобіль марки «Пежо 308» (державний номерний знак НОМЕР_1).

Відповідно до п. 3.2. договору страховим випадком є факт понесення збитків ОСОБА_1 внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахового транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок подій, визначених у п. 3.1. договору, а саме:

будь-якого незаконного заволодіння транспортним засобом;

дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі викид каменів, чи інших твердих фракцій з-під коліс транспорту;

протиправних дій третіх осіб, за виключеннях «незаконного заволодіння»;

стихійних лих (повінь, буря, ураган, смерч, шторм, злива, град, обвал, лавина, зсув, вихід грунтових вод, сель, удар блискавки, осідання ґрунту, землетрус тощо);

пожежі, вибуху або самозаймання;

самовільного падіння дерев, каміння або інших предметів, напад тварин тощо.

19.07.2010 р. у м. Києві на перехресті вул. Тростянецької та вул. Ревуцького сталася ДТП за участю автомобіля марки «ГАЗ»(державний номерний знак НОМЕР_2), що належить ОСОБА_3, під керуванням водія ОСОБА_4. та автомобіля марки «Пежо» (державний номерний знак НОМЕР_1) під керуванням водія ОСОБА_1. Зазначена обставина підтверджується довідкою ВДАІ м. Києва.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки «Пежо»(державний номерний знак НОМЕР_1) були завдані механічні пошкодження.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 27.08.2010 р. №3-8141/2010р. винним у вищезазначеній ДТП визнано ОСОБА_4.; останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.

Згідно зі звітом №7432 від 30.09.2010 р., складеним СПД фізичною особою ОСОБА_5., матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля марки «Пежо»(державний номерний знак НОМЕР_1), внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 27660,66 грн.

На підставі страхового акту позивача №00048807 від 14.10.2010 р., наказу позивача №48807 від 14.10.2010 р. позивачем на користь ОСОБА_1. було сплачене страхове відшкодування у сумі 24900,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №028671 від 19.10.2010 р. Сума у розмірі 5709,60 грн. була зарахована позивачем в рахунок погашення несплаченої страхувальником частини страхового платежу, що підтверджується наказом позивача №48807 від 14.10.2010 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно з полісом №ВЕ/3909534 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає, 25500,00 грн.; франшиза 510,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. №1931 від 18.11.2010 р., в якій просив здійснити грошове відшкодування в порядку регресу у розмірі 25500,00 грн. Зазначена вимога була отримана відповідачем 24.11.2010 р., про що свідчить вхідний штамп останнього вих. №3211 від 24.11.2010 р.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 19.07.2010 р. у м. Києві на перехресті вул. Тростянецької та вул. Ревуцького, визнано водія автомобіля марки «ГАЗ» (державний номерний знак НОМЕР_2) ОСОБА_4., що належить ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідачем, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням збитків у розмірі виплаченої страхової суми за мінусом безумовної франшизи.

Поліс №ВЕ/3909534 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страховим полісом І типу.

Відповідно до пункту 15.1. частини 1 статті 15 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Відповідно до звіту (автотоварознавчого дослідження) №7432 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного СПД фізичною особою ОСОБА_5. 30.09.2010 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Пежо»(державний номерний знак НОМЕР_1), визначена у сумі 27660,66 грн.

Відповідно до вищезазначеного звіту здійснення оцінки було доручено спеціалісту ОСОБА_2. До матеріалів справи додані документи, що підтверджують кваліфікацію ОСОБА_2, як оцінювача, а саме: кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 17.06.2006 р., видане Українським центром післяаварійного захисту «Експерт Сервіс»та Фондом державного майна України; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_4 від 26.07.2006 р., видане Фондом державного майна України; посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача серії НОМЕР_5 від 03.06.2010 р., виданим Українською комерційною школою та Фондом державного майна України.

Враховуючи ту обставину, що вартість безумовної франшизи за умовами полісу №ВЕ/3909534 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначена у розмірі 510,00 грн., а вартість збитку, визначеного звітом автотоварознавчого дослідження, перевищує ліміт відповідальності страховика відповідно до полісу, відповідачем підлягає відшкодуванню сума у розмірі 24990,00 грн. ( 25500,00 грн. ліміт відповідальності страховика 510,00 грн. безумовної франшизи).

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що позивачем не дотримані вимоги Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме, відповідачеві не надані заява-повідомлення про настання страхового випадку від страхувальника позивача ОСОБА_1.; постанова Дарницького районного суду м. Києва про притягнення страхувальника відповідача до адміністративної відповідальності, з відміткою, що дана постанова набрала законної сили; документи, що підтверджують кваліфікацію та правомочність проведення автотоварознавчого дослідження судовим експертом ОСОБА_2, слід зазначити про наступне.

Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», регулюються відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Вимогами Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не передбачені зобовязання страховика за договором добровільного страхування наземного транспорту (у даному випадку позивача) надавати страховику за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у даній справі відповідачеві) у разі звернення до останнього з регресною вимогою про відшкодування шкоди надавати документи, зокрема: заяву-повідомлення про настання страхового випадку від страхувальника позивача; постанову суду про притягнення страхувальника відповідача до адміністративної відповідальності, з відміткою, що дана постанова набрала законної сили; документи, що підтверджують кваліфікацію та правомочність проведення автотоварознавчого дослідження судовим експертом.

Крім того, до матеріалів справи позивачем додані документи, які підтверджують звернення 20.07.2010 р. страхувальника позивача ОСОБА_1. до позивача з заявою про настання страхового випадку; постанову Дарницького районного суду м. Києва про притягнення страхувальника відповідача до адміністративної відповідальності; документи, що підтверджують кваліфікацію та правомочність проведення автотоварознавчого дослідження судовим експертом ОСОБА_2.

Виходячи з вищенаведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 24990,00 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»(інд. 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5-а, код ЄДРПОУ 31093336) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(інд. 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. шкоди, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 90 коп. витрат по сплаті держмита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко