Рішення № 14411964, 24.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/5224.02.11 За позовом          Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта Вергелівська”, м. Бранка

До          Приватного підприємства “Діалог”, м. Київ

Про           стягнення 47815,50 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача Орехова Г.І. –дов. від 25.12.10р.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся з позовом про стягнення 47815,50 грн. заборгованості, інфляційних втрат, пені та трьох відсотків річних за Договором поставки № 20 від 26.01.2009р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати за поставлений товар.

          Ухвалою Господарського суду Луганської області № 19/356 від 17.12.2010р. було порушено провадження справі та призначено судове засідання на 12.01.2011р.

Ухвалою Господарського суду Луганської області № 19/356 від 12.01.2011р. матеріали даної справи надіслані за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 р. присвоєно справі № 19/356 новий номер № 31/52 та призначено розгляд спору на 10.02.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2011 р. розгляд справи було відкладено на 24.02.2011 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 24.02.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частин рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Представники відповідача в судове засідання не з’явилися, про причини неявки повноважних представників суду не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем, який виступає по Договору продавцем та відповідачем, як покупцем було укладено Договір поставки № 20 від 06.01.2009р. зі строком дії до 31.12.2010 р.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору продавець продає, а покупець купує металобрухт виду 500.

Відповідно до п. 2.1. Покупець згідно рахунків, пред'явлених продавцем, провадить 100% передоплату шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок продавця.

На виконання Договору з квітня по липень 2010 року позивач продав відповідачу брухт стальний виду 500 в кількості 67 тон 290 кг на загальну суму 67290 грн. (тому числі ПДВ 11214,67 грн.), а відповідач прийняв продукцію (за договором товар) , про що свідчать акти приймання-здачі металобрухту від 21.04.10р. № 1-4-10, від 26.04.10р. № 2-4-10, від 18.05.10р. № 3-5-10 та від 14.07.10 р. № 4-6-10.

Відповідач частково сплатив за отриманий товар. Сума заборгованості, що залишилась непогашеною станом на 01.12.2010р. складає 44560,93 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків від 01.09.2010р.

Між сторонами підписані акти приймання-здачі металобрухту, а саме: від 21.04.10р. № 1-4-10 на суму 29070 грн., від 26.04.10р. № 2-4-10 на суму 22 320 грн., від 18.05.10р. № 3-5-10 на суму 12 800 грн. та від 14.07.10р. № 4-6-10 на суму 3 100 грн.. За своїм змістом акти приймання-здачі свідчать про те, що позивач виконав умови Договору, а відповідач має сплатити за отриманий товар, так як акти містять ціну та вартість товару. Ці акти підписані обома сторонами, тобто документи свідчать, що відповідач підтвердив факт отримання товару і знає його вартість. Однак, не зважаючи на це, зобов'язання по виконанню п. 2.1 Договору відповідачем не виконані, про що зазначено у акті звірення взаємних розрахунків.

Згідно п.2.1 Договору відповідач згідно рахунків, пред'явлених позивачем, провадить 100% передоплату шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок позивача. Вказані рахунки були направлені на адресу відповідача рекомендованою поштою: рахунок-фактура № 45 від 21.04.10р.; рахунок-фактура № 47 від 26.04.10р.; рахунок-фактура № 58 від 18.05.10р.; та рахунок-фактура № 83 від 14.07.10р.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та визнаються судом безумовними доказами якими посвідчується факт визначеного позивачем боргу за поставлений лом .

Позивач згідно умов Договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі. Оригінали перелічених документів досліджувалися судом під час розгляду спору, копії цих доказів залучені до матеріалів справи .

Суд прийняв до уваги і факт досудового листування сторін . Так , Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 30.07.2010р. № 590, де зазначив, що за період з 01.01.2010р. по 30.07.2010р. відповідачу згідно приймально-здавальний актів № 17-10, № 1-4-10, № 2-4-10, № 3-5-10 поставлено 79.88 тн металобрухту на загальну суму 80138 грн. З урахуванням передоплати на 01.01.2010р. у сумі 15927,65 грн. Борг відповідача за отриманий металобрухт на 01.07.2010р. складає 64201,35 грн.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування. На день розгляду спору розмір заборгованості відповідача перед позивачем не зменшився.

Відповідач договірні умови належним чином не виконав, оплату за надані позивачем послуги не здійснив.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 430,90 грн. та на суму боргу правомірно нараховує 3% річних у розмірі 751,03 грн.

Сума інфляційних нарахувань складає: перша сума –1332,40 грн., друга сума –595,92 грн., третя сума –144,32 грн. Отже, загальна сума інфляційних нарахувань за період з 01.08.2010р. по 31.10.2010 р. складає 2072,64 грн. (1332,40 грн. + 595,92 грн. + 144,32 грн.)

Сума відповідальності за порушення грошового зобов’язання у розмірі 3 % річних складає: за період з 27.04.2010р. по 01.12.2010р.–510,46 грн., з 19.05.2010р по 01.12.2010р. –205,15 грн., з 15.07.2010р. по 01.12.2010р. –35,42 грн.

Отже, загальна сума за порушення грошового зобов’язання у розмірі 3% річних складає 751,03 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Позивачем нарахована пеня за період 15.07.2010р по 01.12.2010р за 139 днів та обрахована у розмірі 430,90 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за наведеним розрахунком позивача .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Діалог” (03134, м. Київ, Святошинський район, вул. Булгакова, буд. 5, кім. 54 код ЄДРПОУ 31707763) на користь Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Вергелівська»(94195, м. Брянка, сел.. Вергулівка, вул. Центральна, 1-б, Луганська обл.. код ЄДРПОУ 26411019), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 44560 (сорок чотири тисячі п’ятсот шістдесят) грн. 93 коп. –основного боргу, 2072 (дві тисячі сімдесят дві) грн.. 64 коп. –інфляційні нарахування, 751 (сімсот п’ятдесят одна) грн.. 03 коп. –3% річних, 430 (чотириста тридцять) грн.. 90 коп. –пені, 478 (чотириста сімдесят вісім) грн.. 16 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Н. І. Качан

Повне рішення складено 01 березня 2010 року.