Рішення № 14411773, 28.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/4328.02.11 За позовом Приватного підприємства «Готама Ко» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3125,60 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Одуд Н.А. по дов. №15 від 01.02.2011р.

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Готама Ко» про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 3125,60 коп., із яких: 2743, 00 грн. основний борг, 62,04грн. 3% річних, 320,56 грн. пеня за прострочку платежу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011р. порушено провадження у справі № 36/43, розгляд справи призначено на 02.02.2011р.

В судове засідання 02.02.2011р. представник відповідача не з»явився. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 28.02.2011р.

В судове засідання 28.02.2011р. представник відповідача не з»явився, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість.

В судовому засіданні 028.02.2011р. представник позивача надав докази перерахування відповідачем позивачу грошових коштів в сумі 180 грн. 03.02.2011р. в рахунок погашення основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

Між Приватним підприємством «Готама Ко» (далі позивач) та Фізичною особою підприємцем Уваєвої Наталією Володимирівною (далі відповідач) 02.02.2009р. був укладений договір поставки №7-G.

Згідно п.1.1 договору позивач зобовязувався передати товар у кількості та асортименті, замовленому відповідачем, а відповідач оплатити та прийняти товар.

Відповідно до п. 3.1 договору відпуск товару проводиться з умовою сплатити 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (відповідачем) згідно видаткових накладних постачальника (позивача) платіжним дорученням на рахунок позивача.

На виконання умов даного договору позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 4082,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №G000006491 від 02.06.2010р.

Всупереч умовам договору, відповідачем була здійснена часткова оплата отриманого товару в сумі 1350 грн., що підтверджується банківськими виписками, що долучені до матеріалів справи.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по оплаті вартості товару не виконав в повному обсязі, на час подання позову та порушення провадження у справі заборгованність відповідача перед позивачем становила 2743, 00 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем 03.02.2011р. були перераховані грошові кошти в сумі 180 грн., а тому провадження в цій частині підлягає припинененю на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процессуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобовязання за договором поставки від 02.02.2009р. №7-G виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів належного виконання умов договору поставки від 02.02.2009р. №7-G в частині повної оплати вартості отриманого товару суду не надав, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 2563 грн. 00 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочку платежу в сумі 320,56 грн. та 3% річних в сумі 62,04 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в договорі передбачена відповідальність відповідача за прострочення оплати вартості отриманого товару в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення невиконання договору (п. 4.1договору).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 320,56 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 62,04 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (002166, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Готама Ко»(07400, Київська область, М.Бровари, б. Незалежності, 17, корп. 2, адреса для листування:02660, м. Київ, вул. Пухівська, 1 А(ф), ідентифікаційний код 36107568) основний борг у розмірі 2563 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 62 грн. 04 коп., 320 грн. 56 коп. пеню за прострочку платежу, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог провадження у справі припинити.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

01.03.2011р.