Рішення № 14411524, 23.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/623.02.11 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до

ПроВідділу приватизації комунального майна Подільського району міста Києва

Визнання договору купівлі-продажу укладеним

Суддя Бондаренко Г.П.

За участю представників сторін: від позивача-ОСОБА_2 (дов.б/н від 24.01.2011 р.) від відповідача - Дунаєвський І.В. (дов. № 01/456 від 20.12.2011 р.) В судовому засіданні 23.02.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1 або позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу приватизації комунального майна Подільського району міста Києва (надалі - відповідач) про визнання укладеним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №№ 4,2, 3 (літ. «А»), загальною площею 40,70 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в запропонованій позивачем редакції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2011 р. порушено провадження у справі № 9/6, призначено її до розгляду на 27.01.2011 р. з викликом сторін, яких зобовязано виконати певні дії.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 24.01.2011 р. від відповідача надійшли письмові пояснення відповідно до яких, відповідач підтверджує факт отримання від позивача листа від 08.12.2010 р. з пропозицією укласти договір купівлі-продажу вищезазначеного нежитлового приміщення. Однак, у відповідності з законодавством відповідач на адресу позивача 17.12.2010 р. надав відповідь № 06/455 де вказав на відмову в задоволенні вимог позивача. Таким чином, на підставі викладеного відповідач просить суд керуючись Господарським процесуальним кодексом України у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи за наявними доказами в матеріалах справи з правильним застосуванням законодавства.

В судове засідання 27.01.2011 р. представники сторін зявились та надали суду пояснення по суті справи. Разом з тим, представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи необхідність надання представниками сторін додаткових доказів та матеріалів по справі суд оголосив перерву в судовому засіданні до 23.02.2011 р. у відповідності до ст. 77 ГПК України.

Від позивача до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства 11.02.2011 р. надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд:

- прийняти заяву про зміну предмету позову до провадження;

- визнати право фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, свідоцтво №НОМЕР_1 від 13.03.2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на приватизацію нежитлового підвального приміщення та антресолі 1 - ого поверху №№4,2,3 (літ «А»), загальною площею 40,70 (сорок цілих сімдесят сотих) кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Відділ приватизації комунального майна Подільського району м. Києва (індекс 04070, м. Київ, вул. Щекавицька, 42/48) здійснити необхідні дії по виконанню рішення №595 XXII сесії V скликання Подільської районної у м. Києві ради від 28 травня 2009 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Подільського району м. Києва, що підлягають приватизації», а саме, укласти з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, свідоцтво №НОМЕР_1 від 13.03.2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2) договір купівлі - продажу нежитлового підвального приміщення та антресолі 1-ого поверху №№4,2,3 (літ «А»), загальною площею 40,70 (сорок цілих сімдесят сотих) кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, які є комунальною власністю територіальної громади Подільського району м. Києва;

- стягнути з Відділу приватизації комунального майна Подільського району м. Києва на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Відповідач, в свою чергу, подав 18.02.2011 р. свої заперечення на заяву позивача про зміну предмету позову.

В судовому засіданні 23.02.2011 р. суд розглянув заяву позивача про зміну предмету позову.

В силу положень ст. 22 ГПК України позивач наділений правом до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи те, що заява про зміну предмету позову подана до початку розгляду судом справи по суті, суд дійшов висновку про прийняття заяви до розгляду.

Позивач в судовому засіданні підтримав змінені позовні вимоги, просить суд їх задовольнити. Разом з тим, позивач надав письмові заперечення на пояснення відповідача.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти змінених позовних вимог.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26 березня 2008 року та 25 травня 2009 року між Комунальним підприємством «Оренда»(орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва № 2040/08, а саме: підвального приміщення площею 18,97 кв. м. по АДРЕСА_1 та договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва №2040/09-1, а саме приміщення антресолі 1-ого поверху площею 17,4 кв. м. по АДРЕСА_1.

Згідно п. 1.1. договору оренди № 2040/08 від 26.03.2008 р. орендодавець передав позивачу в орендне користування підвальне приміщення площею 18,97 кв. м. по АДРЕСА_1. Термін дії договору оренди до 26 березня 2011 року.

Згідно п. 1.1. договору оренди № 2040/09-1 від 25.05.2009 р. орендодавець передав позивачу в орендне користування приміщення антресолі першого поверху площею 17,4 кв. м. по АДРЕСА_1. Термін дії договору оренди до 24 травня 2012 року.

Відповідно до рішення XXII сесії V скликання Подільської районної у м. Києві ради 28 травня 2009 року було прийнято рішення № 595 (надалі - Рішення) «Про затвердження переліку обєктів комунальної власності Подільського району м. Києва, що підлягають приватизації».

Згідно п. 24 додатку № 1 до Рішення Подільською районною у м. Києві радою надано згоду позивачу на приватизацію шляхом викупу нежилого приміщення площею 40,70 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 4 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року № 2171-XII (надалі - Закон про приватизацію), продавцями обєктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації створені місцевими Радами, тобто органом приватизації у Подільському районі міста Києва є Відділ приватизації комунального майна Подільського району.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про приватизацію з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Статтями 10-12 Закону про приватизацію визначена послідовність дій, здійснення яких передує приватизації майна шляхом викупу, а саме: включення обєкту приватизації до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; проведення незалежної оцінки обєкта приватизації для визначення ціни продажу; укладення договору купівлі-продажу обєкта приватизації.

Як вбачається з матеріалів справи позивач здійснив всі дії, обовязковість яких передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»від 12 липня 2001 року № 2658-III та ч. 1 ст. 12 Закону про приватизацію позивач замовив незалежну оцінку майна, яке він орендує на законних підставах.

Відповідно до висновку експерта про незалежну оцінку вартості майна, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Апрайзер Груп»(сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №8518/09 від 28.04.2009 року) станом на 31 жовтня 2010 року, вартість нежитлового приміщення № № 4, 2, 3 літ «А»), загальною площею 40,70 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 складає 198962 (сто дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок без ПДВ.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Позивач неодноразово (листами № 595 від 28.05.2010 р., від 08.12.2010 р.) звертався до відповідача із проханням укласти договір купівлі-продажу орендованих ним нежилих приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

На звернення позивача відповідач листом № 06/455 від 17.12.2010 р. повідомив про неможливість укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

У встановлений ч. 3 ст. 181 ГК України двадцятиденний строк відповідач надав позивачу відповідь на пропозицію позивача укласти договір купівлі-продажу затвердженого обєкта приватизації (спірних нежилих приміщень) про відмову у укладенні договору в запропонованій позивачем редакції.

У письмових поясненнях, наданих суду, відповідач також підтвердив отримання від позивача листа 08.12.2010 р. листа позивача з примірниками підписаними позивачем договору купівлі-продажу спірних нежилих приміщень.

Таким чином, незважаючи на те, що позивач вчинив всі необхідні дії, які передують приватизації нежилих приміщень, відповідач обовязки передбачені Законом про приватизацію не виконав, не уклав договір купівлі-продажу спірних приміщень.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону про приватизацію строк підготовки обєкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати 2-х місяців з дня прийняття рішення про включення його до переліку обєктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про приватизацію право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про приватизацію орендованого позивачем нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 прийнято Подільською районною у м. Києві радою 28 травня 2009 року. Відповідач зобовязаний був здійснити всі визначені Законом про приватизацію підготовчі до приватизації дії та укласти з позивачем договір купівлі-продажу не пізніше 28 липня 2009 року.

Таким чином, відповідач, на якого покладено обовязок укладення з позивачем договору купівлі-продажу нежилих приміщень, безпідставно ухиляється від його укладення.

Статтею 187 ГК України передбачено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обовязковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до приписів Законів України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»та Закону України «Про місцеве самоврядування»після прийняття Подільською районною у місті Києві радою рішення про приватизацію обєкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 шляхом його викупу позивачем, здійснення відповідачем у двомісячний термін з дати прийняття такого рішення передприватизаційних дій та укладення з позивачем такого договору купівлі-продажу є обовязковим.

Позивач виконав визначені ст. 181 ГК України дії для укладення з відповідачем договору купівлі-продажу нежилих приміщень.

Законом про приватизацію не встановлено жодних правових підстав для продовження визначеного Законом двомісячного терміну для підготовки обєкта до приватизації.

Таким чином, зволікання з боку відповідача з приватизацією нежилих приміщень є порушенням Закону України «Про місцеве самоврядування»щодо обовязковості виконання відповідного рішення представницького органу місцевого самоврядування та порушенням Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»в частині визначеного Законом строку підготовки обєкта до приватизації, а також порушенням прав позивача на приватизацію обєкта шляхом викупу у визначений законом термін.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивачем здійснено всі дії, необхідні для укладання договору купівлі-продажу дії відповідно до ст. ст. 10-12 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», суд вважає позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити необхідні дії по виконанню рішення № 595 XXII сесії V скликання Подільської районної у м. Києві ради від 28 травня 2009 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Подільського району м. Києва, що підлягають приватизації», а саме: укласти з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договір купівлі - продажу нежитлового підвального приміщення та антресолі 1-ого поверху № № 4,2,3 (літ «А»), загальною площею 40,70 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовна вимога про визнання права фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, свідоцтво №НОМЕР_1 від 13.03.2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на приватизацію нежитлового підвального приміщення та антресолі 1-ого поверху № № 4, 2, 3 (літ «А»), загальною площею 40,70 (сорок цілих сімдесят сотих) кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Слід зазначити, що позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права.

Проте, в даному випадку, право позивача на приватизацію нежитлового підвального приміщення та антресолі 1-ого поверху № № 4, 2, 3 (літ «А»), загальною площею 40,70 (сорок цілих сімдесят сотих) кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, відповідачем не оспорюється, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому вказана вимога є безпідставною.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати Відділ приватизації комунального майна Подільського району м. Києва (індекс 04070, м. Київ, вул. Щекавицька, 42/48) здійснити необхідні дії по виконанню рішення №595 XXII сесії V скликання Подільської районної у м. Києві ради від 28 травня 2009 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Подільського району м. Києва, що підлягають приватизації», а саме, укласти з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, свідоцтво №НОМЕР_1 від 13.03.2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2) договір купівлі - продажу нежитлового підвального приміщення та антресолі 1-ого поверху №№4,2,3 (літ «А»), загальною площею 40,70 (сорок цілих сімдесят сотих) кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, які є комунальною власністю територіальної громади Подільського району м. Києва;

3.Стягнути з Відділу приватизації комунального майна Подільського району міста Києва (Код ЄДРПОУ 26200699; 04070, м. Київ, вул. Щекавицька, 42/48) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, свідоцтво №НОМЕР_1 від 13.03.2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко Дата підписання рішення: 28.02.2011 р.