Рішення № 14411530, 11.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/15511.02.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"

про                    стягнення 3159 284,98 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Просалова О.Є. (Дов.)

Від відповідача:          Опенько О.В. (Дов.)

У судовому засіданні 11.02.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" заборгованості в розмірі 3159284,98 грн., з яких 2804537,97 грн. основний борг за період з 15.06.2009р. по 15.09.2010р., 302726,96 грн. неустойка, 52020,05 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань відповідно до договору фінансового лізингу № 128-LD від 04.07.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2010р. порушено провадження у справі № 57/155 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2010р. розгляд справи № 57/155 відкладено на 14.12.2010р.

14.12.2010р. в судовому засіданні судом оголошено перерву до 24.12.2010р.

В судовому засіданні 24.12.2010 р. представник Відповідача надав суду відзив на позов згідно якого Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 р. розгляд справи № 57/155 відкладено на 18.01.2011р., а також відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 57/155 та про припинення провадження у справі № 57/155.

В зв’язку з відпусткою судді Гулевець О.В. розгляд справи № 57/155, призначений на 18.01.2011р. ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2010 р. призначено 25.01.2011р.

В судовому засіданні 25.01.2011р. Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог в зв’язку з оплатою Відповідачем 900000,00 грн. основного боргу згідно якої просить стягнути з Відповідача 254363,78 грн. основного боргу за період з 15.06.2009р. по 15.01.2011р., 216264,55 грн. неустойки, 75380,30 грн. 3% річних, 193244,89 грн. збитків від інфляції.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 25.01.2011 р. оголошувалась перерва до 04.02.2011р. на 12.20, 04.02.2011р. оголошувалась перерва до 11.02.2011р. про що сторони були належним чином повідомлені.

04.02.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов контррозрахунок ціни позову враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог від 25.01.2011р. згідно якого Відповідач, зокрема, завив про застосування судом строків позовної давності щодо вимоги про стягнення пені за лізинговий платіж строк оплати по якому настав 15.10.2009р.

10.02.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2007 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа" був укладений договір фінансового лізингу № 128-LD (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Позивач (Лізингодавець) бере на себе зобов'язання придбати Предмет Лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, зокрема, у Додатку № 1 цього Договору) та передати Предмет Лізингу у користування Відповідачу (Лізингоодержувачу) на строк та умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лізингоодержувачем.

На виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач отримав наступне обладнання, яке становить предмет лізингу: "Sennebogen кран, моделі 683 R-HD, серійний номер 683.5.125" та "решітчасту 6 м секцію для продовження гуська до 23 м. до Sennebogen кран, моделі 683 R-HD, що підтверджується актами прийому-передачі від 20.11.2007р. та 15.07.2008р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

22 жовтня 2008 року сторонами договору була укладена Додаткова угода № 2 до Договору фінансового лізингу № 128-LD від 04.07.2007р.

Згідно п. 1 додаткової угоди № 2 сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. Договору в наступній редакції: "1.1. Лізингодавець (Позивач) бере на себе зобов'язання придбати Предмет Лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, зокрема, у Додатку № 1 до цього Договору) та передати Предмет Лізингу у користування Лізингоодержувачу (Відповідачу) на строк та на умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лізингоодержувачем. Ціна Предмета Лізингу становить Еквівалент 1182142,25 доларів США (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі сто сорок два долари США 25 центи) у т.ч. ПДВ, що на день укладання цього Договору становить 5965358,61 (п'ять мільйонів дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім гривень 61 копійок), у т.ч. ПДВ (далі - "Ціна Предмета Лізингу")."

Відповідно до п. 7.1. Договору в редакції додаткової угоди № 2 Складові Лізингових Платежів, їх суми та Дати Платежів визначені в Графіку Лізингових Платежів у Додатку № 2 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Комісія Лізингодавця розраховуються на базі місяця з 30 днів та року з 360 днів. 22.10.2008р. сторонами було підписано новий Графік лізингових платежів у вигляді Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 від 22.10.2008р.

Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди № 2 розділ 7 договору "лізингові платежі" викладено в наступній редакції:

Пункт 7.2.3 Періодичні Лізингові Платежі є гривневим еквівалентом суми, визначеної в Графіку, помноженої на Курс Платежу та складається із:

а) Відшкодування, яке є гривневою сумою, визначеної в Графіку, помноженої на Курс, який діяв на момент підписання Акту (Актів) приймання-передачі (Курс становив 1 Долар США = 5,054054 гривень);

b) Комісії Лізингодавця, яка розраховується як різниця суми Лізингового Платежу та Відшкодування, яка не може бути меншою за 1 (одну) гривню. В будь-якому випадку розмір Лізингового Платежу не може бути меншим ніж розмір Відшкодування.

та наступних змінних складових:

с) ПДВ, на суму нарахованих до сплати Відсотків, згідно з підпунктом b) пункту 7.2.3, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування такої Комісії за відповідний проміжок часу, розраховану від Ціни Предмета Лізингу. ПДВ згідно з цим підпунктом розраховується та сплачується згідно зі статтею 3.2.2 Закону України "Про податок на додану вартість" або іншою нормою законодавства, що змінить або замінить зазначену.

7.6. Повідомлення про Лізингові Платежі. Лізингодавець письмово повідомлятиме Лізингоодержувача про суму Лізингового Платежу, що належить до сплати, згідно з цим Договором, за 3 (три) Робочих дні до кожної чергової Дати Платежу. Сума Лізингового Платежу, що зазначається в повідомленні про Лізинговий Платіж, визначається по офіційному курсу обміну гривні до долару США, Національного банку України на Дату Повідомлення. У разі якщо офіційний курс обміну валюти Національного банку України, який діє на Дату Повідомлення не співпадає з офіційним курсом обміну Національного банку України на Дату Платежу Лізингоодержувач самостійно здійснює перерахунок Лізингового Платежу і враховує таку різницю при здійсненні оплати.

В порушення умов Договору та прийнятих на себе зобов’язань Відповідач сплачує лізингові платежі несвоєчасно та не в повному обсязі у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 2574363,78 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за період з 15.06.2009р. по 15.01.2011р.

Судом встановлено, що згідно заяви Позивача про зменшення позовних вимог Позивачем враховано сплату 21.12.2010р. Відповідачем 900000,00 грн. основного боргу після порушення судом провадження по справі та фактично збільшено позовні вимоги заявивши до стягнення заборгованість по сплаті лізингових платежів згідно Графіку лізингових платежів у вигляді Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 від 22.10.2008р. за період з 15.06.2009р. по 15.01.2011р. (18-37 періодичні лізингові платежі).

У відзиві на позов Відповідач зазначає, що Позивач не має право заявляти до стягнення нові періоди аніж ті, що зазначені в позовній заяві а також те, що 03 квітня 2009 року Відповідач направив Позивачу лист-пропозицію № 145-1/09 про внесення змін до Графіка лізингових платежів, що є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 2 від 22.10.2008р. до договору фінансового лізингу № 128-LD від 04.07.2007р. шляхом підписання Додаткової угоди № 3 до договору. Зокрема, Відповідач запропонував змінити дати платежів (графа 1 Графіка) 16-48 періодичних лізингових платежів наступним чином: 15.06.2009р. - 16 періодичний лізинговий платіж 15.08.2009р. - 17 періодичний лізинговий платіж 15.04.2010р. - 18 періодичний лізинговий платіж 15.10.2010р. - 19-28 періодичні лізингові платежі 15.08.2011р. - 29-38 періодичні лізингові платежі 15.06.2012р. - 39-48 періодичні лізингові платежі.

Відповідно до ч. 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Оскільки Відповідач відповіді від Позивача не отримав, то, на думку Відповідача, Позивач погодився з умовами Відповідача щодо графіку платежів викладених у додатковій угоді № 3.

Таким чином Відповідач продовжив здійснювати лізингові платежі згідно до запропонованих строків, а тому зобов'язання Відповідача по сплаті 29-33 періодичних лізингових платежів, що входять в суму основного боргу у розмірі 950007,51 грн., а з урахуванням індексу інфляції 977312,36 грн., не настало.

21.12.2010р. Відповідачем було здійснено лізинговий платіж у розмірі 900000,00 грн. за договором, що підтверджується повідомленням банку.

Отже Відповідач вважає, що ним погашено заборгованість повністю за 20-23 (у розмірі 758261,08 грн.) та частково за 24 (у розмірі 141738,92 грн.) періодичні лізингові платежі.

Проте, суд не приймає зазначені заперечення Відповідача до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак суд враховує, що наявності підстав для зміни Договору в частині внесення змін до графіку сплати лізингових платежів Відповідачем не доведено; у Договорі сторонами також не обумовлено, що Договір вважається зміненим при надісланні про це пропозиції іншій стороні договору.

Разом з тим, враховуючи те, що Відповідачем не надано жодних доказів щодо наявності підстав, в силу яких у Позивача виникає обов'язок укласти додаткову угоду з Відповідачем на запропонованих умовах, а також приймаючи до уваги те, що Позивач не погоджується із запропонованими змінами договору, судом визнаються безпідставними доводи Відповідача щодо визнання укладеною додаткової угоди № 3 до договору фінансового лізингу № 128-LD від 04.07.2007р. у запропонованій Відповідачем редакції. За таких обставин вимоги Позивача про стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів згідно Графіку лізингових платежів у вигляді Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 від 22.10.2008р. за період з 15.06.2009р. по 15.01.2011р. є правомірними та відповідають обставинам справи.

Таким чином на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з Відповідача становить 2574363,78 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно п. 8.2 Договору у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі 20 (двадцять) відсотків річних за кожен день прострочення. Як вбачається з розрахунку, що міститься в заяві про зменшення позовних вимог Позивачем заявлено до стягнення 216264,55 грн. пені за прострочення сплати лізингових платежів з 15.10.2009р. по 15.01.2011р. із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ.

Судом встановлено, що розрахунок пені в розмірі 216264,55 грн. є обґрунтованим та відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України.

Проте, зазначена вимога Позивача підлягає задоволенню частково без урахування суми пені в розмірі 18276,94 грн. нарахованої за прострочення сплати лізингового платежу строк оплати по якому настав 15.10.2009р. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що для вимоги про стягнення пені в розмірі 18276,94 грн. нарахованої за прострочення сплати лізингового платежу строк оплати по якому настав 15.10.2009р. строк позовної давності почав перебіг з 15.10.2009р. і закінчився 15.10.2010р.

Оскільки як вбачається з матеріалів справи Позивач звернувся з позовом до суду згідно штемпелю на конверті 25.10.2010р., то зазначений позов в частині вимоги про стягнення пені в розмірі 18276,94 грн. подано з пропуском строків позовної давності.

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В матеріалах справи знаходиться відзив Відповідача, в якому він вказує про пропущення Позивачем строку позовної давності та про застосування наслідків позовної давності.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачем не надано господарському суду доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку позовної давності, тому, господарський суд відмовляє в задоволені позовних вимог щодо стягнення 18276,94 грн. пені у зв’язку з пропуском Позивачем строків позовної давності.

Крім того, згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача, що знаходиться в заяві про зменшення позовних вимог, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 75380,30 грн., інфляційних збитків 193244,89 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 17; ідентифікаційний код 13669489; р/р 26009012817535 в "Укрексімбанк", МФО 322313; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, блок 5, 2-й пов.; ідентифікаційний код 33942232; р/р 26502010003043 в ТОВ "УніКредит Банк", МФО 300744) 2574363 (два мільйони п’ятсот сімдесят чотири тисячі триста шістдесят три) грн. 78 коп. основного боргу, 75380 (сімдесят п’ять тисяч триста вісімдесят) грн. 30 коп. 3% річних, 193244 (сто дев’яносто три тисячі двісті сорок чотири) грн. 89 коп. збитків від інфляції, 197987 (сто дев’яносто сім тисяч дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 61 коп. пені, 25347 (двадцять п’ять тисяч триста сорок сім) грн. 66 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 17.02.2011р.