Рішення № 14411432, 17.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/54917.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТІЗ"

до Закритого акціонерного товариства по будівництву об'єктів нафтової та газової промисловості "УКРНАФТОГАЗБУД"

про стягнення - 221 113,68 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Чорненький О.В. - довіреність б/н від 12.11.2010;

від відповідача: Способін С.В. - довіреність б/н від 02.02.2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТТІЗ" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доЗакритого акціонерного товариства по будівництву об'єктів нафтової та газової промисловості "УКРНАФТОГАЗБУД"про стягнення - 221 113,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 8 на виконання робіт з будівництва КС-05 Бобровницька газопроводу Тула-Шостка-Київ частково не оплатив виконані позивачем роботи, заборгувавши 150000, 00 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 150000, 00 грн. - боргу, 71113, 68 - пені, а також понесені ним по справі судові витрати –2211,14 грн. - державного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 16.12.2010 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.01.2011.

17.01.2011 представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 03.02.2011.

03.02.2011 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення по справі, позовні вимоги не визнавав.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні було оголошено перерву до 17.02.2011.

17.02.2011 представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 8 на виконання робіт з будівництва КС-05 Бобровницька газопроводу Тула-Шостка-Київ (надалі –Договір), відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу шести систем пожежовиявлення та керування системами пожежогасіння на агрегатах №1-№6, монтажу системи автоматичного керування автоматизованою насосною підкачуючою установкою (САК АНПУ) на КС-05 "Бобровницька" УМГ "Київтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" (надалі –об’єкт будівництва) в обсязі, передбаченому кошторисною документацією, яка є невід’ємною частиною Договору, а відповідач зобов'язується прийняти якісно виконані роботи та розрахуватись за виконані роботи.

Відповідно до п. 9 Договору договірна ціна будівництва об’єкта визначається на основі твердого кошторису, що є невід’ємною частиною Договору. Зокрема, Додатком №1 сторони погодили договірну ціну у розмірі 726255, 60 грн. (належним чином завірена копія додатку міститься в матеріалах справи).

Виконання кожного з етапів робіт позивач забезпечує відповідно до Календарного графіку виконання робіт, який є невід’ємною частиною Договору (Додаток№2 міститься в матеріалах справи).

Згідно п.53 Договору розрахунок виконаних робіт проводиться проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі типових форм первинних документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконання підрядних робіт».

Пунктом 54 Договору передбачено, що позивач готує відповідні Акт та Довідку і подає їх для підписання відповідачеві у строк не пізніше 25 числа поточного місяця з підписами всіх уповноважених представників. Відповідач зобов’язаний підписати подані позивачем Акт та Довідку, що підтверджують виконання робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем протягом 180 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт.

На виконання умов Договору позивач виконав будівельні роботи на об'єктах, передбачених Договором, на загальну суму 711 136, 80, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак відповідач частково виконав свої зобов'язання, перерахувавши на поточний рахунок позивача грошові кошти в розмірі 561136, 80 грн., заборгувавши позивачеві 150 000, 00 грн., що підтверджується підписаними актами приймання виконаних підрядних робіт (копії в матеріалах справи).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договорами підряду. Правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 61 ЦК України.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивачем було виконано роботи згідно умов Договору, а відповідачем зазначені роботи було прийнято, що підтверджується, зокрема, підписаними обома сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт.

Враховуючи викладене, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо виконання роботи по монтажу шести систем пожежовиявлення та керування системами пожежогасіння на агрегатах №1-№6, монтажу системи автоматичного керування автоматизованою насосною підкачуючою установкою на об’єкті будівництва в обсязі, передбаченому кошторисною документацією.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідачем порушено зобов'язання за Договором в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, за таких обставин, позов щодо стягнення основного боргу в розмірі 150000,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 63 Договору, просить стягнути пеню, яка за розрахунками позивача становить 71113,68 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 63 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт відповідач сплачує пеню в розмірі 0,06 відсотків виконаних робіт, але не більше 10 відсотків загальної суми Договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачами взятих на себе зобов’язань в розмірі 71113, 68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства по будівництву об'єктів нафтової та газової промисловості "УКРНАФТОГАЗБУД" (юр.адреса: 04655, м. Київ, просп. Московський, 23; пошт. адреса: 01004, м. Київ, вул. Антоновича, 5, код ЄДРПОУ 25272314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТІЗ" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 32159188 ) 150000 (сто п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - боргу, 71113 (сімдесят одну тисячу сто тринадцять) грн. 68 коп. - пені, 2211 (дві тисячі двісті одинадцять) грн. 14 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко