Ухвала суду № 14407659, 01.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-201/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Казус»про стягнення коштів отриманих за нікчемним правочином, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з ТОВ «Казус»коштів в сумі 335776,00 грн. отриманих за нікчемним правочином.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була проведена перевірка господарської одиниці казино «Запоріжжя»субєкта господарської діяльності ТОВ «Казус»щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складений акт № 26560475/2340 від 31.10.2008 року та встановлено порушення відповідачем п. 29 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Крім того, перевіркою було встановлено, що сума виторгу через реєстратор розрахункових операцій «Samsung-350 F»фіскальний номер 2656003382 за період з серпня 2007 року по грудень 2007 року складає 335776,00 грн.

За таких підстав позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, посилаючись при цьому на ті обставини, що на час звернення до суду з даним позовом закінчилися строки накладення адміністративно-господарських санкцій, встановлені ст. 250 ГК України.

Судова колегія погоджується з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва з огляду на наступне.

При проведенні перевірки було встановлено, порушення відповідачем п. 29 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а саме: організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація з проведення азартних ігор, що підлягає ліцензуванню без отримання відповідних ліцензій в Міністерстві фінансів України (на організацію діяльності з проведення азартних ігор) та КМДА (на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів).

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про затвердження переліку органів ліцензування»(далі - Закон) ліцензія документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Ліцензія являється єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню (ст. 3 Закону).

05.02.2008 року між відповідачем та ТОВ «Верс Ва»було укладено договір управління майном та уступки виконання своїх зобовязань, за умовами якого ТОВ «Верс Ва», яке мало відповідну ліцензію Міністерства фінансів України, виконувало зобовязання відповідача щодо надання послуг грального бізнесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобовязання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правочин вважаться таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав, свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним (ст. 228 Цивільного кодексу України).

Апеляційна інстанція погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що здійснення відповідачем такого виду діяльності, як організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів без отримання відповідних, передбачених чинним законодавством ліцензій порушує публічний порядок, а тому є підстави вважати, що проведення такого виду діяльності здійснюється з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

При проведенні перевірки позивачем було зазначено, що в період з серпня по грудень 2007 року ТОВ «Казус»отримало прибуток від здійснення діяльності у сфері грального бізнесу, про що свідчить сума виторгу проведена через реєстратор розрахункових операцій Samsung - 350 F, фіскальний номер №2656003382. Згідно Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (додаток до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 16.12.2005 за №20) реєстратор розрахункових операцій Samsung - 350 F має сферу застосування виключно у сфері грального бізнесу та закріплений за товариством з обмеженою відповідальністю «Казус».

Декларації з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю «Казус»за 2007 рік підтверджують факт здійснення підприємством діяльності пов'язаної з отриманням прибутку.

В декларації з податку на прибуток за 2007 рік відповідачем самостійно задекларовано наростаючим підсумком за 2007 рік у рядку Г 1 «валові доходи, отримані від здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу»суму у розмірі 1 071 012 грн.

За таких підстав, на думку апелянта, дохід відповідача, за період серпня по грудень 2007 року складає 335776,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) реєстрація реєстратора розрахункових операцій здійснюється на підставі письмової заяви суб'єкта підприємницької діяльності довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити реєстратора розрахункових операцій (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення), а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або особистим підписом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, зокрема, у разі реєстрації реєстратора розрахункових операцій, що був раніше зареєстрований іншим суб'єктом підприємницької діяльності, - довідки про скасування реєстрації.

Судова колегія знаходить занеобхідним зауважити, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про ті обставини, що ТОВ «Верс Ва»або ТОВ «Казус»зверталися з відповідною заявою до податкового органу про перереєстрацію або скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що стягнення в дохід держави одержаного за господарським зобовязанням, вчиненим з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, і такого, що порушує публічний порядок, передбачений ст. 208 ГК України являється адміністративно-господарською санкцією.

Згідно зі ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до суду в січні 2009 року з позовом про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, що складають суму виторгу за період з серпня по грудень 2007 року, а тому позивачем не дотримані вимоги ст. 250 ГК України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, обставини справи зясовані повно та обєктивно, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Казус»про стягнення коштів отриманих за нікчемним правочином залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в строки, встановлені ч. 2 ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: