Ухвала суду № 14407540, 03.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6047/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю:

представника позивача

представника відповідача Борисюк Л.П.,

Грибан І.О., Ключковича В.Ю.

Григоренко Т.І.

Рамот І.О.

Заболотньої Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу справі за апеляційною скаргою Товариства з обмежено відповідальністю «Бахмач Агро»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Бахмач Агро»до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року ТОВ «Бахмач Агро»звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Бахмацької МДПІ в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000301520/0 від 22.10.2010 р.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Бахмач Агро»зареєстровано Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А 01 № 156263 (а.с.7) та взято на облік Бахмацькою міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області як платника податків, про що вказує довідка від 17.07.2007 № 395/28-122 (а.с.8).

На підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Бахмацької МДПІ Чернігівської області було проведено документальну невиїзну перевірку позивача, про що складено акт № 1343/15-214-35173362 від 12.10.2010 р. (а.с.34-37).

В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем порушено пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у звязку з не подачею ТОВ Бахмач Агро»декларації у встановлені Законом строки та порушено пп. 7.3.1 пп.7.7.1 ст. 7 «Про податок на додану вартість», оскільки податкові зобовязання позивача за липень 2010 року складають 13910,97 грн.

На підставі акту перевірки № 1343/15-214-35173362 від 22.10.2010 р. Бахмацькою МДПІ Чернігівської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000301520/0 від 12.10.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 18084 грн., де 13911 грн. основний платіж та 4173 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Бахмацькою МДПІ Чернігівської області на імя директора ТОВ «Бахмач Агро»направлено запит від 26.08.2010 р. № 1258/10/15-029, в якому податкова інспекція повідомила, що за результатами автоматизованого співставлення даних з податку на додану вартість за липень 2010 року встановлені розбіжності та просить у 10-денний строк від дня отримання запиту надати пояснення щодо взаємовідносин з переліченими в запиті контрагентами та надати документальне підтвердження, а саме: реєстри отриманих та виданих податкових накладних та завірені копії податкових накладних.

Листом від 20.09.2010 р. № 303 позивачем надана відповідь в якій зазначено, що в декларації з ПДВ за липень 2010 року відображені суми податкових зобовязань згідно податкових накладних, виписаних у липні 2010 року та надано копії податкових накладних виданих ТОВ «Бахмач Агро»в кількості 7 штук. Реєстри отриманих та виданих податкових накладних надано не було. Податкова звітність платником за липень 2010 року станом на 05.10.2010 р. не була подана.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

У відповідності до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі Закон України № 2181-ІІІ), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно абз. «а»пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових) внесків, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Вивченням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що станом на 12.10.2010 р. ТОВ «Бахмач Агро»не було подано до Бахмацької МДПІ Чернігівської області декларацію за липень 2010 року, тобто податкові зобовязання позивача за цей місяць не визначені взагалі, а тому відповідачем на виконання вимог абз. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ було самостійно визначено суму податкового зобовязання позивача.

Згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, сума нарахованого штрафу відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ складає 10% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, але не більше 50%, тобто відповідачем правильно визначено суму податкового зобовязання позивача, а тому відсутні підстави для визнання податкового повідомлення-рішення від 22.10.2010 р. №0000301520/0 нечинним.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «Бахмач Агро»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

І.О. Грибан

В.Ю. Ключкович Повний текст ухвали складено та підписано 09.03.2011 р.