Ухвала суду № 14407371, 09.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3131/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.;

суддів Бужак Н.П.

Ісаєнко Ю.А.

при секретарі судового засідання Губі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво»до Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво»звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року, Державна податкова інспекція у Ічнянському районі Чернігівської області звернулась до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позову посилаючись на порушення судом норм права.

У судове засідання зявився представник відповідача Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області, інші сторони не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією в Ічнянському районі Чернігівської області в період з 16.04.2010 року по 20.04.2010 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства обмежено відповідальністю «Торговий дім «Браво»щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 154 941,00грн. за лютий 2010 року на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась за січень 2010 року.

За результатами перевірки органом податкової служби складено довідку від 23.04.2010 року № 185-23/30148661 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «ТД Браво»код за ЄДРПОУ 30148661 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період за січень 2010 року», в двох примірниках, підписана комерційним директором та головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво»і один екземпляр останнім отримано.

У довідці зазначено, що перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Торговий дім «Браво»у декларації за лютий 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 154 941,00 грн.

9.05.2010 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб у відповідача проведена невиїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року, задекларовану на розрахунковий рахунок підприємства, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась у січні 2010 року.

За результатами перевірки складено акт N 216-23/30148661 від 19.05.2010 року.

На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2010 року р. N 0000162320/0, яким встановлено порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 та п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 154 491,00грн. за лютий 2010 року.

Відповідно до п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного вище Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В силу п. 1.8 ст. 1 вказаного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що бюджетне відшкодування полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

З матеріалів справи вбачається, що придбаний товар використовувався позивачем в межах господарської діяльності, що підтверджено відповідними договорами, укладеними позивачем на поставку товару від 26.04.2010 року № 32, від 25.12.2008 року № 185/05, від 02.06.2010 року № 50, від 12.01.2010 року № 016/09 від 01.02.2009 року, від 01.11.2009 року № 876, від 01.02.2010 року № 011/10, № П19/01/10, від 04.05.2009 року № 26, від 14.02.2010 року № 23 , від 26.12.2008 року № 91, про що свідчать відомості зазначені в журналіордеру № 31 по рахунку 631 ТОВ «ТД Браво»за січень 2010 року, який містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Довідкою від 23.04.2010 року № 185-23/30148661 «Про результати позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період за січень 2010 року»податковим органом також підтверджено відображене у декларації за лютий місяць 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 154 941,00 грн.

Таким чином, сплачена сума податку на додану вартість з урахуванням проведеного позивачем коригування, яка підлягає бюджетному відшкодуванню становить 154 941,00 грн. та правомірно включено таку суму до податкового кредиту. Факт сплати податку та правомірність формування податкового кредиту відповідачем не заперечувався.

Відповідно до ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

В силу ч.2 ст.19 Конституції України відповідний субєкт владних повноважень повинен діяти згідно із Конституцією та законами України.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає що окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку про те, що доводи відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 154941,00 грн. не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи встановлене, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В силу статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий: Л.М. Гром

Суддя: Н.П. Бужак

Суддя: Ю.А. Ісаєнко

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 14.02.2011 р.