Ухвала суду № 14407387, 16.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4565/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.

суддів Бужак Н.П.

Ісаєнко Ю.А.

при секретарі судового засідання Губі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позовом Первинної профспілкової організації медичних працівників Київського міського пологового будинку №5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом Первинної профспілкової організації медичних працівників Київського міського пологового будинку №5 до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобовязання скасувати податкове повідомлення-рішення №0004881503/0 від 23.04.2009р.

в с т а н о в и в:

Позивач Первинна профспілкова організація медичних працівників Київського міського пологового будинку №5 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобовязання скасувати податкове повідомлення-рішення №0004881503/0 від 23.04.2009р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2009р. у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Первинна профспілкова організація медичних працівників Київського міського пологового будинку №5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позов задовольнити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

У судове засідання сторони не зявилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача , розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, , об'єктивно оцінивши докази, судова колегія вважає , що доводи апеляції не обґрунтовані та не підлягають задоволенню на слідуючих підставах.

До законодавчих актів, якими визначаються особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств, зокрема, відноситься Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV (далі Закон № 1045-XIV), що визначає особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону № 1045-XIV професійною спілкою є добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання), а первинною організацією профспілки є добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі .

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до ст. 35 зазначеного Закону з метою реалізації статутних завдань профспілки, їх об'єднання, які є юридичними особами, можуть здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом надання безоплатних послуг, робіт, створення в установленому законодавством порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, формувати відповідні фонди, кредитні спілки.

Пунктом 7.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) встановлено порядок оподаткування неприбуткових установ і організацій.

Згідно із пп. 7.11.7 Закону № 334/94-ВР від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці «ж»підпункту 7.11.1 даного Закону, отримані у вигляді членських внесків, відрахувань коштів підприємств, установ, організацій на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і пасивних доходів.

Підпунктом 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 вищезазначеного Закону встановлено, що у разі коли неприбуткова організація отримує дохід з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Відповідно до пп. 7.11.10 п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР з метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цієї статті. Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється у порядку, передбаченому відповідним законодавством.

Пунктом 2 Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 липня 1997 р. № 232 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 серпня 1997 р. за № 291/2095, встановлено, що до Реєстру заносяться неприбуткові організації та установи, які згідно із пунктом 7.11 статті 7 Закону № 334/94-ВР звільняються від сплати податку на прибуток.

Також на підставі норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Державною податковою адміністрацією України наказом від 11 липня 1997 р. № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 серпня 1997 р. за № 290/2094, затверджено «Порядок складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями»(далі Порядок № 233).

Відповідно до пп. 1.2, 1.3 названого Порядку, який застосовується установами й організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ з присвоєнням ознаки неприбутковості, неприбуткові організації, визначені в абзаці "ж" підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону № 334/94-ВР, заповнюють та подають звіт у частині обліку доходів, що підлягають оподаткуванню, за кожний звітний період.

За змістом Порядку № 233 податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями є підставою для сплати неприбутковою організацією податкових зобовязань із податку на прибуток та фактично є податковою декларацією.

За результатами проведено перевірки складено акт від 17.04.2009 р. № 5194/15-5-34771695 щодо своєчасності подання податкової звітності, та встановлено порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, а саме: профспілкою не подано податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 2008 рік.

Згідно із пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000року № 2181-III (далі Закон № 2181-ІІІ) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

У звязку із вище зазначеним відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2009р. №0004881503/0 щодо стягнення штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у розмірі 170,00 грн. відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ.

Виходячи з викладеного, профспілка як неприбуткова організація має право здійснювати господарську та фінансову діяльність за умови її відповідності меті створення, при цьому Законом № 334/94-ВР встановлено звільнення від оподаткування профспілок лише в частині членських внесків, відрахувань коштів підприємств, установ, організацій на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і пасивних доходів, разом з тим при отриманні профспілкою доходів із інших джерел, ніж ті, що перелічені вище, такі доходи повинні оподатковуватися на загальних підставах.

У цьому випадку профспілка несе відповідальність як платник податку на загальних засадах, визначену Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у тому числі за неподання звітності.

Крім цього, Порядком № 233, який є чинним на день розгляду справи, передбачено, що профспілка зобовязана подавати податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями в частині обліку доходів, що підлягають оподаткуванню, за кожний звітний період незалежно від наявності зазначених операцій. Даним Порядком не передбачено право профспілки не подавати звіт в разі відсутності таких операцій.

Таким чином, враховуючи вище викладене, а також імперативний метод регулювання, що застосовується у податкових правовідносинах, суд вважає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України.

Стаття 34 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»встановлює, що фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань органами державної влади та органами місцевого самоврядування не здійснюється. Контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об'єднань.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні», визначаючи статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, встановлює в статті 2 одним із завдань органів державної податкової служби: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

На виконання зазначеного положення, відповідно до ст.10 даного Закону районні у містах державні податкові інспекції виконують функції щодо контролю своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Крім того, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на положення ст.12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»в частині незалежності професійних спілок у своїй діяльності від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій та заборони втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань.

Згідно із ст. 14 Закону № 1045-XIV профспілки діють на підставі статуту, який приймається з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки та визначає, зокрема, територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності, джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання та порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки.

Поряд з тим, стаття 37 указаного Закону встановлює, що первинні профспілкові організації здійснюють повноваження, визначені ст. 38 даного Закону, через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи з метою захисту інтересів членів трудового колективу, їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів

При здійсненні функцій контролю своєчасності подання звітності платниками податків органи державної податкової служби не здійснюють втручання у діяльність профспілок, у тому числі у статутну, оскільки обмежені тільки контролем відносно операцій, що підлягають оподаткуванню на загальних підставах, і не приймають участь у вирішенні питань, віднесених до статутної діяльності профспілки.

Загальна податкова правосубєктність юридичних осіб виникає з моменту їх реєстрації та містить безумовний імперативний обовязок щодо сплати податків, який може реалізовуватися, зокрема, у праві вибору системи оподаткування чи виду діяльності, щодо якого законодавець встановлює певні податкові умови.

Законодавчо встановлене звільнення юридичних осіб від сплати податків чи запровадження особливостей оподаткування не впливає на факт існування податкової правосубєктності такої особи та не звільняє її від виконання названого конституційного обовязку.

Реалізація податкової правосубєктності профспілки втілена, з одного боку, у звільнені від оподаткування доходів, перелік яких визначений законом, та, з іншого боку, у встановлені обовязку сплачувати податки, в разі отримання доходів з інших незвільнених від оподаткування джерел у результаті здійснення господарської та фінансової діяльності.

З наведеного вбачається, що позовні вимоги Первинної профспілкової організації медичних працівників Київського міського пологового будинку № 5 є безпідставними і такими, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Первинна профспілкова організація медичних працівників Київського міського пологового будинку №5 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2009р. залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий: Гром Л.М

Суддя: Бужак Н.П.

Суддя: Ісаєнко Ю.А