Постанова № 14406892, 28.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2011 року Справа № 2а-7981/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Лисенко Є.М.

за участю:

представника позивача: Юрченко М.Ю. (довіреність №1/10 від 04.01.2011)

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» про стягнення податкової заборгованості на загальну суму 68 541,84 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2010 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» (далі відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті податків, зборів і обовязкових платежів на загальну суму 68 541,84 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ в м.Луганську.

Станом на 11 жовтня 2010 року відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 68 541,84грн, а саме:

- заборгованість з земельного податку в розмірі 47776,14 грн.,

- заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 20765,70 грн.

Заборгованість відповідача перед бюджетом утворилась внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобовязань зазначених податків.

Ленінською МДПІ у м.Луганську з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені Законом №2181, а саме: згідно з п.6.2. ст..6 Закону №2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу №1/281936/24-505 від 14.01.10; у звязку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків направлено другу податкову вимогу №2/76110885/24-505 від 22.03.10.

Також позивач зазначає, що ним були здійснені всі заходи для стягнення податкового бору платника податків, що не дали позитивного результату.

У звязку з зазначеним, просив суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 68 541,84 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.

У наданому в судовому засіданні 06.12.2010 відзову на адміністративний позов зазначив, що позивачем порушено правила поєднання вимог та вважає необґрунтованою суму податкового боргу з ПДВ.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор 2» (і.к.31260482) зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.12.2000, номер запису 1382120 0000 002463 (а.с.7)

Перебуває на обліку як платник податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську.

Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - Закон №2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.1.12 ст.1 Закону №2181 контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону

Підпункт 2.1.4 пункту 2.1. ст.2 Закону №2181 визначає, що податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами термін.

У відповідності зі ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 - III (зі змінами та доповненнями) передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону №2181, податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В судовому засіданні встановлено що узгоджена сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість становить 20765,70грн., що утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобовязань, визначених самостійно у податкових деклараціях № 68626 від 19.07.2010-нараховано 8413,00 грн. ( а.с.10) сплачено -0,30 грн.( а.с.5) , № 86193 від 17.08.2010 нараховано 6459,00 грн.( а.с.9), № 95620 від 20.09.2010 нараховано 5894,00 грн.( а.с.8) .

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про плату за землю» № 2535 від 03.07.92 ( далі ЗУ № 2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст.14 ЗУ № 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Узгоджена сума податкового боргу з земельного податку становить 47776,14 грн., яка виникла внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобовязань, зазначених у поданому податковому розрахунку земельного податку № 735 від 22.01.2010 та становить за червень 15925,38 грн., за липень 15925,38 грн. та за серпень 15925,38 грн. (а.с.11, 33).

Загальна сума податкової заборгованості в розмірі 68541,84грн підтверджується даними занесеними до зворотного боку облікової картки платника податку (а.с.41-47,48-56).

Суд не приймає до уваги надані відповідачем платіжні доручення № 304 від 19.11.2010 на суму 1400,00 грн. ( а.с.29) та № 298 від 15.11.2010 на суму 3000,00 грн.( а.с.30)., оскільки в них визначено призначення платежу земельний податок за лютий 2010 року, а позивач звернувся з вимогою стягнення податкового боргу з земельного податку за червень, липень, серпень 2010 року ( а.с.33).

Враховуючи вищевикладене, податкова заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи та на час розгляду справи не погашена.

Статтею 6 Закону України №2181 передбачено - у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

17 лютого 2010 року уповноваженою особою відповідача отримано першу податкову вимогу №1/281936/24-505 від 14.01.2010 ( а.с.13).

15 квітня 2010 року керівником відповідача отримано другу податкову вимогу № 2/76110885/24-505 від 22.03.2010 ( а.с.13).

14.05.2010 прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, яке отримано представником відповідача 28.05.2010 року (а.с.14).

За змістом пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону № 2181, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509 і змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №2181 джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Активами платника податку визнаються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 Закону №2181).

Відповідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення позивачем правил поєднання вимог, оскільки в справах, в яких позивачами є субєкти владних повноважень,предметом позову стягнення заборгованості( боргу, недоїмки) по податках та зборах, в таких спорах предметом є борг, незалежно від звітних періодів, термінів виникнення, видів податків та зборів, бюджетів зарахування, тому підстави для розєднання позовних вимог в межах одного стягувача відсутні.

З урахуванням вимог п.6 ст.71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Сторонам відомі вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.

Враховуючи вищевикладене та відсутність доказів, які-б спростовували доводи позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу на загальну суму 68541,84 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року .

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» про стягнення податкової заборгованості на загальну суму 68541,84 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулято-2» (і.к.31260482) в доход Державного бюджету податковий борг на загальну суму 68541,84 грн.(шістдесят вісім тисяч пятсот сорок одна гривня вісімдесят чотири копійки), а саме:

-з податку на додану вартість в сумі 20 765,70 грн. ( двадцять тисяч сімсот шістдесят пять гривень сімдесят копійок) на р/р 31117029700006, код платежу 14010100, УДК у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДДКУ в Луганській області, МФО 804013;

- з земельного податку в сумі 47 776,14грн (сорок сім тисяч сімсот сімдесят шість гривень чотирнадцять копійок) на р/р 33215811700006, код платежу 13050100, УДК у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.М. Чиркін