Постанова № 14406866, 10.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня 2011 року Справа № 2а-1455/11/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна база канцелярських товарів» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2011 року Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у м. Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна база канцелярських товарів», в якому посилається на наступне. Відповідач ТОВ «Регіональна база канцелярських товарів» зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.07.2005 за № 13821230000004858, перебуває на обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську з 05.02.2002 за № 04730. Керівником ТОВ «Регіональна база канцелярських товарів» є Базур Олександр Михайлович. На підставі актів перевірки від 05.08.2010 № 1169/151 та від 08.11.2010 № 1688/151 були винесені податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.2010 № 004029150/0 на суму 170,00 грн. та від 18.11.2010 № 0040661510/0 на суму 170,00 грн. Заборгованість відповідача з єдиного податку в загальній сумі складає 340,00 грн. Позивачем вживалися заходи з метою погашення вказаної заборгованості: направлена перша податкова вимога № 1/965 від 10.12.2010 року, яку в у звязку з неможливістю вручення було розміщено на дошці оголошень та вона вважається врученою з дня її розміщення, тобто з 23.12.2010 року. Оскільки сума боргу не була сплачена, позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 340,00 грн. шляхом звернення стягнення на його активи.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ні заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обовязок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобовязань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Згідно п. 3 Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно ч. 2 п. 3 зазначеного Указу, суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пунктом 5 Указу передбачено, що субєкти підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до абз. 9 п. 4 Указу, за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Згідно з п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

Судом встановлено, що відповідач ТОВ «Регіональна база канцелярських товарів» зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.07.2005 за № 13821230000004858 (а.с.5-8). З 05.02.2002 за № 04730 відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську (а.с.12).

05.08.2010 року ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську була проведена перевірка ТОВ «Регіональна база канцелярських товарів», за результатами якої був складений акт перевірки від 05.08.2010 № 1169/151 (а.с.14). Згідно зазначеного акту відповідачем несвоєчасно подано податкова звітність за 2-й квартал 2010 року, у звязку з чим ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську було винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.2010 № 004029150/0 на суму 170,00 грн. (а.с.15). Дане податкове повідомлення-рішення, у звязку з неможливістю вручення, було розміщене на дошці оголошень (а.с.16).

Також, судом встановлено, що 08.11.2010 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську була проведена перевірка ТОВ «Регіональна база канцелярських товарів», за результатами якої був складений акт перевірки від 08.11.2010 № 1688/151 (а.с.17). Згідно зазначеного акту відповідачем несвоєчасно поданий розрахунок сплати єдиного податку за 3-й квартал 2010 року, у звязку з чим позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.11.2010 № 0040661510/0 на суму 170,00 грн. (а.с.18). Дане податкове повідомлення-рішення, у звязку з неможливістю вручення, було розміщене на дошці оголошень (а.с.19).

З метою погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 10.12.2010 року № 1/965 (а.с.20), яку згідно з актом про неможливість вручення від 23.12.2010 року було розміщено на дошці оголошень (а.с.22).

Згідно довідки про суми податкового боргу платника податків від 04.03.2011 загальна сума заборгованості відповідача складає 340,00 грн. (а.с.23).

На цей час сума боргу в добровільному порядку не сплачена.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, предметом податкового боргу, що вимагається позивачем до стягнення є сума боргу у розмірі 340,00 грн., яка виникла на підставі вимог Закону № 2181.

Згідно п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна база канцелярських товарів» про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна база канцелярських товарів» (код ЄДРПОУ 31857030), суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 340 грн. (триста сорок грн.) з рахунків відкритих платником у банках на користь місцевого бюджету (р/р № 34210378700004, код 24046538, одержувач ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 16050100).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяО.П. Островська