Постанова № 14404289, 23.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 року справа №2а/0570/1447/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Бадахової Т.П.

суддів Ханової Р.Ф. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Марциновскому А.К.

за участю представників сторін

від позивача: Бакурова Г.І. за довір.,

від відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року по справі № 2а-0570/1447/2011 за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5422,88грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2011 року Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати це рішення оскільки воно прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності позивача у відповідності з діючим законодавством, вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій та відомості стосовно припинення позивачем підприємницької діяльності, на підставі рішення суду, були внесенні лише 23.11.2010 року, тобто позивачем не було подано документи для проведення державної реєстрації про припинення підприємницької діяльності у встановленому законодавством порядку на момент звернення до центру зайнятості та в період отримання допомоги по безробіттю. Тобто, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, необхідно подати документи, на підставі, яких державним реєстратором вносить ся запис державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2009 відповідач звернувся до Кіровсько Петровської міжрайонної філії Донецького міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного, де власноручно вказав, що в разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

В той же день заяву задоволено, відповідачу з 23 січня 2009 року призначено допомогу по безробіттю (арк.спр8).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Кіровської районної у місті Донецьку ради від 27.11.2002 року відповідач був зареєстрований, як субєкта підприємницької діяльності.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.05.2007 року було припинено підприємницьку діяльності відповідача (арк..спр.27-28).

24 липня 2007 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством.

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців НОМЕР_1 вбачається, що реєстраційна дія державного реєстратора про остаточне припинення державної реєстрації підприємницької діяльності відповідача була проведена 23 листопада 2010 року (арк.спр.12-13).

Тобто, відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був підприємцем, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини відповідач не повідомив центр зайнятості, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”, яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітних, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього, йому було зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Статтею 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України “Про зайнятість населення” передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підприємницьку діяльність відповідача було припинено з 24 липня 2007 року, з моменту внесення судового рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Згідно з приписами ч.9 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців» державну реєстрацію» для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу певний перелік документів, на підставі яких державним реєстратором проводиться реєстрацію припинення фізичної особи.

Частиною 5 статті 49 вищевказаного закону визначено, що порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.

Тобто, чинне законодавство чітко визначає, що з моменту внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційних дій про припинення підприємницької діяльності і настає факт припинення підприємницької діяльності, а не з моменту внесення відомостей про судове рішення.

Тому, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців відомостей про судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством, не позбавляє фізичну особу підприємця обовязку надати державному реєстратору перелік документів, для остаточного припинення підприємницької діяльності та внесення цих відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців.

Відповідачем не надано доказів відносно того, що на час набуття статусу безробітного, ним було надано державному реєстратору певний перелік документів, передбачений приписами України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців», для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач при отриманні статусу безробітного та отриманні відповідних виплат був зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства, зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 199, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року по справі № 2а-0570/1447/2011- задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року по справі № 2а-0570/1447/2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5422,88грн задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України (розрахунковий рахунок № 37176002002327 в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511) допомогу по безробіттю в сумі 5 442 (пять тисяч чотириста сорок дві) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп.

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 березня 2011 року. Повний текст виготовлено 24 березня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: Р.Ф.Ханової

М.М.Яковенко