Постанова № 14403384, 01.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/516/11 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Колос Мирославі Сергіївні,

за участю представника позивача Кіся Сергія Миколайовича,

у відсутність відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку,

ВСТАНОВИВ :

08 лютого 2011 року Крижопільська державна податкова інспекція у Вінницькій області (Крижопільська МДПІ) звернулася в суд з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 (ПП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в розмірі 474,28 грн.

Зазначили, що відповідач на підставі Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Посилаючись на те, що з березня по листопад 2010 року ПП ОСОБА_2, у порушення встановлених чинним законодавством строків єдиний податок в повному обсязі не сплачував, а відтак, станом на 20 січня 2011 року має заборгованість перед бюджетом в розмірі 474,28 грн., а також те, що для належного виконання обовязків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути заборгованість зі сплати єдиного податку в судовому порядку.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

В судовому засіданні повноважний представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання, призначені на 23 лютого 2011 року, 01 березня 2011 року не зявився, повноважного представника не направив, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18) в матеріалах адміністративної справи.

За таких обставин, суд вважає, що вжив всіх заходів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України для повідомлення належним чином ПП ОСОБА_2 про час, дату і місце розгляду справи для його участі чи участі повноважного представника та надав можливість для реалізації права на судовий захист, але підприємець ним не скористався.

Більше того, письмових заперечень на позовну заяву, відповідно до ухвали суду від 09 лютого 2011 року, інших доказів по справі, будь-яких заяв чи клопотань відповідач не надсилав, що свідчить про відсутність у нього інтересу до розгляду справи.

Крім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у звязку з чим судом ухвалено розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 як платник податків зареєстрований в Крижопільський МДПІ з 21.12.2008 року (а.с.5).

Згідно поданою ним до податкової інспекції заяви від 11 березня 2010 року перейшов на спрощену систему оподаткування за видом діяльності роздрібна торгівля у спеціалізованих магазинах непродовольчими товарами (а.с.9).

За вказаний вид діяльності відповідно до рішення 9 сесії 5 скликання Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області від 27 грудня 2007 року встановлено вартість сплати єдиного податку в розмірі 140 грн. (а.с.6, 6 на звороті).

Таким чином, із свідоцтвом про сплату єдиного податку від 16 березня 2010 року серія НОМЕР_1, ПП ОСОБА_2 розпочав у 2010 році діяльність на спрощеній системі оподаткування за ставкою єдиного податку 140 грн. (а.с.8).

Проте, як вбачається із довідки (а.с.11), поданої позивачем, у ПП ОСОБА_2 станом на 20.01.2011 року наявна сума непогашеної заборгованості в розмірі 474,28 гривень.

Про наявність вказаної заборгованості також свідчать корінці першої податкової вимоги від 04 жовтня 2010 року №1/341 та другої податкової вимоги від 08 листопада 2010 року №1/399, які залишилися без виконання (а.с.10).

За таких обставин, податкова інспекція звернулася про стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до статті 11 Закону України від 19 жовтня 2000 №2063-ІІІ «Про державну підтримку малого підприємництва» застосування субєктами малого підприємництва спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Такий порядок, зокрема, визначає Указ Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (Указ), наказ Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі», зареєстрований Міністерством юстиції України 02 листопада 1999 року №725/4045.

Так, згідно із статтею 1 Указу ця система запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Тобто, для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідають зазначеним вимогам, оподаткування здійснюється зі сплатою єдиного податку, ставка якого встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць (ч. 2 ст. 2 Указу).

Сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобовязань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сімї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, а доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах (ч. 8 ст. 2 Указу).

Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (ч. 6 ст. 2 Указу).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрований субєктом підприємницької діяльності і для здійснення роздрібної торгівлі на 2010 рік виявив бажання перейти на спрощену систему оподаткування, а відтак повинен сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до згаданої вище довідки та податкових вимог ПП ОСОБА_2 не сплачував у повному обсязі вказаний податок, тому виникла заборгованість по недоїмці в розмірі 474,28 грн.

Податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання відповідно до пункту 1.3 частини першої статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон №2181, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначається як податковий борг.

Отримання свідоцтва про сплату єдиного податку передбачає узгодженість ставки податку, адже вона визначається стало на весь термін дії свідоцтва.

Відповідно до пункту 6 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку після закінчення терміну дії Свідоцтва воно підлягає поверненню разом з усіма Довідками в 5-денний термін до органу державної податкової служби, який їх видав.

У разі припинення діяльності (зняття з державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності) платник єдиного податку зобов'язаний подати в 5-денний термін до органу державної податкової служби письмову заяву про це, здати Свідоцтво та всі Довідки.

У судовому засіданні представник Крижопільської МДПІ зазначив, що відповідач із заявою про перехід на іншу систему оподаткування не звертався, в кінці року свідоцтво про сплату єдиного податку не повернув.

Пунктом 5 Указу визначено, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Стаття 67 Конституції України передбачає обовязок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 10 Податкового кодексу України єдиний податок належить до місцевих податків.

Стаття 41 Податкового кодексу України передбачає, що органи державної податкової служби відносяться до контролюючих органів щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Оскільки, в добровільному порядку податкову заборгованість відповідач не сплачує, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету та суттєво порушує інтереси держави, то чинне законодавство уповноважує Крижопільську МДПІ звернутися до суду.

Зокрема, пункт 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними та такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

В таких адміністративних справах за зверненням субєкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань субєкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову субєкта владних повноважень.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги Крижопільської МДПІ є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки заявлена сума до стягнення стосується ставки єдиного податку, узгодженої на весь рік, що підтверджується отриманим відповідачем свідоцтвом, на час вирішення справи докази про сплату відповідачем заборгованості по цьому податку відсутні, а також те, що Крижопільська МДПІ має право звернутися до суду про стягнення боргу, а суд наділений повноваженнями на таке стягнення, суд вважає за доцільне позов задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 24200) в дохід місцевого бюджету смт. Вапнярка Вінницької області (р/р 34216379700526 код платежу 16050200, одержувач: УДК у Томашпільському районі, банк: ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701303) заборгованість по єдиному податку в розмірі 474 (чотириста сімдесят чотири) гривні 28 (двадцять вісім) копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис)Чудак Олеся Миколаївна

з оригіналом згідно

Суддя Секретар