Постанова № 14400663, 23.03.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

23 березня 2011 р. № 7/597-23/417

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.

суддів :Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Укрнафта" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року у справі за позовомВАТ "Укрнафта" доЗАТ "Укргаз-Енерго" простягнення коштів В С Т А Н О В И В: у вересні 2009 року, ВАТ "Укрнафта" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ЗАТ "Укргаз-Енерго" 608 680,86 грн. Свої вимоги позивач обґрунтував порушенням зі сторони відповідача зобов'язань з оплати послуг по транспортуванню природного газу на умовах договору № 39/66/Тр-07 від 30.01.2007 року, а тому просив постановити рішення про примусове стягнення з відповідача 128 753,35 грн. боргу, 438 165,08 грн. пені, 21 630,56 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 4 604,32 грн. 3 % річних за користування чужими коштами. Рішенням господарського суду м. Києва від 22.10.2009 року в задоволенні позову відмовлено. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2009 року, рішення місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 року рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду скасовані та справу передано на новий судовий розгляд. Під час нового розгляду справи рішенням господарського суду м. Києва від 26.10.2010 року позов частково задоволено та постановлено про стягнення з відповідача 128 753,35 грн. заборгованості, а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 23.02.2011 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України "Про транспорт", Закону України "про трубопровідний транспорт" транспортування трубопровідними вуглеводів здійснюється на основі договорів.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відносини сторін врегульовані договором про надання послуг з транспортування природного газу №39/66/Тр-07 від 30.01.2007 року, за умовами якого ВАТ "Укрнафта" (виконавець) зобов'язався надати послуги з транспортування природного газу системою внутрішньопромислових трубопроводів, що знаходяться в зоні його обслуговування та/або користуванні від пунктів приймання-передачі газу-пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України, який транспортується шляхом заміщення, до пунктів призначення: газопроводів споживачів та/або до ГРС для передачі визначеним ЗАТ "УКРАЗ-ЕНЕРГО" (замовник) та доведеним (підтвердженим) до виконавця через ОДУ ДК "Укртрансгаз" споживачам та/або уповноваженим організаціям, здійснювати облік такого газу, а замовник –здійснити оплату наданих послуг згідно умов цього договору.

У лютому 2008 року на виконання умов договору позивач з ресурсів відповідача протранспортував 3 256,848 тис. куб. м. газу на загальну суму 128 753,35 грн., що останнім не оспорюється.

Проте відповідно до умов ст. 6 договору відповідач оплату не здійснив, обсяги протранспортованого природного газу та його вартість не оспорював, а тому за таких обставин господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо права позивача на стягнення боргу у повному обсязі, обґрунтовано постановили про задоволення позову в цій частині, і підстав для скасування чи зміни судових рішень у цій частині судова колегія не вбачає.

Відсутні правові підстави і для скасування судових рішень у частині відмови у стягненні пені, оскільки ці вимоги заявлені поза межами встановлених законом строків для захисту порушених прав.

В той же час судові рішення у частині відмови у відшкодуванні інфляційних втрат та стягненні процентів за час користування чужими коштами не можуть залишатись без змін, так як правильно встановивши обсяги дійсної заборгованості відповідача, час виникнення зобов'язань з її оплати на підставі направлених боржнику рахунків суди не врахували, що непідписання актів та реєстрів, які надані були позивачем відбулось з вини відповідача, який безпідставно не визнавав той обсяг послуг та їх вартість, а тому відмову у стягненні інфляційних втрат та процентів не можна визнати обґрунтованою, а судові рішення в цій частині правильними.

Скасовуючи судові рішення судова колегія, враховуючи, що обставини справи встановлено правильно і не потребують додаткового дослідження, вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 22.10.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року у частині відмови у стягненні інфляційних втрат та відсотків скасувати.

Позов у цій частині задовольнити. Стягнути з ЗАТ "Укргаз-Енерго" ( інд. код 34003224) на користь ВАТ "Укрнафта" (інд. код 00135390) 21 630,56 грн. інфляційних втрат та 4 604,32 грн. 3 % річних.

У решті рішення господарського суду м. Києва від 22.10.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді                                                                       П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко