Ухвала суду № 14400593, 18.03.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 березня 2011 р. № 17/249 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2011 р.

у справі№ 17/249 господарського суду Житомирської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Місто Банк"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 742 870,71 грн., в с т а н о в и в:

Подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 касаційна скарга б/н від 24.02.2011 р. на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2011р. підлягає поверненню в порядку ст. 1113 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, адресою позивача у справі - Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" є: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11.

Наданий скаржником фіскальний чек поштової установи № 5177 від 24.02.2011р. не є належним доказом надсилання копії касаційної скарги позивачу, оскільки у зазначеному чеці вказано поштовий індекс адресата 65000, що за відсутності опису вкладення (реєстру) з повною адресою одержувача поштового відправлення позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити виконання скаржниками вимог ч. 4 ст.111, ст. 1111 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, згідно з вимогами ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", яким встановлено розмір сплати державного мита в Україні, державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ставку державного мита з позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 грн.) (підпункт "а"), а з позовних заяв немайнового характеру - в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.) (підпункт "б").

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.10.2010 р. у справі №17/249 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 200 140,65 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 168 291,35 грн. заборгованості по відсоткам, 19 387,39 грн. штрафних санкцій, 31 684,40 грн. пені за прострочку погашення кредиту, 26 223,00 грн. пені за прострочку сплати процентів та 35 560,42 грн. щомісячних комісійних, у частині дострокового стягнення 148 490,90 грн. кредиту в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2011 р. рішення господарського суду Житомирської області від 07.10.2010 р. у справі № 17/249 залишено без змін.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2011 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 07.10.2010 р. та закрити провадження у справі.

Отже, у касаційній скарзі оскаржуються висновки господарських судів, викладені у рішенні Господарського суду Житомирської області від 07.10.2010 р. та постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 р., щодо позовних вимог у повному обсязі, які підлягають оплаті державним митом у встановлених порядку і розмірі.

До касаційної скарги у якості доказу сплати державного мита додано квитанцію №NOKNF55380 від 24.02.2011 р. про сплату 2 431,26 грн., що з огляду на викладене свідчить про сплату державного мита за розгляд касаційної скарги у розмірі меншому, ніж встановлено законодавством України.

Крім того, Відділенням Державного казначейства у Печерському районі міста Києва листом-повідомленням від 09.02.2007 р. № 6-1-08/1191 доведені до відома платників реквізити для зарахування державного мита, що справляється відповідно до вимог чинного законодавства при зверненні до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, а саме: одержувач: УДК у Печерському районі м. Києва; код за ЄДРПОУ: 26077922; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; код банку: 820019; номер рахунку: 31113095700007.

Натомість, у доданій до касаційної скарги у якості доказу сплати державного мита за подання до Вищого господарського суду України касаційної скарги ОСОБА_1 квитанції № NOKNF55380 від 24.02.2011 р. у графі "Отримувач" зазначено Київський апеляційний адміністративний суд.

За таких обставин, додана до касаційної скарги квитанція № NOKNF55380 від 24.02.2011 р. не є належним доказом сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно, враховуючи вимоги статей 53, 110 зазначеного Кодексу.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2011 р. у справі №17/249 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.С. Коваленко