Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 р. № 134/10-06/19 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л.Рогач
за участю представників:
позивачаЛомака Ю.М. –довіреність від 01.01.2008 р.
відповідачаОнищенко О.А, - довіреність від 01.11.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної фірми "Будтехмонтаж" на постановувід 06.10.2010 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі№ 134/10-06/19 господарського суду Київської області
за позовомПриватної фірми "Будтехмонтаж"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
простягнення 112 435,00 грн.
В С Т А Н О В И В :
Приватна фірма "Будтехмонтаж" звернулась до господарського суду Київської області з позовом до ЗАТ "Комплекс Агромарс" Останньою заявою про уточнення позовних вимог, Приватна фірма "Будтехмонтаж" просила суд зобов'язати відповідача погодити та підписати акти приймання виконаних робіт за грудень 2004 року та стягнути суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в розмірі 512190,09 грн. (з урахуванням останньої заяви про уточнення вимог - том 3 а.с. 311-312).
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2007 р. замінено відповідача - ЗАТ "Комплекс Агромарс" правонаступником –ТОВ "Комплекс Агромарс".
Рішенням господарського Київської області від 07.04.2008 р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.10.2009 р., позовні вимоги задоволені частково, а саме: зобов’язано ТОВ "Комплекс Агромарс" погодити та підписати акти приймання виконаних робіт за грудень 2004 року згідно додаткових угод № 1 і № 2 від 26.05.2004 року; стягнуто з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь Приватної фірми "Будтехмонтаж" 375391 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 22908,60 грн. 3% річних. В решті вимог стосовно стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" заборгованості в розмірі 81401 грн. відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2009 р. судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду Приватна фірма "Будтехмонтаж" подало до суду заяву про зміну предмету позову, в якій відмовилось від позовних вимог про зобов'язання відповідача погодити та підписати акти приймання виконаних робіт за грудень 2004 року та просило суд стягнути з ТОВ "Комплекс Агромарс" 512 190,09 грн. (том 5 а.с. 7-9).
26.07.2010 р. до суду надійшло клопотання Приватної фірми "Будтехмонтаж", в якому позивач, на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, просив суд стягнути з ТОВ "Комплекс Агромарс" 717 339,86 грн. боргу з урахуванням 3 % річних, індексу інфляції, а також судові витрати (том 5 а.с. 29-30).
Рішенням господарського суду Київської області від 06.08.2010 р. (судді: Карпечкін Т.П., Бацуца В.М., Привалов А.І.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь Приватної фірми "Будтехмонтаж" 471 488,08 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, та судові витрати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про готовність до передання виконаних робіт та підписання актів приймання виконаних підрядних робіт, однак, відмовившись від їх підписання, порушив умови укладеного договору генпідряду, права та законні інтереси ПФ "Будтехмонтаж", у зв'язку з чим вимоги в частині стягнення з відповідача 284564 грн. заборгованості за виконані роботи, на підставі договору генпідряду № 159-04/КАМ від 20.05.2004 р. та додатковими угодами до нього №№ 1, 2, 3, 5, з урахуванням річних та інфляційних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За апеляційними скаргами сторін у даній справі Київський міжобласний апеляційний господарський суд (судді: Зеленіна Н.І., Фаловська І.М., Мазур Л.М.) переглянувши рішення господарського суду Київської області від 06.08.2010 р. в апеляційному порядку, постановою від 06.10.2010 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що в порушення статті 882 Цивільного кодексу України та умов укладеного між сторонами договору, позивач не повідомляв відповідача про виконані роботи, при цьому вказавши на відсутність доказів, як-то погоджених належним чином журналів виконання робіт, на підтвердження виконання таких робіт самим позивачем.
ПФ "Будтехмонтаж" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін в частині задоволення позовних вимог, при цьому, скасувати рішення господарського суду Київської області в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині відмови ПФ "Будтехмонтаж" в стягнені з ТОВ "Комплекс Агромарс" 129876, 72 грн. боргу з урахуванням інфляції та 3 % річних за період з 02.04.2005 р. по 01.08.2007 р. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції були з'ясовані обставини щодо повідомлення ПФ "Будтехмонтаж" про готовність до передання робіт, виконаних за договором підряду, згідно з приписами статті 882 Цивільного кодексу України, при цьому судом першої інстанції на підставі наданих доказів встановлено фактичне виконання робіт, зазначених в актах приймання –передачі підрядних робіт за грудень 2004 року.
Скаржник зазначив, що оскаржуваною постановою відповідача звільнено від оплати робіт, фактично виконаних ПФ "Будтехмонтаж" та прийнятих відповідачем.
Заявник касаційної скарги також зазначив, що Київський міжобласний апеляційний господарський суд розглянув дану справу за відсутності повноважень, з огляду на те, що Указом Президента України "Питання мережі господарських судів" від 12.08.2010 року № 811/2010 цей апеляційний господарський суд був ліквідований, а його повноваження передані Київському апеляційному господарському суду.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 20.05.2004 р. між ЗАТ "Комплекс Агромарс" (правонаступником якого є ТОВ "Комплекс Агромарс) (Замовник) та Приватною фірмою "Будтехмонтаж" (Виконавець) було укладено договір генерального підряду № 159-04/КАМ, згідно умов якого Замовником було передано Підряднику генеральний підряд з ремонту, реконструкції та спорудженню об’єктів.
Статтею 1 вказаного договору сторонами було передбачено, що Підрядник зобов’язувався виконати на свій ризик власними та залученими силами роботи у відповідності до умов цього договору, завдання Замовника і проектної документації, включаючи можливі роботи, чітко у ньому не визначені, але необхідні для повного спорудження об’єкта і нормальної його експлуатації.
За умовами пункту 2.1 статті 2 договору вартість робіт повинна визначатися договірною ціною, проектно-кошторисною документацією та вказуватися у додаткових угодах, які є невід’ємною частиною договору і додаються на кожний обсяг робіт. При цьому, всі зміни початкової договірної ціни та термінів будівництва чи одного з цих параметрів оформлюються додатковою угодою у письмовій формі.
Відповідно до статті 3 договору, сторонами було визначено зобов’язання Підрядника, згідно яких останній повинен був здійснити всі необхідні роботи в об’ємі та строки, які передбачено у договорі та додатках до нього у відповідності до проектів та кошторису.
Статтею 4 договору сторонами було визначено зобов’язання Замовника, згідно яких він зобов’язувався у 4-х денний строк з дати підписання даного договору передати Підряднику вихідну документацію та технічне завдання в об’ємі, терміні і складі згідно домовленості, а також провести оплату виконаних підрядником робіт у порядку, передбаченому статтями 2 та 6 договору.
Замовник повинен сплатити позивачу вартість робіт, які той виконував та матеріалів, які останній поставляв, згідно з додатковими угодами. Відшкодування вартості матеріалів відповідач повинен був проводити поетапно передплатою в розмірі 100% за кожний окремий вид робіт (пункт 6.1 договору).
Пунктом 6.2 договору встановлено, що оплата генпідрядних послуг замовником повинна була здійснюватися в два етапи –передплата 50% та оплата після завершення робіт відповідно, якщо інше не було вказано у додаткових угодах до даного договору.
Згідно з пунктом 6.3 договору генпідряду остаточний розрахунок за виконані роботи по об’єкту замовник повинен здійснити не пізніше 10 днів після повного завершення його будівництва, включаючи усунення виявлених дефектів, на підставі акту приймання об’єкта в експлуатацію, оформленого у встановленому порядку. Розрахунок здійснюється за договірною ціною, встановленою по об’єкту ст. 2 договору та уточненою в додаткових угодах, з врахуванням всіх раніше проведених платежів.
Судами також встановлено, що на виконання умов договору генпідряду сторонами було укладено додаткові угоди, згідно яких було визначено обсяги робіт та їх вартість, а саме:
- додаткова угода № 1 від 26.05.2004 р., згідно якої було узгоджено проведення робіт з реконструкції 8 пташників площею по 1296 кв. м. кожен та встановлено вартість робіт на одному пташнику - 96000 грн., а також узгоджено проведення робіт з реконструкції пташника площею 1728 кв. м., що знаходяться у с. Стетківці Чуднівського району Житомирської області, вартістю 130000 грн. Загальна вартість робіт за даною додатковою угодою становила 898000 грн.
- додаткова угода № 2 від 01.10.2004 р., згідно якої було узгоджено проведення робіт по реконструкції 4 пташників площею по 1332 кв. м кожен та вартістю робіт на одному пташнику 128245 грн. Загальна вартість робіт за даною додатковою угодою становила 512980 грн.
- додаткова угода № 3 від 01.10.2004 року, згідно якої сторонами було узгоджено проведення робіт по реконструкції санпропускника ферми "Маяк" Житомирської області вартістю 53000 грн.
- додаткова угода № 4 від 01.10.2004 року, згідно якої було узгоджено проведення робіт по реконструкції санпропускника ферми "Маяк" Житомирської області вартістю 40000 грн.
- додаткова угода № 5 від 01.10.2004 року, згідно якої було узгоджено проведення робіт по реконструкції пташників № 10 і № 11, загальною вартістю 146000 грн.
Відповідно до пункту 1.3 вказаних додаткових угод, сторонами було визначено, що перелік робіт встановлюється кошторисною документацією, яка підписується сторонами та додається до цих угод.
Крім того, між сторонами 22.11.2004 р. було укладено угоду до додаткової угоди № 1 від 26.05.2004 р., згідно якої було змінено вартість будівельних робіт та встановлено, що вартість реконструкції пташників № 1, 2 та 4 становитиме 96000 грн. кожен; № 3 –93000 грн.; № 5 –111813 грн.; № 6, 7 та 9 –71137,86 грн. кожен та пташника № 8 –91453,30 грн. При цьому також було змінено загальну вартість робіт за додатковою угодою № 1 від 26.05.2004 р., яка після змін визначена у розмірі 797680 грн.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що на виконання умов договору підряду та додаткових угод до нього ПФ "Будтехмонтаж" в серпні 2004 року було розпочато роботи з будівництва, реконструкції будівель пташників, адміністративно-побутових будівель та споруд, про що свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2004 року та вересень 2004 року, які підписано сторонами.
Загальна вартість цих робіт становить 929287 грн., в тому числі за серпень 2004 року в сумі 529446 грн. та за вересень 2004 року –399841 грн., які Замовником сплачено відповідно до умов договору генпідряду, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Крім того, підрядником було складено акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2004 року, з яких вбачається, що ПФ "Будтехмонтаж" виконано роботи передбачені:
1. додатковою угодою № 1 від 26.05.2004 року та угодою від 22.11.2004 року на загальну суму 75294 грн., а саме: - по пташнику № 1 в сумі 5586 грн.; - по пташнику № 2 - 5586 грн.; - по пташнику № 3 - 4494 грн.; - по пташнику № 4 –5586 грн.; - по пташнику № 5 –7207 грн.; - по пташнику № 6 –16217 грн.; - по пташнику № 7 –18062 грн.; - по пташнику № 8 –4614 грн.; - по пташнику № 9 –7942 грн.;
2. додатковою угодою № 2 від 26.052004 року на загальну суму 248737 грн., а саме: - по пташнику № 2а в сумі 44309 грн.; - по пташнику № 2б –77004 грн.; - по пташнику № 5а –81782 грн.; - по пташнику № 5б –45652 грн.
3. додатковою угодою № 3 від 01.10.2004 року на загальну суму 17536 грн.;
4. додатковою угодою № 5 від 01.10.2004 року на загальну суму 92066 грн.
Також позивачем було надано акти приймання виконаних (додаткових) підрядних робіт за грудень 2004 року на загальну суму 81401 грн., в тому числі:
- по покриттю даху пташників № 3, 4, 5 та 7 на суму 18868 грн.;
- по розбиранню будівель і споруд та благоустрою території на суму 55633 грн.;
- по розвантаженню шляхових плит на суму 6900 грн.
Судом першої інстанції було зазначено, що висновками судових будівельно-технічних експертиз № 7045/7046 від 23.04.2007 р. та № 9167 від 26.12.2008 p. підтверджено, що зазначені акти приймання виконаних підрядних робіт, виготовлено у відповідності до умов договору генпідряду № 159-04/КАМ від 20.05.2004 р. та додаткових угод до нього і відповідають обсягам вказаних у складених кошторисах (розрахунках) вартості, а фактичне виконання позивачем робіт, вказаних у актах приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2004 року, підтверджується й записами в загальному журналі робіт актами огляду прихованих робіт; первинною бухгалтерською документацією позивача: посвідченнями про відрядження; авансовими звітами; подорожніми листами вантажного автомобіля та будівельного крана за серпень-грудень 2004 року тощо.
Крім того, судом першої інстанції було зазначено, що загальна вартість виконаних ПФ "Будтехмонтаж" робіт за договором генпідряду № 159-04/КАМ від 20.05.2004 р. та додаткових угод до нього, документально підтверджених актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень, вересень та грудень 2004 року становить 1 444 321 грн., з них 515 034 грн. - вартість робіт за грудень 2004 року, на які відповідач відмовився підписати акти виконаних підрядних робіт, з яких відповідачем було сплачено 148 979 грн., і які враховані позивачем, як авансові платежі за роботи, виконані в грудні 2004 року.
Здійснюючи судовий розгляд справи, суд апеляційної інстанції зазначив, що у відповідності до пункту 1.7.1. додаткової угоди № 1 від 26.05.2004 р. Замовник зобов'язаний сплатити Підряднику аванс в розмірі 269 400,00 грн.
При цьому, конкретний строк або дата сплати авансу ні даною додатковою угодою, ні договором не передбачено, у зв’язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач з 03.06.2004р. по 03.08.2004 р. сплатив повністю суму авансу позивачу.
Позивач ні з дати підписання додаткової угоди № 1 (26.05.2004 р.), ні з дати початку перерахування авансу (03.06.2004 р.) і до часу підписання останніх актів виконаних робіт (вересень 2004 p.), жодним чином не заперечував та не висував претензій про те, що аванс сплачується частинами і протягом 2 місяців, доказів будь-яких заперечень протягом виконання робіт з 26.05.04р. по вересень 2004 р. до моменту звернення до суду, не надано.
Разом з цим, як зазначено судом апеляційної інстанції матеріалами справи підтверджено, що акти виконаних робіт по додатковій угоді № 1 за серпень-вересень 2004 року підписані та оплачені відповідачем.
Пунктом 1.8.2. додаткової угоди № 1 передбачено, що строк завершення робіт та передача їх за актом приймання передачі Замовнику повинні відбутися до 01.09.2004 р.
Початок виконання робіт - після сплати Замовником встановленого авансу (пункт 1.8.1. угоди).
Пунктом 4.4. договору підряду передбачено, що в разі невиконання Замовником своїх зобов'язань за договором, що призведе до затримання виконання робіт по будівництву об'єкта, то Підрядник має право на продовження строку закінчення робіт на відповідний період.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не порушено умов додаткової угоди та договору підряду, так як чіткий строк сплати авансу Підряднику додатковою угодою не встановлено, а визначено лише, що оплата повинна здійснитись після підписання додаткової угоди, у зв'язку з цим, позивач повинен був приступити до виконання робіт після сплати всього авансу, але додатковою угодою чітко встановлено строки виконання робіт - до 01.09.2004 р.
Вказаних строків не дотримався позивач та станом на 01.09.2004 р. виконав лише частину робіт на суму - 722 166,00 грн.
При цьому, апеляційний суд зазначив, що пункт 4.4. договору підряду в частині права на продовження Підрядником строків робіт не повинен застосовуватись, так як ніяких порушень по сплаті авансу Замовником допущено не було.
Акти виконаних робіт за грудень 2004 р. на суму 94 162,00 грн. позивачем відповідачу не направлялись, і відповідно до умов пункту 1.7.2. додаткової угоди № 1 підстави для їх оплати відсутні.
Як зазначає позивач роботи виконувались в грудні 2004 року, тоді як згідно вимог додаткової угоди мали бути виконані до 01.09.2004 р., а тому у позивача було відсутнє право продовжувати односторонньо строк виконання робіт.
Вартість робіт виконаних позивачем та прийняті відповідачем складає суму 722 166, 00 грн., тоді як відповідачем сплачено коштів за додатковою угодою № 1 в загальному розмірі 799 445,00 грн., тобто з переплатою в розмірі 77 279,00 грн.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що у відповідності до пункту 1.7.1. додаткової угоди № 2 від 26.05.2004 р. Замовник зобов'язаний сплатити Підряднику аванс в розмірі 153 849,00 грн.
Конкретний строк або дата сплати авансу ні даною додатковою угодою, ні договором підряду не передбачено, тобто відповідач з 03.08.2004 р. по 04.08.2004 р. сплатив повністю суму авансу позивачу.
Всі підписані акти виконаних робіт по додатковій угоді № 2 за вересень 2004 року оплачені відповідачем.
Пунктом 1.8.2. додаткової угоди № 2 передбачено, що строк завершення робіт та передача їх за актом приймання передачі Замовнику повинні відбутися до 01.09.04р.
Пунктом 1.8.1. цієї ж угоди передбачено, що початок виконання робіт - після сплати Замовником встановленого авансу.
Пунктом 4.4. договору підряду передбачено, .що в разі невиконання Замовником своїх зобов'язань за договором, що призведе до затримання виконання робіт по будівництву об'єкта, то Підрядник має право на продовження строку закінчення робіт на відповідний період.
Тобто, відповідачем не порушено умов додаткової угоди № 2 та договору підряду, так як чіткий строк сплати авансу Підряднику додатковою угодою не встановлено, визначено лише, що оплата повинна здійснитись після підписання додаткової угоди, у зв'язку з цим, позивач повинен був приступити до виконання робіт після сплати всього авансу, але додатковою угодою чітко встановлено строки виконання робіт - до 01.09.2004 р.
Позивач станом на 01.09.2004 р. виконав лише частину робіт на суму 207 121,00 грн.
При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пункт 4.4. договору підряду в частині права на продовження Підрядником строків робіт не повинен застосовуватись, так як ніяких порушень по сплаті авансу Замовником допущено не було.
Судом першої інстанції встановлено, що в додатковій угоді № 2 за грудень 2004 р. позивачем виконано роботи на суму 248 737,00 грн., які відповідачем не оплачені.
Проте, суд апеляційної інстанції зазначив щодо помилковості такого висновку, оскільки акти виконаних робіт по цих роботах позивачем відповідачу не направлялись і у відповідності до умов пункту 1.7.2. додаткової угоди № 2 підстав для їх оплати не має.
Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції також встановлено, що у відповідності до пункту 1.5.1. додаткової угоди № 3 від 01.10.04. Замовник зобов'язаний сплатити Підряднику аванс в розмірі 15 900,00 грн.
Конкретний строк або дата сплати авансу ні даною додатковою угодою, ні договором підряду не передбачено, тобто відповідач 24.11.2004р. сплатив повністю суму авансу позивачу.
Позивач ні з дати підписання додаткової угоди № 3 (01.10.2004 р.), ні з дати перерахування авансу (24.11.2004 р.) і до направлення претензії (10.02.2005 р.), не заперечував та не висував претензій про те, що аванс сплачується не одразу після підписання додаткової угоди № 3, доказів наявності заперечень до часу звернення з претензією, відсутні.
Пунктом 1.6. додаткової угоди № 3 передбачено, що строк завершення робіт та передача їх за актом приймання передачі Замовнику повинні відбутися до 31.12.2004 р. Початок виконання робіт - після сплати Замовником встановленого авансу.
Пунктом 4.4. договору підряду передбачено, що в разі невиконання Замовником своїх зобов'язань за договором, що призведе до затримання виконання робіт по будівництву об'єкта, то Підрядник має право на продовження строку закінчення робіт на відповідний період.
Акт виконаних робіт направлений відповідачу разом з претензією, тоді як згідно вимог додаткової угоди мав бути направлений до 31.12.2004 р.
Тобто, у позивача було відсутнє право продовжувати односторонньо строк виконання робіт і за цих обставин, якщо припустити, що ці роботи виконувались, то виконувались вони з порушенням встановлених для їх виконання строків.
В своїй претензії від 10.02.2005 р. позивач вказує, що відповідач не надав йому проектну документацію та технічне завдання для проведення робіт по додатковій угоді № 3, проте, в такому випадку позивач міг, у відповідності до пункту 4.4. договору підряду, не приступати до виконання робіт.
Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що у відповідності до пункту 1.5.1. додаткової угоди № 5 від 01.10.2004 р. Замовник зобов'язаний сплатити Підряднику аванс в розмірі 43 800,00 грн.
Конкретний строк або дата сплати авансу ні даною додатковою угодою, ні договором підряду не передбачено, тобто відповідач 19.10.2004 р. повністю суму авансу позивачу.
Позивач ні з дати підписання додаткової угоди № 5 (01.10.2004 р.), ні з дати перерахування авансу (19.10.2004 р.) і до направлення претензії (10.02.2005 р.), жодним чином не заперечував та не висував претензій про те, що аванс сплачується не одразу після підписання додаткової угоди № 5, доказів наявності заперечень до часу звернення з претензією, відсутні.
Пунктом 1.6. додаткової угоди № 5 передбачено, що строк завершення робіт та ередача їх за актом приймання передачі Замовнику повинні відбутися до 31.12.2004 р. Початок виконання робіт - після сплати Замовником встановленого авансу.
Пунктом 4. договору підряду передбачено, що в разі невиконання Замовником своїх зобов'язань за договором, що призведе до затримання виконання робіт по будівництву об'єкта, то Підрядник має право на продовження строку закінчення робіт на відповідний період.
Відповідачем не порушено умов додаткової угоди та договору підряду, так як чіткий строк сплати авансу Підряднику додатковою угодою не встановлено, визначено лише, що оплата повинна здійснитись після підписання додаткової угоди, у зв'язку з цим, позивач повинен був приступити до виконання робіт після сплати всього авансу, але додатковою угодою чітко встановлено строки виконання робіт - до 31.12.2004 р.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що оскільки акт виконаних робіт по додатковій угоді № 5 за грудень 2004 р. на суму 92 066,00 грн. позивачем відповідачу не направлявся і, відповідно, не отримувався до 10.02.2005 р. (дата претензії), згідно з пунктом 1.6. додаткової угоди № 5 підстави для їх оплати відсутні.
Акт виконаних робіт направлений відповідачу разом з претензією, тоді як згідно вимог додаткової угоди мав бути направлений до 31.12.2004 р.
В претензії від 10.02.2005 р. позивач вказував, що відповідач не надав йому проектну документацію та технічне завдання для проведення робіт по додатковій угоді № 5, однак в такому випадку позивач міг, у відповідності до пункту 4.4. договору підряду, не приступати до виконання робіт.
За приписами статті 882 Цивільного кодексу України, якою передбачено передання та прийняття робіт, замовник, яки одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором –етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач порушуючи вимоги статті 882 Цивільного кодексу України та пункти 7.7., 10.2., 10.3. договору, не повідомляв відповідача про виконані роботи. При цьому, доказів про виконання саме позивачем робіт, погоджених належним чином журналів виконання робіт (пункту 7.9. договору) не надано, а наявний в матеріалах справи журнал загальних робіт містить не конкретний об'єм інформації про виконані роботи. Журналів виконання робіт по видам та по об'єктам не надано, акти огляду прихованих робіт не підписані відповідачем, і докази надання їх на підпис відсутні.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
А тому, беручи до уваги встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, судова колегія вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Викладені у касаційній скарзі доводи заявника зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, а тому судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що не відповідають приписами законодавства та спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі стосовно того, що Київський міжобласний апеляційний господарський суд розглянув дану справу за відсутності повноважень, з огляду на те, що Указом Президента України "Питання мережі господарських судів" від 12.08.2010 року № 811/2010 цей апеляційний господарський суд був ліквідований, судовою колегією не приймають до уваги з наступних підстав.
Пунктом 8 Указу Президента України "Питання мережі господарських судів" від 12.08.2010 року № 811/2010 встановлено, що цей Указ набирає чинності з дня його опублікування, який був опублікований 17.08.2010 р. в офіційних виданнях.
Пунктом 1.1 розпорядження Вищого господарського суду України № 23-р від 16.08.2010 р. передбачено, що у зв’язку з виданням Указу Президента України від 12.08.2010 року № 811/2010 Головам Запорізького, Київського міжобласного і Луганського апеляційних господарських судів, що ліквідуються, після набрання чинності названим Указом Президента України забезпечити закінчення апеляційного розгляду справ, які перебували у провадженні цих судів на день набрання чинності названим Указом.
Як вбачаться з матеріалі справи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Комплекс Агромарс", яка була подана відповідачем 13.08.2010 р., порушено ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.08.2010 р., тобто до опублікування Указу Президента України від 12.08.2010 року № 811/2010, у зв’язку з чим судом апеляційної інстанції справа була розглянута правомірно.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.10.2010 р. у справі № 134/10-06/19 господарського суду Київської області залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач
Судове рішення № 14400572, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 15.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 134/10-06/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: