Ухвала суду № 14400056, 21.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 р.Справа № 2-а-3026/09/1470 Категорія:9.1.1Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравець О.О.

судді Золотнікова О.С.

судді Осіпова Ю.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії «Лорд»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 12 серпня 2009 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії «Лорд»до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2009 року позивачі звернулися до суду першої інстанції з позовом до ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва та просили прийняти постанову по адміністративній справі, якою рішення про застосування штрафних санкцій (фінансових санкцій) за № 0000112200 від 21 грудня 2008 року, № 0000112200/1 від 6 березня 2009 року, та № 0000112200/2 від 17 квітня 2009 року - скасувати.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду 12 серпня 2009 року у позові Відкритого акціонерного товариства Торгово промислової компанії «Лорд»- відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «Лорд»подало апеляційну скаргу у якій , з посиланням на порушення судом першої інстанції матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року та прийняти нову постанову, якою просить задовольнити позовні вимоги.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не сповістили.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом 1-ої інстанції встановлено , що Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва було проведено позапланову виїзну перевірку

позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за імпортним контрактом від 20.11.06 р. № 001 з нерезидентом ОСОБА_1 (Республіка Корея) за період з 20.11.06 р. по 02.09.08 р. та склав Акт від 16.09.08 р. № 1347/22/20882249 ,згідно з яким було встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті " від 23.09.94 р. №185/94-ВР (надалі - Закон № 185/94-ВР), зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.05.96 р. № 184/96-ВР, в частині 180-денного терміну розрахунків за імпортним контрактом від 20.11.06 р. № 001 з нерезидентом ОСОБА_1 (Республіка Корея).

За результатами перевірки, відповідно до статті 4 Закону № 185/94-ВР позивачу нарахована штрафна (фінансова) санкція за порушення термінів розрахунків за експортними операціями в розмірі 169524,7 грн.

Факт порушення строків проведення розрахунків, передбачених Законом № 185/94-ВР, позивач не заперечував але вважав, що при цьому відсутня його вина з факту неотримання обладнання.

Відповідно із статтею 2 Закону № 185/94-ВР № 334/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентом строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не можу перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судом 1-ої інстанції встановлено , що позивач не оскаржував у судовому порядку дії нерезидента по факту недопоставки товару.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду 1-ої інстанції , що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню , а оскаржені рішення відповідач прийняв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ", та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановлені постанови правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що не має підстав для зміни чи скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду 12 серпня 2009 року, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 210, ст.211, ст. 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії «Лорд»залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 12 серпня 2009 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі , однак, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя :

Судді: