Постанова № 14400059, 21.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 р.Справа № 2-а-11188/08/1570 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Аблов Є.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравець О.О.

судді Золотнікова О.С.

судді Осіпова Ю.В.

За участю секретаря Могучева Г.О.

розглянувши в м. Одесі у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Струмок», Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року, по справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Струмок»до головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації в Одеській області Ожог І.М., старшого державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації в Одеській області Погребняк А.М., Саратської міжрайонної Державної податкової інспекції в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство (далі СЗАТ «Струмок») звернувся до суду з позовом до головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації в Одеській області Ожог І.М., старшого державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації в Одеській області Погребняк А.М., Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області (далі Саратська МДПІ), в якому просив визнати дії відповідачів протиправними та скасувати рішення від 12 грудня 2007 року №0000982303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 129850 грн..

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року позов був задоволений частково: визнано протиправним та скасовано рішення Саратської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000982303 від 12.12.2007 року частково, в сумі 2250,00 грн.. В іншій частині позовних вимог було - відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, СЗАТ «Струмок»та Саратська МДПІ подали апеляційні скарги, в яких вважали вказану постанову прийнятою з порушенням норм матеріального права, позивач просив її змінити та постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, а відповідач просив скасувати оскаржуване рішення у тій частині, яка частково скасовує рішення Саратської МДПІ №0000982303 від 12.12.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в сумі 2250,00 грн..

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 16.11.2007 року №109, на підставі ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України»та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, співробітниками ДПА в Одеській області проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання СЗАТ «Струмок»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 01.10.2007 року, за наслідками якої 04.12.2007 року складено акт № 2334/32/2303/03766323.

На підставі акту перевірки від 04.12.2007 року ,згідно з яким було встановлено, що СЗАТ «Струмок»здійснювало продаж основних фондів за готівкові кошти без використання реєстраторів розрахункових операцій з оформленням прибуткових касових ордерів, 12.12.2007 року Саратською МДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000982303, яким до СЗАТ «Струмок»за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 129 850 грн..

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо саме за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог відносно оскаржуваного рішення від 12 грудня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 129850 грн., суд першої інстанції виходив з того, що застосування до СЗАТ «Струмок»фінансових (штрафних) санкцій за порушення п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»було правомірним та скасуванню не підлягає, але з таким висновком суду погодитися неможливо.

Згідно визначення, наведеного в пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди (основні засоби) підприємства, відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не можна вважати товаром, призначеним для торгівлі, а відтак, на операції з продажу основних фондів, що належать підприємству, не поширюється дія Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Крім того, апеляційний суд зазначає, що у листі Державної податкової адміністрації України від 18.11.2004 №10413/6/23-2119 було викладено правову позицію, відповідно до якої основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі. Відтак дія Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про відсутності підстав для задоволення вимог позивача у повному обсязі .

Відповідно до п. п. 3, 4. ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно п. 2 ч. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, про необхідність скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року, та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі .

Керуючись ч.1 ст. 195, ч. 3 ст. 198, п. 3, 4 ч. 1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ч.1 ст.207, ст. 210, ст.211, ст. 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Саратської міжрайонної Державної податкової інспекції в Одеській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Струмок» задовольнити частково, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року - скасувати.

Прийняти нову постанову:

Позов Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Струмок»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Саратської міжрайонної Державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000982303 від 12.12.2007 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, або з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя :

Судді: