Постанова № 14399303, 18.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р. Справа № 5023/295/11

           Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

прокурора –Гавриленко О.В.

позивача - Арцибашевої В.М. (дов. № 48/8-4611/мз від 28.12.2008 р.)

відповідача –Кисельова І.М. (дов. № 06/12 від 04.01.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", м. Харків (вх. № 870 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 09.02.11 р. у справі № 5023/295/11

за позовом Заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", м. Харків

про стягнення 48 270,82 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 6 127,00 грн. процентів річних та 42 143,82 грн. збитків від інфляції за період з березня 2009 року по грудень 2010 року включно та покладення на відповідача судових витрат.

24.01.2011 позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України у зв’язку з уточненням індексу інфляції за грудень 2010 р. відповідно до даних Державного комітету статистики України опублікованих в газеті «Урядовий Кур’єр»від 11.01.2011 р. та просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз " грошові кошти у сумі 6127,00 грн. – 3% річних, 43011, 24 грн. –збитки від інфляції за період з березня 2009 року по грудень 2010 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. по справі № 5023/295/11 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 6 127,00 грн. - 3% річних та 43011, 24 грн. - збитків від інфляції. Стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України 491,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій не погоджується з рішенням суду у зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, вважає, що нарахування позивачем збитків від інфляції зроблені всупереч вимогам діючого законодавства, оскільки позивач розраховуючи збитки від інфляції припустився помилки, так як нарахував їх за вже раніше нараховані збитки від інфляції; вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано ніякої оцінки зробленому відповідачем розрахунку суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційного процесу на суму 17935,40 грн. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2011 року у справі № 5023/295/11 в частині стягнення збитків від інфляції на суму 43011,24 грн. та прийняти нове рішення по цій справі, яким змінити розмір збитків від інфляції, що стягуються з ВАТ "Харківміськгаз", на суму 17935,40, в частині стягнення державного мита на суму 491,39 грн. просить змінити розмір державного мита, що стягується з ВАТ "Харківміськгаз" на суму 240,24 грн., судові витрати в повному об'ємі покласти на Управління Державної служби охорони при УМВС України в Харківській області.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення. При цьому зазначає, що нарахування інфляційних зроблено шляхом перемноження індексів інфляції між собою до основної суми заборгованості за весь період прострочення платежу ( з квітня 2003 р. по грудень 2010 р.). На думку позивача така методика розрахунку інфляційних узгоджується з встановленої практикою стягнення інфляційних збитків та відповідає вимогам чинного законодавства.

Прокурор письмових пояснень або заперечень по справі не надав, в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є власником 41 простого векселя загальною номінальною вартістю 99000,00 грн., що були емітовані Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", які були своєчасно пред'явлені позивачем відповідачу до оплати, опротестовані нотаріусом у встановлені законодавством строки з вчиненням нотаріусом виконавчих написів. Витрати позивача на протест цих векселів Відповідача у нотаріуса склали 4400,00 грн.

Позивач також є власником п'яти емітованих відповідачем простих векселів №80351760202500, №80351629212095, №80351629212096, №80351629212098, №80351629212099 загальною номінальною вартістю 8000,00 грн. Ці емітовані відповідачем прості векселі не були опротестовані позивачем, але у відповідності до Женевської Конвенції 1930р. та Уніфікованого закону про переказний та простий вексель, право вимоги до векселедавця простого векселя зберігається у векселедержателя протягом 3-х років з моменту настання строку платежу. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 03.11.2003 позивач звернувся до господарського суду з двома позовами до відповідача про стягнення 99000,00 грн. заборгованості по опротестованих простих векселях, 4400,00 грн. витрат на протест векселів у нотаріуса, а також про стягнення 8000,00 грн. заборгованості за непред'явленими до оплати простими векселями. 09.12.2004 Позивач збільшив свої позовні вимоги до Відповідача на суму штрафу за несвоєчасний платіж по опротестованих векселях на суму 20046,33 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.02.2006 по справі № 15/590-05 заявлені позивачем позовні вимоги були задоволені повністю, з відповідача на користь позивача було стягнуто 99000,00 грн. основного боргу за опротестованими нотаріусом простими векселями (41 шт.), 4400,00 грн. витрат на протест векселів та вчинення виконавчих написів нотаріусом, 8000,00 грн. заборгованості по боргових документах (непред'явлених до оплати п'яти простих векселях), 20 046,33грн. штрафу за несвоєчасну оплату опротестованих векселів, 10 026грн. процентів річних, 35091 грн. збитків від інфляційних процесів, 3 080,12грн. витрат на сплату держмита, 236грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (всього на суму 179 879,45 грн.).

Таким чином, під час розгляду спору у справі № 15/590-05 господарським судом Харківської області встановлено факт наявності у відповідача основної заборгованості перед позивачем по сплаті опротестованих нотаріусом, пред’явлених до стягнення простих векселях, заборгованості по борговим документах в загальній сумі 111400,00 грн., яка підлягає стягненню.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2006 по справі № 15/590-05, вказане вище рішення господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

В силу ч. 3 ст. 105 ГПК України, постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, рішеннями господарського суду Харківської області від 13.09.2006 по справі № 53/268-06, від 18.12.2006 по справі № 44/464-06, від 10.05.2007 по справі № 11/88-07, від 18.07.2007 по справі № 40/336-07, від 04.02.2008 по справі № 52/444-07, від 03.06.2008 по справі № 40/54-08, від 18.11.2008 по справі № 38/225-08, від 18.05.2009 № 10/21-09 позовні вимоги позивача до відповідача щодо стягнення з останнього сум процентів річних та інфляційних за невиконання останнім судового рішення по справі № 15/590-05 у період з січня 2006 року по лютий 2009 року були задоволені повністю.

Оскільки до теперішнього часу грошове зобов’язання відповідачем не виконане, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача за час прострочення платежів по векселях за судовими рішеннями на суму основного боргу 111400,00 грн. 3% річних за період з березня 2009 року по грудень 2010 року включно в розмірі 6127,00 грн. та збитків від інфляції в розмірі 43011,24 грн. за вказаний період.

Під час розгляду спору у даній справі відповідачем не спростовані твердження позивача щодо непогашення основної заборгованості по векселях в розмірі 111400,00 грн., яку відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2006 по справі № 15/590-05, що набрала законної сили, постановлено стягнути з відповідача.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності за неналежне виконання грошового зобов’язання по сплаті опротестованих нотаріусом, пред’явлених до стягнення простих векселях, заборгованості по борговим документах у вигляді стягнення збитків від інфляції та трьох процентів річних.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши, що відповідне грошове зобов’язання щодо оплати векселів не припинено (рішення суду щодо присудження до виконання відповідного обов’язку відповідачем не є тим фактом, який тягне за собою припинення відповідного зобов’язання) і строк його виконання відповідачем порушено, дійшов правильного висновку про те, що відповідач зобов’язаний сплатити збитки від інфляції за період з березня 2009 року по грудень 2010 року включно та три проценти річних за вказаний період, з чим обґрунтовано погоджується апеляційна інстанція.

В той же час, судом першої інстанції, не взято до уваги те, що позивачем невірно розрахований розмір збитків від інфляції за період прострочення. Так, збитки від інфляції за період, заявлений позивачем (з березня 2009 року по грудень 2010 року), на його думку, становлять 43011,24 грн.

З огляду на наданий позивачем розрахунок суми інфляційних збитків, який зроблено за період з січня 2003 року по грудень 2010 року, вбачається, що інфляційні за поточний місяць позивач нараховує, окрім суми боргу, як то передбачено законом, також на інфляційну складову суми боргу, нарахованих на суму боргу за попередній місяць, що не передбачено вимогами закону, а отже, сума є завищеною, а розрахунок вимог в частині стягнення інфляційних збитків виконаний невірно і з порушенням норм чинного законодавства.

Слід зазначити, що індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів який нараховується саме на суму невиконаного зобов’язання. Так, листом Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»визначена методика розрахунку інфляційних, якою передбачено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції складається наступним чином: (сума основного боргу х сумарний індекс інфляції за спірний період) : 100 %.

Згідно даних Державного комітету статистики України сумарний індекс інфляції за період з березня 2009 року по грудень 2010 року склав 117,31 %, тому сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції за вказаний період становить 130686,14 грн. Таким чином, розмір збитків від інфляції на суму основного боргу в сумі 111400,00 грн. повинен бути визначений в розмірі 19286,14 грн. (130686,14 грн. –111400,00 грн.)

Відтак, нарахування позивачем передбачених ст. 625 ЦК України інфляційних втрат не тільки на суму основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання, а й на присуджені судом до стягнення збитки від інфляції є безпідставним. Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, внаслідок чого суд прийшов до помилкового висновку про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 43011,24 грн.

Разом з цим, як свідчать матеріали справи, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції був наданий контрозрахунок суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційного процесу. Однак, місцевим господарським судом вказаний розрахунок не прийнятий до уваги та йому не була надана відповідна оцінка в рішенні суду.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем при розрахунку інфляційної складової боргу у вказаному періоді не вірно обчислено кінцеву суму збитків від інфляції з урахуванням окремих місяців спірного періоду, де інфляції не було, а була дефляція, в зв’язку з чим розмір нарахованих ним інфляційних в сумі 17935,40 грн. є помилковим.

За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. підлягає зміненню в частині визначення розміру збитків від інфляції, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, і в частині розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 4 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. по справі № 5023/295/11 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 57/59, р/рахунок 260063534 в ВАТ „Перший інвестиційний банк", м. Київ, МФО 300506, код 03359552) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 20, р/рахунок 26004014014 в АСУБ „Грант", м. Харків, МФО 351607, код 08597026) грошові кошти у сумі 6127,00 грн. –3% річних та 19286,14 грн. збитків від інфляції.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 57/59, р/рахунок 260063534 в ВАТ „Перший інвестиційний банк", м. Київ, МФО 300506, код 03359552) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) –254,13 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 57/59, р/рахунок 260063534 в ВАТ „Перший інвестиційний банк", м. Київ, МФО 300506, код 03359552) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.».

Стягнути з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 20, р/рахунок 26004014014 в АСУБ „Грант", м. Харків, МФО 351607, код 08597026) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 57/59, р/рахунок 260063534 в ВАТ „Перший інвестиційний банк", м. Київ, МФО 300506, код 03359552) –витрати по сплаті державного мита в розмірі 118,63 грн. за подання апеляційної скарги

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 18 березня 2011 року