Рішення № 14399015, 14.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2011 р. Справа № 5023/178/11

вх. № 178/11

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - Кукаркін О.О., за довіреністю № 0362/150 від 08.02.2011р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ

до Акціонерного товариства закритого типу "Елласт", м. Харків

про стягнення 183898,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -Акціонерного товариства закритого типу "Елласт". У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 183898,66 грн. заборгованості, з яких: заборгованість по сумі кредиту - 96843,66 грн.; відсотки - 42218,46 грн.; підвищені відсотки - 44836,02 грн., що виникла в зв"язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору № BL9092 від 30.09.2008р. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 509, 525, 526, 612, 614, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву (вх.5399) про залучення до матеріалів справи доказів повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача.

Ухвалою від 16.02.2011р. суд попередив сторони, що у разі неявки їх повноважних представників, має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Копію зазначеної ухвали, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою пошти "фірма не знаходиться".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

30 вересня 2008 року між Відкритим акціонерне товариство "Універсал Банк" (Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців - позивач по справі) та Акціонерним товариством закритого типу "Елласт" (відповідач по справі) був укладений договір кредиту № BL9092, у відповідності до п. 1.1. якого позивач зобов’язався встановити відповідачу ліміткредитної лінії в межах суми 100000 грн., а відповідач зобов"язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредитні кошти, надані в межах кредитної лінії та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

У відповідності до 1.2.2. позивач встановлює відповідачу ліміт кредитної на строк 12 місяців, починаючи з місяця встановлення такого ліміту, при цьому відповідач повинен повернути всю суму кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії, не пізніше 31 серпня 2009 року, якщо інший термін повернення ліміту кредитної лінії не встановлюється згідно умов договору та/або відповідних додаткових угод до нього.

Пунктом 1.2.3. договору сторони передбачили, що погашення грошових зобов"язань відповідача здійснюється другого робочого дня кожного поточного місяця (починаючи з місяця, що слідує за місяцем встановлення ліміту кредитної лінії). Відповідачем має бути сплачена сума мінімального платежу відповідно до умов цього договору.

Договором встановлено, що мінімальним платіжом являється сума грошових коштів у розмірі 3% від сукупної суми заборгованості, але в будь-якому випадку не менше суми процентів за попередній період користування кредитними коштами.

Не пізніше дати, вказаної у п. 1.2.2. цього договору, відповідач зобов"язується повернути всю суму кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії.

На підставі п. 1.3.1. позивач здійснює видачу відповідачу кредитних коштів шляхом надання окремих траншів на підставі його письмової заяви.

Згідно п. 1.5.1. за користування кредитними коштами, наданими у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування, визначених цим договором, встановлюється процентна ставка в розмірі 34,95% річних.

Відповідно до п. 1.5.2. за користування кредитними коштами понад строк кредитування та/або терміни погашення, встановлені цим договором, процентна ставка встановлюється в розмірі 66% річних.

Розмір такої підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу відповідача.

Якщо сплата суми простроченої заборгованості не була здійснена протягом перших чотринадцяти календарних днів місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами, то на суму простроченої заборгованості нараховується підвищена процентна ставка, починаючи з п"ятнадцятого числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами (за умови, що п"ятнадцяте число припадає на робочий день), або з першого робочого дня, який слідує за п"ятнадцятим числом місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами (за умови, що п"ятнадцяте число припадає на вихідний день, святковий день).

Згідно п. 1.5.5. договору кредиту сплата процентів здійснюється щомісяця, кожного другого робочого дня місяця, що слідує за місяцем користування позичальником кредитними коштами.

Відповідно до п. 3.1. та п. 6.1 договору позивач, керуючись чинним законодавством України, зокрема ст. 611 ЦК України, має право відмовити відповідачу в наданні кредиту (частково або в повному обсязі) та/або вимагати від відповідача дострокового повернення всієї наданої суми кредиту та сплати плати за користування кредитною лінією, змінивши при цьому термін повернення кредиту та/або термін погашення (в сторону зменшення) та плати за користування кредитною лінією (в сторону збільшення) в порядку, визначеному цим договором, у разі порушення відповідачем умов договору та/або настання будь-якої події, що може погіршити фінансовий стан відповідач та/або вплинути на його здатність або бажання виконувати власні зобов'язання за договором.

Так, позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, на підставі заяв відповідача надав платіжними дорученнями від 30.09.2008р., 03.10.2008р. та 07.10.2008р. кредитні кошти на загальну суму 100000,00 грн.

Однак, взяті на себе зобов"язання за договором відповідач не виконує, порушуючи умови договору та норми матеріального права.

22.04.2009р. позивач звернувся до відповідача з письмовим попередженням № 113-108, 22.06.2009р. з листом-вимогою № 113-187, якими позивач повідомляв про наявну заборгованість за договором кредиту та нараховані відсотки.

Таким чином, у відповідності до умов договору відповідач, як зазначає позивач у позовній заяві, станом на 25.05.2010р. повинен сплати позивачу заборгованість по сумі кредиту в розмірі 96843,66 грн., по відсоткам в сумі 42218,46 грн. та по підвищеним відсоткам в розмірі 44836,02 грн. (розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачами заборгованості в добровільному порядку.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання по договору кредиту та договору поруки.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення домовленості сторін, кредит не повернув, відсотки за користування ним не сплатив, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Окрім того, правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався, вимоги ухвали суду щодо проведення звірки взаємних розрахунків не виконав та не з"явився для проведення відповідної звірки до позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 96843,66 грн., відсотків у сумі 42218,46 грн. та підвищених відсотків в сумі 44836,02 грн. правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачами, та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 629, 1046 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Елласт» (61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, 58, код ЄДРПОУ 21171556) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, адреса для листування: 61195, м. Харків-195, а/с 60130, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором кредиту № BL9092 від 30.09.2008р.: основного боргу у сумі 96843,66 грн., відсотків у сумі 42218,46 грн. та підвищених відсотків в сумі 44836,02 грн.; 1838,98 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бринцев О.В.

Повний текст рішення

підписано 21.03.2011р.

Справа № 5023/178/11