Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.11 Справа № 18/15/11
Суддя
за позовом: комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)
до комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №6” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 6а)
про стягнення 263 684,73 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Рушинець А.О., довіреність № 11805 від 23.12.2009 р.;
від відповідача: Новікова Ю.В., довіреність № 21/08 від 06.01.2011 р.;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області 29.12.2010 року звернулося комунальне підприємство “Водоканал” з позовною заявою до комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 6” про стягнення 263684,73 грн., на підставі договору № 226 б на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію, ст. 526 ЦК України, ст.ст. 173, 174 ГК України, ст.ст. 1, 2 ГПК України.
Ухвалою суду від 30.12.2010 року порушено провадження у справі № 18/15/11, судове засідання призначене на 02.02.2011 р. Розгляд справи відкладався на 24.02.2011 р., 15.03.2011 р. та продовжувався строк вирішення спору.
В судовому засіданні 15.03.2011 р. представник позивача надав суду заяву про часткову сплату відповідачем заборгованості в сумі 337,75 грн. до подачі позову (30.07.2010 р.) та 459,37 грн. після подачі позову (10.01.2011 р.), яка залучена судом до матеріалів справи, представник відповідача в судовому засіданні 15.03.3011 р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому визнав борг та просив суд розстрочити виконання рішення на дванадцять місяців рівними частинами, наданий відзив залучений судом до матеріалів справи. Представник позивача заперечив проти розстрочення виконання рішення суду на дванадцять місяців, не заперечив проти розстрочення виконання рішення суду на шість місяців.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу. В судовому засіданні 15.03.2011 р. розгляд справи був закінчений, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін суд, -
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство “Водоканал” (надалі позивач) та комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 6” (надалі відповідач) уклали договір № 226 б на відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію з протоколом розбіжностей та протоколом врегулювання розбіжностей (надалі – Договір).
Згідно п. 1.1. Договору, позивач забезпечує відповідачу подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод в період з 01.01.2001 р. по 01.07.2002 р. по майданчикам ВРЕЖО № 6; ЖЕУ-17; ЖЕУ-18; ЖЕУ-23; ЖЕУ-22; ЖЕУ-28; ЖЕУ-31. При цьому сторони керуються діючими “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України”, “Правилами прийому стічних вод підприємств в систему міської каналізації м. Запоріжжя”, ДСТУ на воду питну 287482.
Відповідач, згідно п. 2.2.1. Договору, зобов’язався своєчасно сплачувати за водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, що перебувають на балансі, прилади і пристрої на них, у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України”, “Правилами прийому стічних вод підприємств в систему міської каналізації м. Запоріжжя”. Сплачувати позивачу виникненні на внутрішньо домових системах холодного водопостачання витіки холодної води по затвердженому у встановленому порядку проценту.
Пунктами 4.2., 4.3. Договору встановлено, що основним документом для оплати є акт. Акти за воду та послуги каналізації виписуються відповідачу з вказанням споживачів представником позивача, який пред’явив особисте посвідчення. Акти виписуються 30, 31, з урахуванням обсягів вказаних в п. 1.3., числа кожного місяця в чотирьох екземплярах, 1, 3 екземпляри для позивача, 2, 4 –відповідача. В актах на відпуск води та прийом стоків обсяг води та стоків для відповідача визначається розрахунковим шляхом, з обов’язковим вказанням загальних показників водоміра на житловий дім згідно “Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України”. Форма акту на відпуск води та прийом стоків надається. Відповідач протягом 10 банківських днів з дня надання акту, пред’являє платіжне доручення в банк на оплату обсягів води та послуг каналізації, використовуваних на власні потреби.
Додатками до Договору змінювалось число місяця виписки актів та призначалися різні відповідальні особи абонента, також неодноразово доповнювався Додаток № 1 до пункту 1.3. Договору.
У розділі 7 Договору вказано, що договір вважається дійсним до складання нового договору. Суд дійшов висновку, що договір є діючим.
Позивачем, відповідно до умов Договору, за період з червня 2010 р. по листопад 2010 р. було відпущено відповідачу води та прийнято стоків в комунальну каналізацію на загальну суму 264919,47 грн., що підтверджують актами, які містяться у матеріалах справи, з урахуванням часткової оплати –2031,86 грн., сума заборгованості відповідача перед позивачем на час вирішення спору складає 262887,61 грн., а на час звернення із позовом до суду складала 263346,98 грн.
Оцінивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 263684,73 грн. основного боргу підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, що до звернення позивача із позовом до суду –у липні 2010 р., відповідач сплатив 337,75 грн. основного боргу, що підтверджується реєстром сплачених сум субсидій по водопостачанню станом на 01.08.2010 р.
Таким чином, позивачем необґрунтовано заявлено вимогу про стягнення 337,75 грн. основного боргу з відповідача. Виходячи із викладеного, суд, відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення з відповідача 337,75 грн. основного боргу.
Також, судом встановлено, що після звернення позивача із позовом до суду, відповідач сплатив 459,37 грн. основного боргу, що підтверджується реєстром сплачених сум по субсидіях за водопостачання станом на 01.01.2011 р.
Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Вивчивши матеріали справи, надані документальні докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 459,37 грн., підлягає припиненню, на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині позову.
Сторонами узгоджено залишкову суму заборгованості за червень –листопад 2010 р., що підтверджується двосторонньо підписаним актом 226 б звірки взаємних розрахунків за воду та стоки від 24.01.2011 р. на суму боргу у розмірі 262 887,61 грн.
Отже, в частині стягнення з відповідача 262 887,61 грн. основного боргу, вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково…
Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на дванадцять місяців, суд вважає за можливе задовольнити його частково та розстрочити виконання рішення суду на шість місяців, виходячи з наступного.
Пункт 6 частини 1 статті 83 ГПК України надає суду право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 2 Роз’яснення Президії ВАСУ від 12.09.1996 р. № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України” зі змінами, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Підставою для відстрочення, розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом спосіб.
Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, поступову оплату відповідачем боргу, організаційно-правову форму підприємств, залежність від надходження платежів від населення, суд визнав за можливе розстрочити виконання рішення суду, в частині стягнення 262887,61 грн. основного боргу та 2869,17 грн. судових витрат на шість місяців, а саме: до 15.04.2011 р. –44 292,80 грн.; до 16.05.2011 р. –44 292,80 грн.; до 15.06.2011 р. –44 292,80 грн.; до 15.07.2011 р. – 44292,80 грн.; до 15.08.2011 р. –44 292,80 грн.; до 15.09.2011 р. –44 292,78 грн.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 6” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 6а, код ЄДРПОУ 05398349, р/р 26001038920002 а АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь комунального підприємства “Водоканал” (69002, Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001 у АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) 262887,61 (двісті шістдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 61 коп. основного боргу за червень 2010 р. –листопад 2010 р., 2 633,47 (дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 47 коп. державного мита та 235,70 (двісті тридцять п’ять) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами: до 15.04.2011 р. –44292,80 грн.; до 16.05.2011 р. –44292,80 грн.; до 15.06.2011 р. –44292,80 грн.; до 15.07.2011 р. –44292,80 грн.; до 15.08.2011 р. –44292,80 грн.; до 15.09.2011 р. –44292,78 грн. Видати наказ.
3. Провадження у справі, в частині стягнення 459,37 грн. основного боргу –припинити.
4. В частині стягнення 337,75 грн. основного боргу –в позові відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Згідно з оригіналом.
Спеціаліст 1 категорії ___ О.О.Хрипко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 18.03.2011 р.
Судове рішення № 14398524, Господарський суд Запорізької області було прийнято 15.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 18/15/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: