Рішення № 14398523, 17.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.11 Справа № 10/75/10-13/5009/661/11

Суддя

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Запоріжнафтопродукт», м.Запоріжжя

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибій», м.Запоріжжя

про стягнення 53873,39 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Рибалко Я.С.довіреність №б/нвід01.09.2010р.

Від відповідача: Слєсарь О.В.довіреність №б/нвід28.01.2011р. Розглядається позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Запоріжнафтопродукт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибій»про стягнення 53873,39 грн.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові та просив Стягнути з відповідача суму заборгованості за отримані нафтопродукти в розмірі 26520,81 грн., індекс інфляції в розмірі 689,55 грн., пеню в розмірі 9047,27грн., 3% річних в розмірі 1206,36 грн., штраф в розмірі 16409,40 грн., а всього –53873,39 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме: штрафні санкції, передбачені договором та діючим законодавством України: пеня у розмірі 2 982,85 грн.; 3% річних у розмірі 770,70 грн.; штраф 10% за прострочення більше двох днів у розмірі 15 823,35 грн., а всього на суму 19 576,90 грн.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В :

01 квітня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Прибій»та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Запоріжнафтопродукт»укладено договір № 3 на відпуск нафтопродуктів з відстрочкою платежу (далі - договір).

Згідно з договором, 01.04.2009 року структурним підрозділом «Приморська нафтобаза»товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Запоріжнафтопродукт»здійснено відпуск товариству з обмеженою відповідальністю «Прибій»дизельного палива в кількості 39070 літрів на суму 158233,50 гривень, з урахуванням ПДВ. На дату відпуску дизельного палива його ціна становила 4,05 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 літр, що підтверджується розпорядженням вих. № 15-181 від 30.03.2009р. та товарно-транспортною накладною серії 02 ААФ № 587107 від 01.04.2009р.

Факт отримання представником Відповідача дизельного палива підтверджується товарно-транспортною накладною серії 02 ААФ № 587107 від 01.04.2009р., актом приймання-передачі від 01.04.2009р. Право на отримання представником відповідача дизельного палива підтверджується довіреністю серії ЯОМ № 223566 від 01.04.2009р.

Згідно з пунктом 6 договору, розрахунки за отримане дизельне паливо відповідач повинен був здійснити не пізніше 30 квітня 2009 року У встановлений договором строк відповідач не розрахувався за отримане дизельне паливо.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся 08.02.2010р. з позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за отримані нафтопродукти в розмірі 26520,81 грн., індекс інфляції в розмірі 689,55 грн., пеню в розмірі 9047,27грн., 3% річних в розмірі 1206,36 грн., штраф в розмірі 16409,40 грн., всього –53873,39 грн.

15.03.2010р. рішенням по справі №10/75/10 позовні вимоги задоволено частково.

16.06.2010р. постановою Запорізького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Прибій»на рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2010р. по справі №10/75/10 залишено без задоволення, рішення –без змін.

20.01.2011р. постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2010р. у справі №10/75/10 скасовано та справу передано на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Частинами 2 та 3 ст.180 ГК України передбачено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договором на відпуск нафтопродуктів з відстрочкою платежу № 3 передбачено, що позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач - прийняти і оплатити дизельне паливо в кількості 39070 літрів, за ціною 4,05 грн. за 1 літр, на загальну суму 158233,50 гривень (в т.ч. ПДВ).

Тобто на день укладання Договору ціна дизпалива складає 4 грн. 05 коп. за літр з урахуванням ПДВ.

Згідно з ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

На момент відпуску нафтопродуктів 01.04.2009р. ціна дизельного палива не змінювалась, що підтверджується товарно-транспортною накладною серії 02 ААФ № 587107 від 01.04.2009р., актом приймання-передачі від 01.04.2009р., довіреністю серії ЯОМ № 223566 від 01.04.2009р., тобто позивач відпустив дизельне масло за ціною, визначеною в договорі.

Як вбачається із змісту ч. 1 ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували направлення або вручення відповідачу вимог про сплату отриманого дизельного пального за новими цінами.

Позивач не повідомляв відповідача про зміну цін на нафтопродукти згідно п.5 договору, яким визначено, що зміна ціни тягне зміну суми договору. А ст. 188 ГК України передбачено, що сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Таким чином, договором та законом передбачений обов'язок Позивача повідомляти сторону за договором про зміну істотних умов договору, до яких згідно ст. 180 ГК України відносяться, зокрема, предмет, ціна та строк дії договору.

Крім того, відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

В п.7 листа № 01-8/237 Вищого адміністративного суду України від 07.04.1994р. (із змінами) передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються за договірними цінами, постачальник не має права вимагати оплати продукції за іншою (підвищеною) ціною, доки у встановленому порядку не будуть внесені відповідні зміни до умов договору щодо ціни.

Ст. 525 ЦК України, встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 20 січня 2011 року по цій справі, «суди попередніх інстанцій, задовольняючи повністю позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 26520,81 грн. боргу за нафтопродукти не врахували приписи ст. 525 ЦК України, якою не допускається одностороння зміна зобов'язання, ч. З ст. 632 ЦК України, згідно з якою зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, та ч.1 ст. 691 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язується оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Крім того, суди попередніх інстанцій, під час розгляду справи не врахували ту обставину, що згідно з актом приймання-передачі від 01.04.2009 року в день передачі відповідачу дизельного палива у кількості 39070л. вартість 1 літра дизельного палива становила 4,05 грн. Загальна ціна переданого палива за цим актом становила 158233,50 грн., що повністю відповідало умовам п.4 Договору.

Зазначені вище обставини мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору і їх не врахування судами попередніх інстанцій під час розгляду справи призвело до прийняття незаконних судових рішень».

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов'язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Запоріжнафтопродукт»підлягають задоволенню частково, а саме: штрафні санкції, передбачені договором та діючим законодавством України:

-          пеня у розмірі 2982,85 грн.;

-          3% річних у розмірі 770,70 грн.;

-          штраф 10% за прострочення більше двох днів у розмірі 15823,35 грн.

Всього –19576,90 грн.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Запоріжнафтопродукт» задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибій»(69121, м.Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 40А, кв. 63, код ЄДРПОУ 22163435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Запоріжнафтопродукт» (69005, м.Запоріжжя, бул. Центральний, 9-А, код ЄДРПОУ 36141200) пеню у розмірі 2982 (дві тисячі дев’ятсот вісімдесят дві) грн. 85 грн., три проценти річних у розмірі 770 (сімсот сімдесят) грн. 70 коп., штраф у розмірі 15823 (п’ятнадцять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 35 коп., витрати по сплаті держмита у розмірі 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 77 коп. та 85 (вісімдесят п’ять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 18.03.2011р.

Суддя                                                                                В.Г. Серкіз