Рішення № 14398525, 15.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.11 Справа № 18/16/11

Суддя

за позовом: комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

до концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

про стягнення 27242704,02 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Рушинець А.О., довіреність № 11805 від 23.12.2009 р.;

від відповідача: Саржинська О.А., довіреність № 37/20-19 від 04.01.2011 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 30.12.2010 року звернулося комунальне підприємство “Водоканал” з позовною заявою до концерну “Міські теплові мережі” про стягнення 27242704,02 грн., на підставі договору № 9999 від 01.10.2004 р. на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію, ст. 526 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2 ГПК України.

Ухвалою суду від 31.12.2010 року порушено провадження у справі № 18/16/11, судове засідання призначене на 02.02.2011 р. Розгляд справи відкладався на 24.02.2011 р. та 15.03.2011 р., продовжувався строк вирішення спору.

В судовому засіданні 15.03.2011 р. представник позивача надав суду заяву про часткову сплату відповідачем заборгованості в сумі 758 672,41 грн. до подачі позову (20.12.2010 р.), яка прийнята судом до уваги та до розгляду. Представник відповідача в судовому засіданні 15.03.3011 р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав борг в сумі 26484031,61 грн. та просив суд розстрочити виконання рішення на п’ять місяців рівними частинами, наданий відзив прийнятий судом до уваги та залучений судом до матеріалів справи. Представник позивача не заперечив проти розстрочення виконання рішення суду на п’ять місяців.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу. В судовому засіданні 15.03.2011 р. розгляд справи був закінчений, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство “Водоканал” (надалі позивач) та концерн “Міські теплові мережі” (надалі відповідач) 01.10.2004 р. уклали договір № 9999 на відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію (надалі –Договір).

Згідно з ч. 1 п. 1.1. Договору, позивач забезпечує відповідачу подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод в період з 01.10.2004 р. по 31.12.2004 р. по майданчикам: філії концерну “МТМ” Орджонікідзевського району, філії концерну МТМ” Ленінського району, філії концерну МТМ” Хортицького району, філії концерну МТМ” Жовтневого району, філії концерну МТМ” Шевченківського району, філії концерну МТМ” Заводського району, філії концерну МТМ” Комунарського району.

Відповідач, відповідно до п. 2.2.1. Договору, зобов’язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водогінні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами вказаними у п. 1.1. цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що основним документом для оплати є рахунок. Акти за воду та послуги каналізації виписуються відповідачу з позначенням споживачів представником позивача, який пред’явив службове посвідчення. Акти виписуються кожного місяця. Акти за воду та послуги каналізації та рахунки виписують з урахуванням пільг пільгової категорії громадян. Підставою для виставлення рахунку є акт за воду та послуги каналізації, підписаний уповноваженими представниками обох сторін. Відповідач зобов’язаний протягом семи банківських днів з дня виписки рахунку перерахувати кошти на розрахунковий рахунок позивача у сумі, вказаній в рахунку. Якщо відповідач відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається абоненту поштою або нарочним. Оформлений таким чином рахунок є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення. Розрахунки по даному договору можуть проводитись за згодою сторін в будь якій іншій формі, що не заборонена діючим законодавством України та оформлюється додатковою угодою.

Відповідно до п. 6.1. Договору в редакції додаткової угоди № 37 від 10.12.2007р. до Договору, цей Договір дійсний з 01 жовтня 2004 р. до 31.12.2008 р.

Додатковою угодою № 37 від 10.12.2007р. до Договору доповнено розділ 6 Договору пунктом 6.1.1. в наступній редакції: “Строк дії договору продовжується на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна з сторін письмово не попередить про його розірвання”.

Суд дійшов висновку, що Договір є діючим.

Позивачем, відповідно до умов Договору, за період з серпня 2010 р. по листопад 2010 р. було відпущено відповідачу води та прийнято стоків в комунальну каналізацію на загальну суму 29062662,15 грн., що підтверджують актами, які містяться у матеріалах справи; з урахуванням часткової оплати –2578630,54 грн., сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом до суду та на час вирішення спору складала і складає 26484031,61 грн.

Оцінивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 27242704,02 грн. основного боргу підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Судом встановлено, що до звернення позивача із позовом до суду, відповідач сплатив 758672,41 грн. основного боргу, що підтверджується реєстром кредитових платежів станом на 20.12.2010 р.

Таким чином, позивачем необґрунтовано заявлено вимогу про стягнення з відповідача 758672,41 грн. основного боргу. Виходячи із викладеного, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення з відповідача 758 672,41 грн. основного боргу.

В частині стягнення з відповідача 26484031,61 грн. основного боргу, вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на п’ять місяців, суд вважає за можливе задовольнити його та розстрочити виконання рішення суду на п’ять місяців, виходячи з наступного.

Пункт 6 частини 1 статті 83 ГПК України надає суду право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 2 Роз’яснення Президії ВАСУ від 12.09.1996 р. № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України” зі змінами, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Підставою для відстрочення, розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом спосіб.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, поступову оплату відповідачем боргу, організаційно-правову форму підприємств, залежність від надходження платежів від населення, суд визнав за можливе розстрочити виконання рішення суду, в частині стягнення 26484031,61 грн. основного боргу та 25019,29 грн. судових витрат на п’ять місяців, а саме: до 31.03.2011 р. –5301810,18 грн.; до 29.04.2011 р. –5301810,18 грн.; до 31.05.2011 р. –5301810,18 грн.; до 30.06.2011 р. –5301810,18 грн.; до 29.07.2011 р. –5301810,18 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь комунального підприємства “Водоканал” (69002, Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001 у АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) 26484031,61 (двадцять шість мільйонів чотириста вісімдесят чотири тисячі тридцять одну) грн. 61 коп. основного боргу за серпень 2010 р. –листопад 2010 р., 24789,86 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят дев’ять) грн. 86 коп. державного мита та 229,43 (двісті двадцять дев’ять) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення суду на 5 місяців рівними частинами: до 31.03.2011 р. –5301810,18 грн.; до 29.04.2011 р. – 5301810,18 грн.; до 31.05.2011 р. –5301810,18 грн.; до 30.06.2011 р. –5301810,18 грн.; до 29.07.2011 р. –5301810,18 грн. Видати наказ.

3.          В частині стягнення 758672,41 грн. основного боргу –в позові відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Згідно з оригіналом.

Спеціаліст 1 категорії ___ О.О.Хрипко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 18.03.2011 р.