Рішення № 14398051, 18.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.11р.

Справа № 5005/913/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кристал-Сервіс+", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс", м. Кривий Ріг

про стягнення 220 413,80 грн. за договором постачання обладнання

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Сторожук О.П., керівник ТОВ "НВП"Кристал-Сервіс+", довідка АА № 075406

відповідача - Матвєєва М.О., дов. від 14.02.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 220 413,80 грн. боргу за порушення зобов'язань за договором поставки обладнання № 2009/12 від 24.04.09р.

17.03.11р. Позивач звернувся із заявою про зменшення позовних вимог, з урахуванням якої просить стягнути з Відповідача 79 512,45 грн. –боргу за порушення зобов'язань за договором поставки обладнання № 2009/12 від 24.04.09р., з яких: 55 040,00 грн. –основного боргу, 16 103,62 грн. –пені, 2 891,19 грн. –збитків від інфляції, 5 477,94 грн. –3 % річних.

Представник Відповідача у судовому засіданні заявила про визнання позову в частині основного боргу - 55 040,00 грн. та збитків від інфляції - 2 891,19 грн., пені й 3 % річних частково, посилаючись на невірні розрахунки Позивача, а саме визнано пеню у сумі 3 451,69 грн., 3% річних –275,95 грн.

Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

встановив:

24.04.09р. сторонами укладено договір поставки обладнання № 2009/12 (далі Договір), згідно з п. 1.1 якого, предметом договору є поставка постачальником (Позивачем) машини термічної різки "Кристалл ПКП-2,5", включно з шефмонтажем та пусконалагоджувальними роботами (далі продукція) на умовах Договору та згідно зі Специфікацією.

Відповідно до п. 2.1 Договору покупець (Відповідач) зобов'язався своєчасно, на умовах Договору, оплатити продукцію й прийняти її.

За умовами п. 2.2 Договору постачальник зобов'язався своєчасно на умовах Договору, поставити продукцію та виконати пусконалагоджувальні роботи на площах Покупця.

Ціна Договору –380 040,00 грн. (п. 3).

Порядок розрахунків обумовлений п. 9 Договору, згідно з яким оплата поставленої продукції проводиться безготівковим платежем на розрахунковий рахунок постачальника у строки, обумовлені діючим Договором, а саме:

- перша частина, в розмірі 120 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20 000,00 грн., протягом п’яти днів з моменту підписання Договору, на підставі рахунку Постачальника;

- друга частина в розмірі 30 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн. протягом п’яти днів з моменту підписання Акту стендових іспитів у Постачальника, на підставі рахунку Постачальника, але до відвантаження обладнання Покупцю;

- третя частина, остаточний платіж в розмірі 230 040,00 грн., в т.ч. ПДВ 38 340,00 грн. протягом наступних дванадцяти місяців рівними частинами за наведеним у п. 9.3 графіком.

Позивач зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставивши Відповідачеві машину термічної різки "Кристалл ПКП-2,5", провівши шефмонтаж та пусконалагоджувальні роботи на умовах Договору, згідно з Специфікацією, що підтверджується Договором, актом стендових випробувань машини від 28.05.09р., актом приймання-передачі продукції від 03.06.09р., актом здачі машини термічної різки в промислову експлуатацію, накладною № 2010/103 від 14.09.10р., довіреністю № МТС №9/103 на отримання цінностей за накладною від 14.09.10р., актами звірки взаєморозрахунків, поясненнями представників сторін у судовому засіданні.

Відповідач, у порушення умов Договору, за поставлену продукцію розрахувався частково, з порушенням графіку платежів, погодженого сторонами, сплативши Позивачеві всього 325 000,00 грн. Таким чином, борг Відповідача за спірним Договором становить 55 040,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем на адресу Відповідача направлено листи-претензії, а саме: № 1 вих. № 2009/144 від 16.09.09р., № 2 вих. 2010/135 від 07.06.10р., № 3 від 2010/242 від 09.12.10р. Вказані претензії залишені Відповідачем без відповіді і задоволення.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 14.2 Договору за порушення строків оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2 % від різниці між сумою договору й сплаченими платежами за кожен день прострочки, але не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ від зазначеної різниці.

У позовній заяві Позивач посилається на те, що на прохання Відповідача, сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 2009/12 від 24.04.09р., якою погоджено строки відстрочки платежів за спірним Договором та збільшено розмір пені (п. 2). Однак, Позивачем не надано суду оригінала зазначеної Додаткової угоди № 1 до Договору з посиланням на її відсутність, про що зазначено у заяві про зменшення позовних вимог від 17.03.11р.

Позивачем, до заяви про зменшення позовних вимог, додано перерахунок суми пені з посиланням на п.14.2 спірного Договору, яка за його розрахунком за період з 28.12.2009р. до 27.12.2010р. склала 16 103,62грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

За розрахунком Позивача, збитки від інфляції за період прострочення з 03.08.10р. по 27.12.10р. склали 2 891,19 грн., 3 % річних за період прострочення з 01.07.09р. по 27.12.10р. –5 477,94 грн.

Представник Відповідача у судовому засіданні заявила про визнання позову в частині основного боргу - 55 040,00 грн. та збитків від інфляції –2 891,19 грн., пені й 3 % річних - частково, посилаючись на невірні розрахунки Позивача, а саме визнано пеню у сумі 3 451,69 грн., 3% річних –275,95 грн.

Судом перевірено розрахунки пені та 3 % річних, за результатом перевірки суд погодився з уточненим розрахунком Позивача.

Згідно з ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені)…

Позивачем заявлено про стягнення пені частково за період, що перевищує визначений ст. 257 ЦК України, однак жодна із сторін не заявила про застосування позовної давності, можливість заявлення про яку передбачено ч.4 ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, за уточненим розрахунком Позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс", 50036, м. Кривий Ріг, вул. Харцизька, 11 (код ЄДРПОУ 32693741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кристал-Сервіс+", 54029, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 39/60 (код ЄДРПОУ 32390750) 55 040,00 грн. –основного боргу, 2 891,19 грн. - збитків від інфляції, 16 103,62 грн. - пені, 5 477,94 грн. - 3 % річних, 795,13 грн. - державного мита, 85,14 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Урешті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексу.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане__