Постанова № 14397939, 18.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2011 року № 2а-308/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м.Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

до Релігійної громади Християнської Церкви Повного Євангелія «Любов Христова»

про стягнення 850,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з Релігійної громади Християнської Церкви Повного Євангелія «Любов Христова»до Державного бюджету податкової заборгованості в розмірі 850 грн.

Ухвалою суду від 14 січня 2011 року відкрито провадження у справі.

Позивач 18 березня 2011 року до суду надав додаткові документи та клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Від відповідача будь-яких документів чи пояснень до суду не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наявність клопотання позивача та повторну неявку представника відповідача у судове засідання, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі матеріалів справи.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на закони України «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», «Про обєднання громадян», «Про свободу совісті та релігійні організації»та зазначає, що Релігійною громадою Християнської Церкви Повного Євангелія «Любов Христова»не подано декларації про прибуток за І квартал та І півріччя 2008 року, І півріччя та 9 місяців 2009 року, чим відповідачем порушено ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Релігійна громада Християнської Церкви Повного Євангелія «Любов Христова»є юридичною особою та перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 29 червня 1999 року та є платником податків в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код юридичної особи 25729512, місцезнаходження: 02105, м. Київ, вул. Шліхтера, 8, кв. 56.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва складено акт №212-15/25729512 від 20 січня 2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, яким встановлено, що Релігійна громада Християнської Церкви Повного Євангелія «Любов Христова»несвоєчасно подала до податкових органів податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за І квартал 2008 року, І півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, І півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, чим порушено п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Стаття 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлює, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181-ІІІ, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

За порушення податкового законодавства накладаються штрафні санкції на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством (ст. 17 Закону № 2181-ІІІ).

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (п.п.17.1.4. п. 17.1 Закону № 2181-ІІІ).

За результатами проведеної перевірки 11 березня 2010 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003701510/0, яким Релігійній громаді Християнської Церкви Повного Євангелія «Любов Христова»донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 850 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва направлене на адресу Релігійної громади Християнської Церкви Повного Євангелія «Любов Христова», яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштове відправлення повернулося у звязку із закінченням терміну зберігання.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 23 березня 2010 року № 1/767 та другу податкову вимогу від 16 серпня 2010 року № 2/2146.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ).

Як вбачається з матеріалів справи, поштові відправлення повернулися із відміткою, що за зазначеною адресою відповідач не знаходиться.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ податкові повідомлення та вимоги вважаються надісланими (врученими) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Враховуючи, наявність доказів надіслання податкового повідомлення-рішення, першої та другої вимоги на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що такі повідомлення надіслані належним чином.

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаним податковим повідомленням-рішенням та вимогами в розмірі 850 грн. відповідачем не сплачена, рішення відповідачем не оскаржене, а отже податковий борг набув статусу узгодженого.

Згідно з п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом встановлюється п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), в якому передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 850 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується податковим повідомленням-рішенням, першою та другою вимогами податкового органу; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Релігійної громади Християнської Церкви Повного Євангелія «Любов Христова»податкову заборгованість у розмірі 850 (вісімсот пятдесят) грн. на розрахунковий рахунок 34122999700005 в ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, одержувач УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева