Постанова № 14397376, 17.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року 11:50                               Справа № 2а-0870/324/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді                                        Малиш Н.І.,

при секретарі                               Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат” до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

До Запорізького окружного адміністративного суду з позовом звернулось підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат” (далі Позивач або ЗЗРК) до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області (далі Відповідач або ДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнати неправомірними дії Відповідача в частині визнання актом перевірки правочину нікчемним.

Позов обґрунтовують тим, що на підставі акту документальної невиїзної були прийняті податкові повідомлення - рішення за порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 0000422300/0 від 23.12.2010р., за порушення вимог пп..5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 0000432300/0 від 23.12.2010р.

Позивач вважає, що висновки Відповідача побудовані та тому, що товарно-транспортні накладні заповнені з порушенням, зроблені висновки про відсутність фактичної поставки мазуту за угодою ТОВ «Енергоекспорт-2», яке є контрагентом Позивача, що на думку перевіряючого свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків, з огляду на що зазначена угода є нікчемною на підставі ст.ст. 203,215 ЦК.

З доводами Відповідача Позивач не погоджується, оскільки такі не ґрунтуються на законодавстві. Так, товарно-транспортні не є документами суворої звітності для підприємства ЗЗРК, а відносяться до первинної транспортної документації перевізника мазуту,

Доказами реального характеру поставки мазуту на підприємство Позивача, на його думку, свідчать: забезпечення технологічних процесів і виробничої діяльності на котельні шляхом використання мазуту, що підтверджується статистичною звітністю (форма 4-МТП), у вказаному перевіряючому періоді не укладало договорів на поставку мазуту з іншими підприємствами, на підприємстві є 2 ємкості в яких може зберігатися відповідно 3345.4 куб.м га 3252,9 куб.м мазуту (паспорти на ємкості були надані при перевірці), ведеться облік для цілей оподаткування всіх господарських операцій, які пов'язані з виникненням права на податковий кредит, а не вибірково ( це підтверджується актами позапланових перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за перевіряємий період), що свідчить про відсутність в діяльності нашого підприємства мети отримати так звану податкову вигоду. Відповідачем не підтверджено ніякими доказами факт, що в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Енергоекспорт-2» не відображені операції за цією угодою.

У судовому засіданні представники Позивача позов підтримали, просили його задовольнити.

Представники Відповідача з позовом не погодились, надали письмові пояснення, зазначили, що перевіркою встановлено відсутність поставки мазуту, автомобілі, зазначені у ТТН не мають технічної можливості перевозити мазут.

На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно матеріалам справи, Відповідачем в період часу з 26.11.2010р. по 02.12.2010р. була проведена документальна невиїзна перевірка ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» стосовно взаємовідносин з ТОВ «Енергоекспорт-2» за період 01.09.2008р. по 31.07.2009р. про що складено акт № 221/23/00191218 від 07.12.2010р.

На підставі акту документальної невиїзної перевірки були прийняті податкові повідомлення – рішення, в яких визначені слідуючи податкові зобов'язання:

- № 0000422300/0 від 23.12.2010р. за порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» нараховане податок на додану вартість в сумі 2 584 228грн. і штрафні санкції в сумі 1 292 114грн..всього - 3 876 342грн.;

- № 0000432300/0 від 23.12.2010р. за порушення вимог пп..5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» нараховане податок на прибуток в сумі 3 230 285грн та штрафні санкції в сумі 1 615 142.5грн. всього - 4 845 427.5грн.

Відповідно до Акту перевірки, між Позивачем та ТОВ «Енергоекспорт-2» укладений договір №20/680 від 29.12.2008р., відповідно до якого постачальник - ТОВ «Енергоекспорт-2» передає у власність покупцю – ЗЗРК нафтопродукти, останній в свою чергу зобов’язується його прийняти та сплатити.

Проте, відповідно до Акту перевірки, у Позивача відсутні необхідні умови (матеріальні ресурси) здійснення підприємницької діяльності у галузі постачання, зберігання, транспортування нафтопродуктів, а ТТН (товаро-транспортні накладні) складені з порушенням, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496).

Також в ході перевірки встановлено відсутність отримання ЗЗРК мазуту від «Енергоекспорт-2», ТОВ «Енергоекспорт-2» не мало можливості здійснювати самостійно доставку мазуту на адресу ЗЗРК. Автомобілі, зазначені в ТТН не мали технічних можливостей перевозити мазут, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків.

З цих же підстав, відповідно до Акту перевірки, Позивачем завищено податковий кредит.

Судом встановлено наступне.

Так Позивачем у 3 кварталі 2009р. придбавався мазут відповідно до укладеного договору між ЗЗРК та ТОВ «Енергоекспорт-2» від 09.04.2009р. №20/259, а не за договором зазначеним у Акті перевірки. Вказаний договір зареєстрований на підприємстві, про що надано суду копія витягу з журналу реєстрації договорів Позивача, оригінал журналу оглядався судом у судовому засіданні.

Відповідно до зазначеного договору (п. 1.1. ч. 1) постачальник - ТОВ «Енергоекспорт-2» передає у власність покупцю – ЗЗРК мазут М-100, останній в свою чергу зобов’язується його прийняти та сплатити (загальна сума договору 12.000.000грн. з ПДВ).

Частина мазуту була доставлена Укрзалізницею а частина мазуту автотранспортом.

Відповідачем не заперечувався факт поставки товару залізницею.

Щодо поставки мазуту автотранспортом, слід зазначити наступне.

На виконання Позивачем договору надані накладні на от пуск товару на сторону, копія Актів приймання-передачі товару за вказаним договором від 09.04.2009р. №20/259, копії рахунків-фактури, податкових накладних та банківських виписок на підтвердження розрахунку за вказаним договором(Т 1 а.с. 168-250), приходні ордери на мазут (доказ як оприбуткування), а також докази використання мазуту у господарській діяльності - звіти про виконання норм витрат палива і тепло енергії котельною ЗАТ «ЗЗРК»; відомості розподілу послуг котельної; відомості наявності товарів; Довідки про наявність залишків мазуту в ємкостях (Т 1 а.с.60-109).

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином суд вважає, що Позивачем доведено правомірність включення до валових витрат суми сплачені на покупку мазуту відповідно до договору від 09.04.2009р. №20/259.

Щодо зазначення у Акті перевірки про відсутність у Позивача необхідних умов (матеріальні ресурси) здійснення підприємницької діяльності у галузі постачання, зберігання, транспортування нафтопродуктів, а ТТН (товаро-транспортні накладні) складені з порушенням, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496) слід зазначити наступне.

Вимоги вищевказаної Інструкції №281, на яку посилається Відповідач, є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

В Акті перевірки Відповідача зазначені види діяльності Позивача, якими він має право займатись, в їх перелік не входить будь який вид діяльності зазначений в Інструкції №281.

Тому суд вважає безпідставне посилання Відповідача на наявність порушення Позивачем вказаної Інструкції №281.

Суд також критично відноситься до визнання Відповідачем правочину на придбання мазуту ЗЗРК нікчемним – без мети настання реальних подій, оскільки Відповідач визнає покупку мазуту Позивачем, який доставлено Укрзалізницею.

Крім того, у судовому засіданні представником Відповідача було зазначено, що контрагентом Позивача - ТОВ «Енергоекспорт-2» віднесено до валових доходів суму, отриману за продаж мазуту ЗЗРК у відповідний податковий період.

Крім того, Позивачем кожні три роки калібрувальна лабораторія ЗАТ «ЗЗРК» поновлює атестацію на проведення калібрування засобів вимірювальної техніки для власних потреб ( копія свідоцтва про атестацію, яке діяло в перевіряємому періоді - № МС -03-06 від 10.05.2006р. і копія нового свідоцтва № МС-06-09 від 11.06.2009р. надані до матеріалів справи).

Що стосується умов зберігання, то надана довідка з доданими ксерокопіями паспортів ємкостей про наявність на балансі ЗЗРК 2-х ємкостей для зберігання мазуту з об'ємом 3345,4 м куб. і 3252,9 м куб. відповідно.

Крім того, Відповідачем не наданий доказ, що об'єкти, пов'язані з використанням мазуту, є об'єктами підвищеної безпеки, на що посилаються у Акті перевірки.

Щодо встановлення перевіркою безпідставно завищення ЗЗРК податкового кредиту по операціях з придбання мазуту у ТОВ «Енергоекспорт-2», чим порушено п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.. 7 Запону України «Про податок на додану вартість» слід зазначити наступне.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахова них (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення регламентований п.7.4, 7.5 с.7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Враховуючи вищевикладене, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарської операції придбання мазуту у відповідний податковий період Позивач мав всі необхідні та належним чином оформлені документи – договір, Акти приймання-передачі товару за вказаним договором від 09.04.2009р. №20/259, копії рахунків-фактури, податкові накладні та банківські виписки на підтвердження розрахунку за вказаним договором(Т 1 а.с. 168-250), приходні ордери на мазут (доказ як оприбуткування), а також докази використання мазуту у господарській діяльності - звіти про виконання норм витрат палива і тепло енергії котельною ЗАТ «ЗЗРК»; відомості розподілу послуг котельної; відомості наявності товарів; Довідки про наявність залишків мазуту в ємкостях (Т 1 а.с.60-109).

Таким чином Позивачем додержані, встановлені законодавством вимоги щодо формування податкового кредиту по оспорюваній операції.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дії Відповідача в частині визнання актом перевірки правочину нікчемним суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205) – далі Порядок оформлення результатів перевірок.

Відповідно до п.1.3 Наказу ДПА України №327 від 25.08.2005р., акт – службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

Виходячи з вказаної норми, слід зазначити, що по-перше так як акт перевірки службовий документ то стосується правовідносин лише посадових осіб відповідача щодо його складання, а по-друге акт є носієм доказової інформації, тобто певних фактичних обставин та є думкою – позицією перевіряючого.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовна заява є такою, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163,167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області №0000422300/0 від 23 грудня 2010р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області №0000432300/0 від 23 грудня 2010р.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат” (ЄДРПОУ 00191218) 2(дві)грн. 26коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний тест постанови виготовлено 22 березня 2011року.

          Суддя                                        (підпис)                    Н.І. Малиш