Постанова № 14397208, 01.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року Справа № 2а-0870/317/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Баланчук І.М.,

за участю представників:

позивача не зявився;

відповідача не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Гуляйпільському районі Запорізької області

до ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Державної податкової інспекції у Гуляйпільському районі м.Запоріжжя (далі ДПІ у Гуляйпільському районі Запорізької області або позивач) до ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 або відповідач) про стягнення податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 300грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, проте 01.03.2011 надіслав на адресу суду клопотання про розгляду справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та день судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

Громадянином ОСОБА_2 31 березня 2010 року подано до ДПІ у Гуляйпільському районі Декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року, в якій було зазначено доходи, отримані за цей період від продажу двох автомобілів, що становить 2000,00 грн.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, види податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов"язки і відповідальність платників визначаються Законом від 25 червня 1991 року № 1251 "Про систему оподаткування" (зі змінами і доповненнями). У ст. 1 зазначеного Закону передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов"язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податків і зборів (обов"язкових платежів) здійснюють органи, перелік яких визначено у ст. 2 Закону від 21 грудня 2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відповідно до цього Закону контролюючим органом є:

Податкові органи - щодо справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), які направляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Згідно ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування'" податок з доходів фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків. Платником податку з доходів фізичних осіб згідно п.1.20, п. 2.1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" є фізична особа, яка проживає в Україні і отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, подання декларацій встановлено ЗУ від 22.05.2003р. №889 "Про податок з доходів фізичних осіб", розділом 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92р. № 13-92.

У відповідності із п.4.1.4 ст.4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податок перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р., № 2181, п. 8.1.3 Закону України № 889, платник податку з доходів фізичних осіб надає до податкової інспекції декларацію про одержані протягом звітного календарного року доходи до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. "ж" п. 1.3 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" доходом із джерелом його походження з України, тобто оподатковуваним доходом є, зокрема, доход від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.

Відповідно до п. 1.18 Закону про ПДФО рухоме майно - це майно, відмінне від нерухомого, яке в свою чергу включає об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також землю.

Таким чином, доходи від продажу автомобіля є об'єктом оподаткування.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного об'єкту рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Порядок оподаткування операцій з продажу об'єкта рухомого майна регулюється ст. 12 Закону. Згідно із п. 12.2 ч. 2 цієї статті доход платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону.

Державна податкова інспекція у Гуляйпільському районі згідно ч.2. ст.14 Декрету № 13-92 здійснила оподаткування доходу відповідача на підставі поданої ним декларації та визначила податкове зобов'язання в розмірі 300.00 грн.

Податок визначено за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7, п.12.2 ст. 12 ЗУ від 22.05.03р. № 889 - 15 відсотків від об'єкта оподаткування, про що винесено податкове повідомлення № 0007031700/0 від 14.04.2010р.

У відповідності із ЗУ від 21.12.00р., № 2181 (п.5.2.1 ст.5) податкове зобов'язання платника, визначене контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання податкового повідомлення . Це податкове зобов'язання платником не оскаржено ні в адміністративному порядку, ні в судовому порядку. Згідно п.5.3.1. ст. 5 ЗУ № 2181 платник податку зобов'язаний сплатити таке податкове зобов'язання протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідач повинен був сплатити суму податкового зобов'язання у строк до 28.05.2010 року, визначене податковим повідомленням № 0007031700/0 від 14.04.2010р., яке отримане платником 28.04.2010р. На теперішній час відповідач не сплатив податкове зобов'язання. Не сплачене у встановлений строк узгоджене податкове зобов'язання визнається податковим боргом. ( пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 ЗУ від 21.12.00р№ 2181).

З метою погашення податкового боргу позивачем були направлені до відповідача податкові вимоги на підставі Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.2000 р. (далі - Закону №2181) яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу ОСОБА_2 : Перша податкова вимога №1/41 від 31.05.2010р.; Друга податкова вимога №2/58 від 29.06.2010р. які були отримані відповідачем особисто. Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суми вказані у податкових вимогах відповідачем не були сплачені.

Підпунктом 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 цього Закону встановлено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобовязання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Враховуючи вищевикладене, судом зясовано, що на час судового зсідання ОСОБА_2 має несплачену податкову заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 300грн, яка у добровільному порядку відповідачем не сплачена, у звязку з чим приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню і вказана сума заборгованості стягненню з відповідача.

Згідно із вимогами ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України,суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму заборгованості у розмірі 300 (триста) грн. 00 коп. на користь місцевого бюджету Гуляйпільського району Запорізької області (р/р 33217845700102, банк одержувач ГУДК у Запорізькій області МФО 8131015, код ОКПО 34676890. Код платежу 11011300). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 09.03.2011р.

Суддя (підпис) Ю.В.Калашник