Вирок № 14391937, 14.02.2011, Старосинявський районний суд Хмельницької області

Справа № 1-24/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2011 року Старосинявський районний суд

Хмельницької області

В складі:суддіБаськова М. М.

при секретаріБасок Н.Д.

з участю прокурораБуркот Л.П., Лютака Б.В.

потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

законного представника ОСОБА_4

представника органу опіки

і піклування Паламарчука М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Синява кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Міжводне Чорноморського району АР Крим, громадянина України, невійськовозобов'язаного, неодруженого, непрацюючого, студента 1-го курсу Пилявського відділення Новоселицького професійного аграрного ліцею, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого за ч. 3 ст. 187 КК України, КК України, -

В с т а н о в и в:

26 жовтня 2010 року близько 16 години ОСОБА_6 взяв вдома кухонного ножа та хустку для прикриття обличчя, які він поклав в поліетиленовий пакет, та приїхав на велосипеді до кафе-бару “Людмила”, що в с. Пилява Старосинявського району. Дочекавшись коли власник вказаного закладу вийде з кафе-бару, ОСОБА_6 зайшов в приміщення перед залою, де прикрив обличчя хусткою, взяв в руку ніж та з метою заволодіння грошима з каси кафе-бару зайшов в залу, де за столом сидів ОСОБА_2, після чого ОСОБА_6 наблизився до потерпілого та здійснив на нього напад, при цьому розмахував ножем біля обличчя потерпілого та погрожував застосувати до ОСОБА_2 насильство, що є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, і дана погроза була сприйнята потерпілим як реальна. Коли ОСОБА_2 взяв в руки стілець та почав ним відмахуватися від ОСОБА_6, той вибіг з кафе-бару та втік.

Підсудний ОСОБА_6 по суті пред'явленого обвинувачення винним себе визнав повністю, не заперечував факт вчинення розбійного нападу за обставин, як про це вище вказано, та показав, що 26.10.2010 року близько 15 години він прийшов з ліцею додому та вирішив вчинити розбійний напад на кафе-бар “Людмила”, для чого взяв кухонного ножа та хустку для закриття обличчя, які поклав в поліетиленовий пакет і на велосипеді приїхав до кафе-бару. Побачивши біля приміщення кафе-бару автомобіль власника даного закладу, він дочекався коли той поїде, після чого зайшов в приміщення перед залою, там закрив лице хусткою, взяв в руку ніж та зайшов безпосередньо в залу, де він побачив потерпілого ОСОБА_2, який сидів за столом, а більше в залі нікого не було. Він підійшов до ОСОБА_2, та почав розмахувати ножем, при цьому сказавши: “Гроші на стіл”. Проте, коли ОСОБА_2 взяв стільця та почав ним розмахувати, він вимушений був втекти з приміщення кафе. Поліетиленовий пакет з ножем та хусткою він заховав в кущах поблизу бувшої конюшні, а сам пішов в гуртожиток ліцею, де про все розповів своєму товаришу ОСОБА_7, після чого вони разом пішли до кафе-бару “Людмила”, де були працівники міліції і він зізнався у скоєному.

Окрім того, винність підсудного у вчиненні злочину підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів:

показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що 26.10.2010 р. він допомагав власнику кафе-бару “Людмила” по справах, а коли той близько 16 години поїхав додому, він чекав його в залі кафе-бару. Коли він сидів за столом, а в залі крім нього нікого не було, то в зал зайшов невідомий йому хлопець, в якого лице було закрите хусткою, а в руці був ніж. Невідомий хлопець підійшов до стола, за яким він сидів, та розмахуючи ножем сказав віддати гроші, на що він відповів, що грошей в нього немає, після чого підсудний наблизився до нього та почав розмахувати ножем біля його обличчя і сказав, що він з психічної лікарні. З метою захисту він взяв стілець, почав ним відмахуватися, штовхнув підсудного та сказав, що йде власник, після чого ОСОБА_6 вибіг з кафе-бару та втік;

показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 26.10.2010 р., вона перебувала на робочому місці в кафе-бару “Людмила”, де вона працює продавцем. Близько 16 години, вона пішла на кухню, щоб приготувати ОСОБА_2, який знаходився в залі, обід. Коли вона була на кухні, то почула голосну розмову в залі, а коли сама вийшла до барної стійки, то побачила незнайомого хлопця, в якого лице було закрите хусткою, в одній руці був ніж, а в іншій він тримав поліетиленовий пакет. Незнайомий хлопець розмахував ножем та казав, що йому потрібні гроші, а ОСОБА_2 відмахувався стільцем і казав, що він тут не працює. Після цього, вона запасним виходом вийшла на вулицю та зателефонувала в міліцію, а коли була на вулиці то бачила, як з кафе-бару вибіг нападник. Коли приїхала міліція, то ОСОБА_6 сам прийшов та добровільно розповів про обставини розбійного нападу;

показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що 26.10.2010 р., близько 18 години він перебував в кімнаті гуртожитку, коли прийшов ОСОБА_6, який був в збудженому стані і який розповів, що він із застосуванням ножа намагався пограбувати кафе-бар “Людмила”, після чого вони разом пішли у вказаний заклад, де були працівники міліції, і там ОСОБА_6 добровільно розповів про вчинений ним напад;

оголошеними судом показаннями під час досудового слідства свідка ОСОБА_10, який є власником кафе-бару “Людмила”, про те, що 26.10.2010 р., коли вони разом з ОСОБА_2 привезли продукти харчування, то він при вході в кафе бачив незнайомого хлопця біля якого був велосипед, а коли близько 16 години він поїхав додому і повернувся через 15 хвилин, то ОСОБА_8 і ОСОБА_2 розповіли, що незнайомий хлопець вчинив напад на кафе, після чого він з ОСОБА_2 намагався наздогнати незнайомого хлопця, проте той втік (а.с. 34);

показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що 26.10.2010 р., вони були присутні як поняті під час огляду місця події - кафе-бару “Людмила”, в ході якого ОСОБА_8 вказала на велосипед марки “Україна”, який залишив нападник, а також під час огляду в кафе прийшов ОСОБА_6, який добровільно розповів про вчинений ним напад;

показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про те, що в останніх числах жовтня 2010 року, вони були присутні як поняті під час відтворення ОСОБА_6 обстановки і обставин події розбійного нападу на кафе-бар “Людмила”, в ході якого підсудний добровільно розповів про обставини підготування та вчинення із застосуванням ножа розбійного нападу на ОСОБА_2;

даними протоколу огляду приміщення кафе-бару “Людмила”, що в с. Пилява Старосинявського району під час якого був вилучений належний ОСОБА_6 велосипед марки “Україна”, на якому він приїхав до вказаного закладу (а.с. 9), та даними протоколу огляду території поблизу бувшої конюшні, що в. с. Пилява, під час якого ОСОБА_6 вказав на місце, де він заховав поліетиленовий пакет, в якому був ніж та хустка, які він використовував при розбійному нападі в кафе-буру “Людмила”(а.с. 15) ;

даними протоколу відтворення обстановки та обставин події про те, що 27.10.2010 року ОСОБА_6 показав за яких обставин він із застосуванням ножа вчинив розбійний напад в кафе-бару “Людмила” і де заховав поліетиленовий пакет, в якому був ніж та хустка (а.с. 53).

Висновком експерта від 09.11.2010 року №56х за результатами судової експертизи холодної зброї стверджується, що вилучений у ОСОБА_6 під час огляду місця події ніж не являється холодною зброєю (а.с. 31) .

В суді не здобуто достатніх доказів про вчинення ОСОБА_6 розбійного нападу на ОСОБА_2 поєднаного із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, оскільки потерпілому не було заподіяно будь-яких тілесних ушкоджень, а тому дана ознака підлягає виключенню з обвинувачення. В той же час, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 погрожував застосувати до ОСОБА_2 насильство, небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, висловлюючи цю погрозу словами та жестами, в тому числі із застосуванням кухонного ножа.

Крім того, ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України за наявності такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення у приміщення. В суді не знайшло підтвердження обвинувачення підсудного щодо незаконності проникнення до кафе-бару “Людмила”, оскільки ОСОБА_6 вчинив розбійний напад в робочий час даного закладу, шляхом вільного, безперешкодного доступу в приміщення, а тому дії підсудного необхідно перекваліфікувати з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 187 КК України.

Таким чином, дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання Степаненка суд вважає з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 не встановлено.

Суд враховує, що ОСОБА_6 щиро покаявся, добровільно повідомив про вчинений ним злочин, до кримінальної відповідальності притягається вперше, а також позитивно характеризується за місцем проживання та навчання. За наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, а також з урахуванням особи ОСОБА_6 йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі та на думку суду, виправлення підсудного можливе без відбування покарання, а тому, у відповідності до ст.ст. 75, 104 КК України, ОСОБА_6 слід звільнити від його відбування з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З а с у д и в:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком три роки.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік і шість місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання.

Запобіжний захід, який обраний ОСОБА_6, до набрання вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

кухонний ніж, хустку та поліетиленовий пакет, які знаходяться на зберіганні в Старосинявському РВ УМВС України в Хмельницькій області, - знищити;

велосипед марки “Україна”, який належить ОСОБА_6 та знаходиться на зберіганні в Старосинявському РВ УМВС України в Хмельницькій області, повернути власнику ОСОБА_6

Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати по справі (одержувач платежу НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок №31258272210321, МФО 815013, код №25575309, призначення платежу “за дослідження 6”) в сумі 309, 60 грн.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб до Хмельницького апеляційного суду.

С У Д Д Я: М. М. Баськов