Ухвала суду № 14362665, 10.03.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-4578/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Залімського І.Г., Голоти Л.О.

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Ткачук О.В., представник на підставі довіреності

відповідача - Лесик В.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Агроспецекспо" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 09.11.2010 року звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000892310/0 та № 0000902310/0 від 25.10.2010 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №№ 0000902310/0, 0000892310/0 від 25.10.2010 року.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом І інстанції невірно застосовано норми матеріального права, оскільки виявлені відповідачем порушення мають місце, а тому наявні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд задовольнити її вимоги, з підстав викладених в апеляції.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, як безпідставної та необґрунтованої.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Приватне підприємство "Агроспецекспо" зареєстроване 29 вересня 1998 року Реєстраційною палатою Вінницької міської ради за №499-р, свідоцтво про державну реєстрацію від 29.09.1998 р. серія АОО №143494.

08 жовтня 1998 року ПП "Агроспецекспо" взято на податковий облік в ДПІ у м. Вінниці за №154.

У період з 10 вересня по 07 жовтня 2010 року посадовими особами ДПІ у м. Вінниці проводилась планової виїзна перевірка ПП “Агроспецекспо” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.06.2010 року, з питань дотримання законодавства з податку на додану вартість за період 01.05.2009 року по 31.06.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 14.10.2010 №2310/30164484, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000892310/0, яким визначено ПП “Агроспецекспо” зобов'язання з податку на прибуток в сумі 410897 та № 0000902310/0, яким визначено ПП “Агроспецекспо” зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24978 грн.

Згідно висновків акту перевірки, позивачем порушено п.п 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", п.2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 274 081 грн., в тому числі за: - 3 квартал 2008 року в сумі 19 990 грн.; - 4 квартал 2008 року в сумі 46 206 грн.; - 1 квартал 2009 року в сумі 51 395 грн.; - 2 квартал 2009 року в сумі 94 620 грн.; - 3 квартал 2009 року в сумі 59 619 грн.; - 4 квартал 2009 року в сумі 2251 грн.

Порушення полягає в тому, що позивачем включено до складу валових витрат витрати по переробці зерна згідно договорів на переробку давальницької сировини та актів виконаних робіт. У зазначених актах не конкретизовано зміст наданих послуг у відповідності із договором, а тому відповідач вважає, що з наданих актів неможливо встановити розмір фактичних витрат, понесених позивачем.

Як вірно встановлено судом І інстанції 01.01.2009 року між ПП "Агроспецекспо" та ТОВ "Немирівський КХП" укладено договір (а.с. 126-127) про надання послуг по переробці давальницької сировини. Предметом даного договору є зобов'язання ТОВ "Немирівський КХП" виконати роботи по переробці зерна пшениці продовольчої на борошно та висівки та зобов'язання позивача забезпечити останнього сировиною, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах даного договору.

Виконання даного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт, що містяться в матеріалах справи (а.с. 58-74).

Визначаючи позивачу податкові зобов'язання по даному податку, відповідач не прийняв до уваги вказані акти здачі-прийняття робіт, оскільки вважає, що в них не визначено калькуляцію наданих послуг, кошторисів, розрахунків або протоколів узгодження цін.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду І інстанції щодо безпідставності таких тверджень відповідача, з огляду на наступне.

Фактичне виконання договору від 01.01.2009 року укладеного між ПП "Агроспецекспо" та ТОВ "Немирівський КХП" підтверджується актами здачі-прийняття робіт (а.с. 58-74), а витрати понесені позивачем банківськими виписками (а.с. 128-134). Вказані акти містять всі обов'язкові реквізити, які мають бути в первинних документах. Вказані реквізити визначені в ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", до них належать: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акти здачі-прийняття робіт містять всі вищевикладені обов'язкові реквізити, а тому належать до первинних документів та можуть бути підставою для формування позивачем валових витрат.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі - Закон №334) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. За правилами п.п.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

З огляду на викладене, висновки відповідача щодо порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 є безпідставними та не знайшли свого підтвердження.

Окрім того, відповідач в акті перевірки (а.с. 17) вказує на порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону №334, а саме не проведення останнім зменшення суми валових витрат на суму 30 810 грн. 53 коп. по отриманих товарах (роботах, послугах), так як позивачем фактично не понесено витрат відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334 від ТОВ "Агросвітло", яке знято з обліку 17.07.2009 року.

Як вірно встановлено судом І інстанції з досліджених у судовому засіданні доказів, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, вказана сума була включена відповідачем до податкового повідомлення-рішення від 25.10.10 р. №0000892310/0, безпідставно. Так, в акті перевірки, як і в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на зазначену норму, яку порушено.

Вказане є порушенням п.п. 1,3, п.п. 2.4 п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, згідно яких за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт. У вказаному акті зазначаються посилання у висновках на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів, що порушено суб'єктом господарювання.

Відповідно до додатку № 2 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001 р. за №253, яким затверджено форма податкового повідомлення - рішення "Р", останнє має містити посилання на акт перевірки та пункт і статтю податкового та іншого законодавства, порушення яких встановлено за результатами перевірки.

Всупереч викладеному, відповідачем у висновках акту перевірки, як і в податковому повідомленні - рішенні не відобразив тих порушень, яких на його думку припустився позивач, з посиланням на норми закону які порушені.

За таких обставин, відсутні підстави для визначення позивачу такого податкового зобов'язання.

Також безпідставним є визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим повідомленням - рішенням № 0000902310/0 від 25.10.2010 року.

Порушення за які визначено дані зобов'язання вказані у висновках акту перевірки та полягають у порушенні підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон №168), а саме завищено податковий кредит на суму 16 666 грн., оскільки включено до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Так, відповідач не приймає до уваги податкові накладні №131 від 21.05.2009р., №170 від 01.06.2009р., №182 від 08.07.2009р. отримані ПП "Агроспецекспо" від ТОВ „Агрохім - Захист" (код ЄДРПОУ: 34788269), оскільки в графі “Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця” зазначено “авансовий платіж”. Вказане на думку відповідача є порушенням п. "е" п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону №168 та на підставі п.п. 7.4.5 п. 7.4. Закону № 168, а тому суми ПДВ визначені в цих податкових накладних не підлягають включенню до складу податкового кредиту та є не підтвердженими.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду І інстанції щодо безпідставності таких доводів відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) є податкові накладні чи митні декларації.

Відповідно до п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У позивача наявні податкові накладні №131 від 21.05.2009р., №170 від 01.06.2009р., №182 від 08.07.2009р. отримані від ТОВ „Агрохім - Захист". Зазначення в графі "Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця" - "авансовий платіж" не є підставою для визнання таких податкових накладних недійсними та не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту на їх підставі.

За таких обставин, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 15 березня 2011 року .

ГоловуючийМельник-Томенко Ж. М.

СуддіЗалімський І.Г.

Голота Л.О.