Постанова № 14359811, 16.03.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 березня 2011 р. № 8/139 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючого,

Владимиренко С.В.,

Подоляк О.А.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 грудня 2010року у справі №8/139 Господарського суду Луганської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор", м. Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Пак Принт", м. Луганськ, про зменшення ціни отриманого товару,

за участю представників сторін:

позивача –Чумак О.В. (довю № 108 від 10.11.10);

відповідача –не з’явився,

в с т а н о в и в:

У травні 2010 року позивач ТОВ "Фактор" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Полі-Пак Принт" про зменшення ціни отриманого товару.

Вказував, що 12.12.07 між ним (покупцем) та відповідачем (постачальником) був укладений договір поставки № 174, згідно якого постачальник зобов’язався передати у його власність товар, а він – прийняти товар та здійснити його оплату на умовах, передбачених договором.

Посилаючись на поставку відповідачем товару неналежної якості, позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 29.07.10р., просив зменшити ціну отриманого товару на 98 224,32 грн. та стягнути з відповідача 6 349,51 грн. штрафу та 16 644,73 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 30 серпня 2010 року (суддя Середа А.П.), позов задоволено.

Постановлено зменшити ціну отриманого товару на 98 224,32 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача 6 349,51 грн. штрафу за поставку неякісного товару та 16 644,73 грн. збитків.

Рішення мотивоване посиланнями на наявність підстав до зменшення ціни отриманого товару, внаслідок поставки товару неналежної якості, та підстав до стягнення штрафу та збитків у відповідності до приписів ст.ст. 22, 549, 611, 623 ЦК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20 грудня 2010 року (колегія суддів у складі: Шевкової Т.А. –головуючого, Діброви Г.І., Чернота Л.Ф.), рішення скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові.

Постанова мотивована посиланнями на те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено поставку відповідачем товару неналежної якості.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 627, 662, 673, 674, 675 ЦК України та ст.ст. 34, 43 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав.

Як встановлено судом судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.12.07 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 174, згідно якого постачальник (відповідач) зобов’язався передати у власність покупця (позивача) товар, а покупець – прийняти товар та здійснити його оплату на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару, кількість, асортимент (асортимент, номенклатура), комплектність та інші технічні вимоги до товару, та вартість товару, поставка якого здійснюється згідно цього договору, вказується у відповідних специфікаціях чи додатках, які є невід’ємною частиною даного договору.

          Пунктом 2.4 договору встановлено, що постачальник зобов’язаний здійснити поставку товару у строк не пізніше 45 робочих днів з моменту підписання сторонами відповідної специфікації на поставку чергової партії товару.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем, в порушення п.п. 1.2, 2.4 договору, не надано специфікацій на поставку товару.

Згідно п. 2.1.1 договору покупець зобов’язаний направити постачальнику заявку на поставку товару, в якій вказується найменування, асортимент, кількість та ціна. Направлення заявки може проводитись шляхом факсимільного зв’язку, рекомендованим, цінним листом, телеграмою, електронною поштою, або шляхом передачі уповновноваженій особі постачальника.

Матеріали справи не містять заявок або інших документів, які б підтверджували узгодження вищенаведених позицій.

Пунктами 4.1, 4.2 договору сторонами погоджено, що якість товару, який поставляється за даним договором, повинна відповідати вимогам, встановленими державним стандартам, технічним умовам (ДСТУ, ТУ), та іншим вимогам, діючим в Україні, для даного виду товарів. Плівка пакувальна повинна строго відповідати затвердженому кромалину, підписаному з боку покупця та постачальника.

Приймання товару по якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7 "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", відповідно до п. 6 якої прийомка продукції за якістю у разі іногородньої поставки повинна бути здійснена покупцем не пізніше 20 днів (п. 6.1 договору).

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив поставку товару позивачу по видатковим накладним № 717 від 22.08.08, № 721 від 26.08.08, № 776 від 10.09.08, № 957 від 11.11.08, № 185 від 02.06.09, № 239 від 30.07.09 на загальну суму 451 287,25 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на невідповідність поставленого відповідачем товару сертифікатам якості.

Відповідно до приписів ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

На спростування доводів позивача про поставку 955,61 кг. неякісної плівки та зниження її вартості на суму 33 165,54 грн., апеляційним господарським судом встановлено та зазначено про те, що спірний товар супроводжували сертифікати якості на матеріал пакувальний етикетковий від 22.08.08, 26.08.08, 10.09.08, 11.11.08, 02.06. 09 та від 30.07.09, в яких визначено гарантійний термін зберігання 6 місяців, тоді як акти про приховані недоліки № 586, 587, 588, 589 складені 01.12.09, тобто зафіксовані недоліки плівки, строк придатності якої закінчився, і перевірка товару за якістю здійснена поза межами строку придатності.

В обґрунтування своїх вимог про зменшення вартості отриманої продукції на суму 24296,53 грн., позивач посилається на неможливість її використання для фасування сухариків 401 кг. ТМ "Пірат" Червона ікра 40г., 261кг. ТМ "Пірат" Сметана з зеленню 40г. та ТМ "Пірат "Хрін з холодцем" 40г. –69г., оскільки в сертифікатах якості містяться посилання на ТУ 25.2-30231178-003-2006, тоді як дане ТУ не регламентує виробництво продукції, яка поставлена за договором.

Актом від 25.06.10 комісією у складі представників ТОВ "Фактор" та ТОВ "Новая компанія –2006" зафіксовано розміщення 180 рулонів плівки пакувальної вагою 2 820,26 кг. на 15 піддонах в місті Синельникове, по вул. Космічна, 1, отриманої позивачем за накладними № 776 від 10.09.08, № 261 від 22.08. 09 та № 721 від 26.08.09.

Між тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що акт від 25.06.10, на якій посилається позивач, у якості підтвердження поставки неякісного товару, не містить відомостей щодо встановлення факту неякісності товару.

Також позивачем, на підтвердження своїх вимог, не надано актів про отримання ним неякісного товару, а саме плівки пакувальної для ТМ "Пірат" Червона ікра 40г. у кількості 224,69 кг., "ТМ Пірат" хрін з холодцем 40г. –512,86 кг., ТМ "Пірат" сметана з зеленню 40г. у кількості 396,39 кг., всього 1 133,86 кг. на суму 40 762,25 грн., яка знешкоджена за актом № 158 від 15.07.10.

Приписами ст. 679 ЦК України встановлено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (ст. 680 ЦК України).

Пунктом 9 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки продукції повинен був бути складеним протягом 5 днів по виявленню недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, якій виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов’язковими для сторін правилами.

Для здійснення приймання товару повинна бути створена комісія; для участі у роботі такої комісії за викликом покупця не пізніше наступного дня повинен прибути представник постачальника; за результатами приймання товару складається акт (п.п. 13, 19, 29 Інструкції).

В п. 1.1 додатку № 01 від 20.02.08 року до договору сторони погодили, що плівка, яка надходить складується окремо, маркується табличкою "На вхідний контроль" та маркувальним ярликом, в якому вказується найменування товару, визначення нормативного документу, згідно якого приймають плівку, дата надходження, постачальник, партія, кількість.

Таким чином, прийняття товару по якості повинно здійснюватись у строки, встановлені Інструкцією П-7 із складанням відповідних актів та проведенням вхідного контролю.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, перевірка якості продукції отриманої за накладними від 22.08.08, № 721 від 26.08.08, № 776 від 10.09.08, № 957 від 11.11.08, № 185 від 02.06.09, № 239 від 30.07.09, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, здійснена з порушенням порядку та строків перевірки якості товару, а саме: порушені умови договору для здійснення вхідного контролю та пропущені строки для фіксації невідповідності отриманого товару сертифікатам якості.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

За таких обставин, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні вимог про зменшення ціни товару, суд апеляційної інстанції правильно встановив та виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено поставку товару відповідачем неналежної якості.

Водночас, апеляційним господарським судом правильно відмовлено в задоволенні вимог про стягнення збитків, які складаються з вартості проведених експертиз та послуг по знищенню товару неналежної якості, та штрафу на підставі п. 7.1.4 договору, у зв’язку з безпідставністю даних вимог.

Господарський суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, неповно дослідив обставини справи, не встановив дійсний характер правовідносин сторін та дійшов помилкового висновку про наявність підстав до задоволення позову.

Судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано відмовлено в позові.

Посилання касаційної скарги на ту обставину, що прийняття позивачем поставленого відповідачем товару відповідає вимогам Інструкції П-7, не заслуговують на увагу суду, оскільки не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не доведено поставку відповідачем товару неналежної якості.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 грудня 2011року у справі № 8/139 залишити без змін.

Головуючий суддя:           Н.Г. Дунаєвська                                                            

Судді: С.В. Владимиренко

О.А. Подоляк