Постанова № 14358295, 01.02.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 р. № 4/100

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Демидової А.М.,

Воліка І.М. (доповідача), Коваленко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього

на рішеннявід 28.09.2010

господарського суду міста Києва та на постановувід 23.11.2010 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 4/100

господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього доПублічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Енергія Світу",

за участюПрокуратури міста Києва

провизнання кредитного договору недійсним

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачане зявились;

відповідача-1Кушнірук Т.О. (дов. від 07.09.2010 № 655);

відповідача-2не зявились;

прокуратураГаврилова Ю.Ю. (посвідчення № 69);

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року позивач Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (надалі ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього) звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (надалі ПАТ АБ "Укргазбанк", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Енергія Світу" (надалі ТОВ "Нова Енергія Світу", відповідач-2) про визнання недійсним кредитного договору № 53-V від 03.10.2008.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2010 у справі № 4/100 (суддя: Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 (колегія суддів: Кондратова І.Д. головуючий, судді: Григорович О.М., Попікова О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, частини 1 та 3 ст. ст. 215, ст. 203, 236 Цивільного кодексу України, частини 3 ст. 207, частину 2 ст. 345, ст. ст. 346, 348 Господарського кодексу України, ст. ст. 43, 47, 32, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових актів.

Відповідачі не скористалися правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача-1 та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 03.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк", який перейменовано згідно рішення загальних зборів від 29.05.2009 у Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", (Кредитодавець, банк) та ТОВ "Нова Енергія Світу" (Позичальник) укладений кредитний договір № 53-У (надалі Кредитний договір), згідно умов якого Банк зобовязувався надати Позичальнику кредит в сумі 31000000,00 грн. зі строком користування з 03.10.2008 по 02.10.2009 та сплатою 20 % річних за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення кредитних зобовязань ТОВ "Нова Енергія Світу" по кредитному договору № 53-У від 03.10.2008, між ВАТ АБ "Укргазбанк" та Відкритим акціонерним товариством трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, яке перейменовано згідно рішення загальних зборів від 31.08.2010 у Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, укладений договір іпотеки від 23.10.2008, предметом договору є передача іпотекодавцем (позивачем) іпотекодержателю (відповідачу-1) в іпотеку нерухомого майна, вказаного в п. 2.1 цього Договору.

Звертаючись з позовом про визнання Кредитного договору недійсним, ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього мотивує свої вимоги тим, що оспорюваний договір вчинено сторонами з метою приховати інший правочин, а саме договір безповоротної фінансової допомоги, який від імені банку підписаний не уповноваженою особою; договір не містить умови про відповідальність кредитодавця, що суперечить частині 2 ст. 345 Цивільного кодексу України; укладений без наміру створити будь-які наслідки щодо виплати відсотків та повернення кредиту, оскільки кредит наданий без вивчення стану господарської діяльності позичальника, його платоспроможності та спрогнозування ризику непогашення кредиту. Крім того, позивач посилається на те, що при укладенні договору сторонами не було досягнуто згоди щодо такої істотної умови як строк дії договору (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 15.04.2010).

Виходячи з умов укладеного між сторонами договору, суди дійшли висновку, що між сторонами склалися кредитні відносини до яких застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави "Позика, кредит, банківський вклад", якщо інше не встановлено параграфом 2 "Кредит" і не випливає із суті кредитного договору.

Дослідивши даний правочин та надані докази, суди встановили, що оспорюваний кредитний договір відповідає вимогам чинного законодавства. Зокрема, судами зазначено, що відповідно до частини 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

При цьому судами встановлено, що оспорюваний кредитний договір та всі додаткові угоди до нього від імені банку підписані ОСОБА_1., який діяв на підставі довіреності, посвідченої 14.03.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1953, від імені позичальника директором Лавровим Юрієм Володимировичем, який діяв на підставі статуту. Зазначені обставини свідчать, що оспорюваний договір підписаний уповноваженими особами.

Відповідно до ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Так, перевіряючи доводи позивача щодо відсутності істотних умов договору, судами встановлено, що сторонами по справі було узгоджено всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду.

Відсутність у договорі умови про відповідальність банку щодо видачі кредиту не є істотною і відсутність цієї умови у договорі не може служити підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Окрім цього, судами відхилено посилання позивача на те, що банк належним чином не перевірив кредитоспроможність позичальника, оскільки зазначене відповідно до вимог статей 215, 203 Цивільного кодексу України не є підставою для визнання такого правочину недійсним. При цьому, доводи позивача про те, що сторони діяли без наміру створити цивільно-правові наслідки, є також безпідставними, оскільки сторони виконували умови договору щодо передачі кредитних коштів в сумі 31000000,00 грн. та сплати відсотків за користування ними в сумі 2051165,50 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що позивач при розгляді справи не довів, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, обставини, які є підставою для визнання недійсним кредитного договору № 53-У від 03.10.2008, згідно з вимогами ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а тому колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

При цьому, усі доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що місцевим господарським судом неправомірно залишено без задоволення клопотання позивача про призначення фінансово-кредитної експертизи, оскільки викладені в клопотанні питання потребували спеціальних знань, не приймаються колегією суддів касаційної інстанції до уваги з огляду на те, що у розумінні ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами обґрунтовано встановлено відсутність підстав для визнання договору недійсним, тому рішення та постанову господарських судів попередніх інстанцій слід залишити без змін, так як вони ухвалена при повному зясуванні всіх обставин справи та при правильному застосуванні норм матеріального права, а касаційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 та рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2010 у справі № 4/100 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.С. Коваленко