Постанова № 14357208, 22.02.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3919/10/1770

22 лютого 2011 року 15год. 55хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Калита Т.М.,

представник відповідача: Троянчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма" Трейд - Пак"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Виробничо-комерційна фірма “Трейд-Пак” звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне. З урахуванням заяви про зміну позовних вимог позивач просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.08.2010р. №0000652342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 333747,40грн. (у т.ч. 277380,90грн. - за основним платежем, 56366,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 02.08.2010р. №0000662342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43171,50грн. (у т.ч. 28781,00грн. - за основним платежем, 14390,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та рішення від 16.06.2010р. №26582/25-09 про внесення змін до рішення ДПІ у м.Рівне №21234 від 19.05.2010р. про результати розгляду первинної скарги, рішення від 08.07.2010р. №30443/23-516 про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 20.05.2010р. №0000652342/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, приймаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення і рішення про внесення змін до податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги платника податків, відповідач діяв всупереч норм податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві та пояснив, що чинним законодавством не передбачено права податкового органу вносити зміни у раніше прийняте рішення (в т.ч. податкове повідомлення-рішення) за результатами розгляду скарги платника податків. Крім того, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання. Також зазначив, що в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання. Всупереч цьому, в акті перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, не відображено первинні документи та належні правові норми, які обґрунтовано вказують на допущені порушення податкового законодавства.

Державна податкова інспекція у м.Рівне адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, тотожні письмовим запереченням, а зокрема вказав, що в порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем занижено показники у рядку 02.3 декларації з податку на прибуток “врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості” всього в сумі 1098259,60грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року у сумі 35612,40грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 1062647,20грн. Вказане порушення допущено у зв'язку з тим, що ПП ВКФ “Трейд-Пак” не включено до складу валових витрат підприємства суму 717914,00грн., а саме: в ІІ кварталі 2009 року - кредиторську заборгованість по ТОВ “Наргус” в сумі 35612,40грн. за продані запаси - етикетки; в ІІІ кварталі 2009 року - кредиторську заборгованість по ТОВ “Хемосвіт Луцькхім” в сумі 52386,40грн. за продані запаси - харчові хімічні продукти (барвники, підсолоджувачі, ароматизатори та ін.); у ІІІ кварталі 2009 року - кредиторську заборгованість по ПП “Іола” в сумі 49064,20грн. за продані запаси - харчові хімічні продукти. Крім того, позивачем у ІІІ кварталі 2009 року до складу валових доходів підприємства не віднесено суму кредиторської заборгованості в розмірі 961196,60грн. по ПП“Астіон”, ТОВ “Гратіс Трейдінг”, ПП ОСОБА_4, ТОВ “Мірріс”, ТОВ “ Теско-Пак”. У ході перевірки позивачем не було надано підтверджуючих документів щодо дати виникнення заборгованості. Крім того, зазначив, що позивачем включалися до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями або іншими розрахунковими (обліковими) документами. Щодо внесення змін до рішення про результати розгляду скарги платника податків та податкового повідомлення-рішення представник відповідача зазначив, що відповідно до ст.19 Закону України “Про звернення громадян” органи державної влади в межах своїх повноважень зобов'язані відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням. Згідно з вимогами ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. Таким чином, самостійно виявивши в податкових повідомленнях-рішеннях помилки, і, відповідно, усунувши їх до моменту винесення ДПА в Рівненській області рішення про результати розгляду повторної скарги, ДПІ у м.Рівне у межах наданих їй повноважень досягла мети, встановленої Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Законом України “Про звернення громадян” й виконала завдання стосовно контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення податків і зборів (обовязкових платежів). Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку ПП ВКФ “Трейд-Пак” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р., за наслідками якої складено акт від 26.02.2010р. №215/23-100/32803033 (а.а.с.10-20).

У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

-пп.12.1.5 п.12.1 ст.12, пп.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму суму 277380,90грн., у тому числі за 2 квартал 2009року в сумі 8903,10грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 268477,80грн.;

-пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 35170,00грн., у т.ч. за березень 2009 року на суму 35170,00грн.

У зв'язку з виявленням вказаних порушень, на підставі акта перевірки від 26.02.2010р. №215/23-100/32803033 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

-від 12.03.2010р. №0000652342/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 333747,40грн., у т.ч.: за основним платежем - 277380,90грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 56366,50грн. (а.с.23);

-від 12.03.2010р. №0000662342/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 52755,00грн., у т.ч.: за основним платежем 35170,00грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 17585,00грн. (а.с.22).

Вказані рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 22.03.2010р. №1/03-юр (а.а.с.24-25).

ДПІ у м.Рівне 19.05.2010р. прийнято рішення №21234/25-09 про результати розгляду первинної скарги, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000652342/0 у частині 262298,90грн. нарахованого податку на прибуток і 52123,50грн. штрафної (фінансової) санкції та податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000662342/0 у частині 6389,00грн. нарахованого податку на додану вартість і 3194,50грн. штрафної (фінансової) санкції. У зв'язку з цим, відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення від 20.05.2010р. №0000652342/1, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 19325,00грн., у т.ч.: 15082,00грн. за основним платежем, 4243,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення від 20.05.2010р. №0000662342/1, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 43171,50грн., у т.ч.: 28781,00грн.- за основним платежем, 14390,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.а.с.29, 30).

16.06.2010р. ДПІ у м.Рівне було прийнято рішення №26582/25-09 про внесення змін до рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 19.05.2010р. №21234/25-09 про результати розгляду первинної скарги, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000652342/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток залишено без змін та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000662342/0 в частині 6389,00грн. нарахованого податку на додану вартість і 3194,50грн. штрафної (фінансової) санкції (а.а.с.36-37).

08.07.2010р. ДПІ у м.Рівне прийнято рішення №30443/23-516 про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 20.05.2010р. №0000652342/1, яким внесено зміни щодо сум податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток, а саме: загальна сума- 333747,40грн., у тому числі: за основним платежем - 277380,90грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 56366,50грн. (а.с.44).

ПП ВКФ “Трейд-Пак” до ДПА в Рівненській області було подано повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення від 20.05.2010р. (а.а.с.33-34), за результатами якої 28.07.2010р. ДПА в Рівненській області прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги №14619/25-16/162 (а.а.с.45-48). Вказаним рішенням залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Рівне від 12.03.2010р. №0000652342/0 (з врахуванням змін, внесених ДПІ в м.Рівне) у частині 277380,90 грн. нарахованого податку на прибуток і 56366,50грн. штрафної (фінансової) санкції, від 20.05.2010р. №0000662342/1 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 43171,50грн. У зв'язку з цим, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010р. №0000652342/2, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 333747,40грн., у т.ч.: 277380,90грн. за основним платежем, 56366,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010р. №0000662342/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 43171,50грн., у т.ч.: 28781,00грн. за основним платежем, 14390,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.а.с.49, 50).

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 02.08.2010р. №0000652342/2, яким ПП ВКФ “Трейд-Пак” визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 333747,40грн., у т.ч.: 277380,90грн. - за основним платежем, 56366,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає наступне.

Вказане рішення прийнято ДПІ у м.Рівне на підставі акта перевірки від 26.02.2010р. №215/23-100/32803033 та у звязку з порушенням позивачем пп.1.22.1, п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12, пп.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. N334/94-ВР (далі Закон N334/94-ВР).

На думку податкового органу, вказані порушення полягали в тому, що позивач не включив до складу валових доходів сумнівну (безнадійну) заборгованість всього в сумі 1098259,60грн., у тому числі за 2 квартал 2009р. у сумі 35612,40грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 1062647,20грн.

Відповідно до п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону N334/94-ВР платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Термін "прийняття рішення", який застосовано у абз."б" пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону N334/94-ВР, законодавцем чітко не визначено.

Визначення вказаного вище терміну можливе на підставі системного аналізу норм Закону N334/94-ВР і Господарського процесуального кодексу України, оскільки судове рішення, яке не набрало законної сили, не є обов'язковим для виконання, а порядок набрання цього рішення законної сили визначається саме процесуальним законом.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Згідно зі ст.105 Господарського процесуального кодексу України, постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Як вбачається з акта перевірки від 26.02.2010р. №215/23-100/32803033, податковим органом встановлено, що ПП ВКФ “Трейд-Пак” не включено до складу валових доходів підприємства суму 717914,00грн, а саме: у ІІ кварталі 2009 року - кредиторську заборгованість по ТОВ “Наргус” в сумі 35612,40грн. за продані запаси - етикетки; в ІІІ кварталі 2009 року - кредиторську заборгованість по ТОВ “Хемосвіт Луцькхім” в сумі 52386,40грн. за продані запаси - харчові хімічні продукти (барвники, підсолоджувачі, ароматизатори та ін.); у ІІІ кварталі 2009 року - кредиторську заборгованість по ПП “Іола” в сумі 49064,20грн. за продані запаси - харчові хімічні продукти.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказані суми кредиторської заборгованості по господарських операціях з обумовленими контрагентами відображені позивачем на рахунку бухгалтерського обліку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками” (а.а.с.125-132).

У ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що ТОВ “Наргус” звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ПП ВКФ “Трейд-Пак” про стягнення 44708,90грн., у тому числі 35612,35грн. основного боргу. Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.08.2009р. у справі №20/110 позов ТОВ “Наргус” до ПП ВКФ “Трейд-Пак” задоволено частково - стягнуто на користь ТОВ “Наргус” з ПП ВКФ “Трейд-Пак” 43764,05грн., у тому числі 35612,35грн. основного боргу. ПП ВКФ “Трейд-Пак” на вказане рішення суду першої інстанції подало апеляційну скаргу. За наслідками розгляду апеляційної скарги Львівський апеляційний господарський суд постановою від 13.10.2009р. у справі №20/110 змінив рішення господарського суду Рівненської області та прийняв нове рішення. При цьому, рішення суду першої інстанції в частині стягнення основого боргу 35612,35грн. залишено без змін (а.а.с.97-98).

ТОВ “Хемосвіт Луцькхім” звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ПП ВКФ “Трейд-Пак” про стягнення 82179,06грн. Рішенням господарського суду Рівненської області від 13.05.2009р. у справі №2/60 позов ТОВ “Хемосвіт Луцькхім” до ПП ВКФ “Трейд-Пак” задоволено частково - стягнуто на користь ТОВ “Хемосвіт Луцькхім” з ПП ВКФ “Трейд-Пак” 77328,59грн., у тому числі 60804,44грн. основного боргу. ПП ВКФ “Трейд-Пак” на вказане рішення суду першої інстанції подало апеляційну скаргу. За наслідками розгляду апеляційної скарги Львівський апеляційний господарський суд постановою від 14.09.2009р. у справі №2/60 змінив рішення господарського суду Рівненської області. При цьому, рішення суду першої інстанції в частині стягнення основого боргу 60804,44грн. залишено без змін (а.а.с.94-96).

ПП “Іола” звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ПП ВКФ “Трейд-Пак” про стягнення 56603,21грн. Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.03.2009р. у справі №14/22 позов ПП “Іола” до ПП ВКФ “Трейд-Пак” задоволено - стягнуто на користь ПП “Іола” з ПП ВКФ “Трейд-Пак” 56603,21грн. основного боргу (а.а.с.157-158).

Таким чином, з урахуванням вимог п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону N334/94-ВР та ст.ст.85,105 Господарського процесуального кодексу України кредиторська заборгованість позивача ТОВ “Наргус” та ТОВ “Хемосвіт Луцькхім” повинна бути відображена в декларації з податку на прибуток за IV квартал 2009 року, а кредиторська заборгованість ПП “Іола” - у декларації за ІІ квартал 2009 року.

Як вбачається з акта перевірки від 26.02.2010р. №215/23-100/32803033, податковим органом встановлено, що ПП ВКФ “Трейд-Пак” не включено до складу валових доходів підприємства у ІІІ кварталі 2009 року кредиторську заборгованість у сумі 961196,60грн. По операціях з наступними контрагентами: ПП“Астіон” - 104009,70грн., ТОВ “Гратіс Трейдінг” - 177703,70грн., ПП ОСОБА_4 - 296521,60грн., ТОВ “Мірріс” - 117416,70грн., ТОВ “Теско-Пак” - 265544,90грн.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказані суми кредиторської заборгованості по господарських операціях з обумовленими контрагентами відображені позивачем на рахунку бухгалтерського обліку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками” (а.а.с.125-132).

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону N334/94-ВР безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

-заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

-прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

-заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

-заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, а умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 КАС України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, кредиторська заборгованість у позивача перед ПП“Астіон” в сумі 104009,70грн., ТОВ “Гратіс Трейдінг” в сумі 177703,70грн., ПП ОСОБА_4 в сумі 296521,60грн., ТОВ “Мірріс” в сумі 117416,70грн. та ТОВ “Теско-Пак” в сумі 265544,90грн. виникла після отримання товарів та послуг у 2007, у 2008 та у 2009 роках за накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) , строк оплати товару та наданих послуг в яких не вказано, без укладання договорів (а.а.с.124, 133-149).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, початок перебігу строку позовної давності почнеться за спливом семиденного строку з дня пред'явлення вимоги кредитором.

У ході розгляду справи судом встановлено, що вимоги про стягнення боргу позивачу обумовленими контрагентами не пред'являлися. Зворотного податковим органом не доведено.

Таким чином, кредиторська заборгованість ПП ВКФ “Трейд-Пак” перед ПП“Астіон”, ТОВ “Гратіс Трейдінг”, ПП ОСОБА_4, ТОВ “Мірріс” та ТОВ “Теско-Пак” станом на ІІІ квартал 2009 року не є безнадійною заборгованістю в розумінні Закону N334/94-ВР й не підлягала включенню до складу валових доходів та відображенню у податковій декларації з податку на прибуток за цей період.

Крім того, суд зазначає, що в порушення вимог пп.2.3.2, пп.2.3.4 п.2.3 ст.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205 (далі Порядок №327), ДПІ у м.Рівне в акті перевірки не зазначено підстав для включення до складу валового доходу суми 961196,60грн. непогашеної заборгованості (обставин щодо виникнення такої заборгованості, визнання заборгованості в порядку досудового врегулювання спорів або судом, строки включення такої заборгованості до складу валових доходів). Не доведено цих підстав і у ході судового розгляду справи.

Тобто, відповідачем не доведено обставин щодо порушення позивачем пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону N334/94-ВР.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача не було підстав донараховувати позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 277380,90грн. та застосовувати штрафні (фінансові) санкції у сумі 56366,50грн.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 02.08.2010р. №0000662342/2, яким ПП ВКФ “Трейд-Пак” визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 43171,50грн., у т.ч.: 28781,00грн. - за основним платежем, 14390,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає наступне.

Вказане рішення прийнято ДПІ у м.Рівне на підставі акта перевірки від 26.02.2010р. №215/23-100/32803033 та у звязку з порушенням позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. N168/97-ВР (далі - Закон N168/97-ВР).

На думку податкового органу вказані порушення полягали в тому, що позивач включив до податкового кредиту ПДВ в сумі 28781,00грн. (з них: 11868,09грн. - по господарських операціях з ТОВ “Наргус” за травень 2007 року, 16912,49грн. - по господарських операціях з ПП “Промагростиль” за жовтень 2007 року), що не підтверджена податковими накладними чи митними деклараціями або іншими розрахунковими (обліковими) документами (ПП ВКФ “Трейд-Пак” не підтверджено, що податкові накладні не включені до складу податкового кредиту двічі в березні 2009 року та в звітних місяцях 2007 року).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону N168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем відсторновано з податкового кредиту позивача за березень 2009 року суму 28781,00грн. Підставою для такого відсторнування ПДВ з податкового кредиту стали висновки акта перевірки про ненадання позивачем доказів невключення до складу податкового кредиту обумовлених сум двічі - у березні 2009 року та у звітних місяцях 2007 року. При цьому, податковий орган вказує, що ПП ВКФ “Трейд-Пак” не надано реєстрів отриманих податкових накладних за попередні періоди.

Обставини щодо підтвердження позивачем суми ПДВ у розмірі 28781,00грн. належним чином оформленими податковими накладними відповідачем не заперечуються.

Відповідно до пп.2.3.2 п.2.3 ст.2 Порядку №327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Підпункт 2.3.4 Порядку №327 передбачає, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

У додатку №4 до акту перевірки “Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки” (а.а.с.77-79) наводиться повний перелік первинних документів (накладних, податкових накладних та ін.), що підтверджують усі суми з податку на додану вартість.

Крім того, в акті перевірки та в ході судового розгляду справи відповідачем, всупереч ст.72 КАС України, не наведено обставин щодо відсутності у позивача податкових накладних, на підставі яких включено до податкового кредиту суму 28781,00грн., а відтак, відповідачем не доведено обставин щодо порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону N168/97-ВР.

Таким чином, суд приходить до висновку що у відповідача не було підстав донараховувати позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 28781,00грн. та застосовувати штрафні (фінансові) санкції у сумі 14390,50грн.

Щодо рішень податкового органу від 16.06.2010р. №26582/25-09 про внесення змін до рішення ДПІ у м.Рівне №21234 від 19.05.2010р. про результати розгляду первинної скарги (а.а.с.36-37) та від 08.07.2010р. №30443/23-516 про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 20.05.2010р. №0000652342/1 (а.с.44), то суд прийшов до висновку, що ці рішення є протиправними та підлягають до скасування з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Констуції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статті 3, 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. N509-XII (в редакції, чинній на дату прийняття оспорюваних рішень), передбачають, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень. Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. N2181-III встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Скаргу на податкові повідомлення-рішення від 12.03.2010р. податковий орган отримав 23.03.2010р. (а.а.с.24-25). За результатами її розгляду відповідачем було прийнято рішення від 19.05.2010р. №21234/25-09 (а.а.с.26-28). Позивач не надав суду доказів прийняття рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків. При цьому, відповідачем, з порушенням строків розгляду скарги, було прийнято рішення від 16.06.2010р. №26582/25-09 про внесення змін до рішення ДПІ у м.Рівне №21234 від 19.05.2010р. про результати розгляду первинної скарги та рішення від 08.07.2010р. №30443/23-516 про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 20.05.2010р. №0000652342/1.

Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом ДПА України від 11.12.1996р. N29 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.1996р. за N723/1748, визначено чіткий перелік рішень, що можуть прийматись при розгляді скарг платників податків, а саме:

1) залишає рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;

2) скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині;

3) скасовує рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;

4) про податковий компроміс;

5) збільшує суму податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу;

6) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", скаргу (заяву) без розгляду та повертає її автору.

Таким чином, у податкового органу відсутнє право вносити зміни у раніше прийняті рішення (в тому числі, і в податкові повідомлення-рішення) за результатами розгляду скарги, тим більше з порушення встановленого законом терміну для розгляду скарги платника податків.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 02.08.2010р. №0000652342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 333747,40грн. та від 02.08.2010р. №0000662342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 43171,50грн. та рішення від 16.06.2010р. №26582/25-09, від 08.07.2010р. №30443/23-516 є протиправними та підлягають до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 02.08.2010р. №0000652342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 333747,40грн. (у т.ч. 277380,90грн. - за основним платежем, 56366,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 02.08.2010р. №0000662342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43171,50грн. (у т.ч. 28781,00грн. - за основним платежем, 14390,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та рішення від 16.06.2010р. №26582/25-09 про внесення змін до рішення ДПІ у м.Рівне №21234 від 19.05.2010р. про результати розгляду первинної скарги, рішення від 08.07.2010р. №30443/23-516 про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 20.05.2010р. №0000652342/1.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Трейд - Пак" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3(три)грн.40коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.

Постанова складена в повному обсязі 25.02.2011 року.