Рішення № 14353688, 15.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.11                                                                                           Справа№ 5015/632/11

за позовом: ПП «Транс-Авто-Д», м. Волочиськ

до відповідача: ТзОВ «Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3», м. Львів

про стягнення 12962, 63 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача – Куковицький Д. В.

від відповідача - н/з

Суть спору:

Позов заявлено приватним підприємством «Транс-Авто-Д», м. Волочиськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3», м. Львів про стягнення 12962, 63 грн.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.03.2011р.

01.03.2011р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Представник позивача в судове засідання з”явився, подав уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно якого просить стягнути з відповідача 11801,00 грн. заборгованості, в т.ч: 11000,00 грн. основного боргу, 639,00 грн. інфляційних нарахувань та 162,00 грн.- 3% річних. Позов просить задоволити відповідно до поданого уточнення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з”явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав. Згідно довідки з ЄДР, відповідач значиться за адресою, вказаною у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), позивач зобов»язувався перевезти власним автотранспортом спецтехніку, а відповідач прийняти та оплатити перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов”язання позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 04.06.2009р. на суму 15000,00 грн. підписаним сторонами та рахунком-фактурою №СФ-0000183 від 04.06.2009р. (в матеріалах справи).

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, відповідач свої зобов»язання в повному обсязі не виконав, у зв»язку з чим, станом на 05.06.2009р. виникла заборгованість в сумі 11000,00 грн. , що підтверджено довідкою позивача про заборгованість відповідача №36 від 02.03.2011р. Доказів зворотнього суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних письмових претензій зі сторони відповідача щодо здійсненого перевезення, у встановленому законом порядку заявлено не було.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а в разі відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 639,00 грн. та 3% річних на загальну суму 162,00 грн., відповідно до поданого уточнення позовних вимог.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення відповідно до уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 625,639 ЦК України, ст.ст.33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване шляхове ремонтне-будівельне управління №3», м. Львів, вул.. Сахарова,35 (р/р 26004101324308 в філії ЗАТ «ОТП Банк», м.Львів, МФО 385402, код ЄДРПОУ 322661838) на користь приватного підприємства «Транс-Авто-Д», Хмельницька область, м.Волочинськ, вул.. Запорізька,7 (р/р 26005060042613 в ТФ ПАТ «Приватбанк», МФО 338783, код ЄДРПОУ 34412482) - 11000,00 грн. основного боргу, 639,00 грн. інфляційних нарахувань, 162,00 грн.- 3% річних, 118,01 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Рішення складено 18.03.2011р.