Рішення № 14353686, 09.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.11                                                                                           Справа№ 4/134

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представників: позивача Нирки М.М., відповідача Золочівського В.П розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом державної екологічної інспекції у Львівській області до державного підприємства „Львіввугілля” про відшкодування збитків завданих державі в розмірі 10416,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до державного підприємства „Львіввугілля”, просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Львівській області 10416,32 грн. на спеціальний рахунок Сілецької сільської ради в рахунок відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Позивач стверджує, що впродовж 1 вересня – 16 вересня 2010 року проводив планову інспекційну перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства та виявив засмічення твердими побутовими та промисловими відходами грунту загальною площею 430 м.кв. об’ємом 129 м.куб. на території ВП «Шахта Лісова», що є порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст. 164 Земельного кодексу України, ст. 35 закону України «Про охорону земель». Розрахунок збитків проведено за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охоронинавколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року N 171 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998р. за N 285/2725 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 року N 149.

Правовою підставою позовних вимог позивач називає ст.ст. 20, 68 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 35 закону України «Про охорону земель», ст. 164 Земельного кодексу України, п. 49 ст. 6 та п. 7 ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

Відповідач позов заперечує з тих підстав, що позивач не подав довідки про нормативну грошову оцінку угідь по адміністративному району, наданої спеціально уповноваженим центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів і стверджує, що при розрахунку збитків позивач безпідставно застосував коефіцієнт 1,2 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки). В наданому відзиві відповідач не заперечує і не спростовує самого факту порушення ним вимог природоохоронного законодавства, зазначеного в акті № 332/180 від 01-16 вересня 2010 року. При цьому відповідач не надав суду довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на якій виявлено порушення, а також не надав суду розрахунку розміру шкоди, внаслідок виявлених порушень, яку він повинен би сплатити. Просить у позові відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, зазначеного в акті № 332/180 від 01-16 вересня 2010 року, а саме засмічення твердими побутовими та промисловими відходами грунту загальною площею 430 м.кв. об’ємом 129 м. куб. на території ВП «Шахта Лісова». На запитання суду не назвав розмір завданої такими порушеннями шкоди, яку відповідач повинен би сплатити.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

За приписами ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

В силу ст. 164 Земельного кодексу України охорона земель включає й захист земель від забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів. Порядок охорони земель встановлюється законом.

Згідно з ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємтсва, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 35 закону України «Про охорону земель»власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати захист земель від забруднення, засмічення; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Як встановлено ст. 56 закону України «Про охорону земель», юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року N 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі Методика). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 року за N 285/2725. Зміни і доповнення до Методики внесенінаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища Українивід 4 квітня 2007 року N 149.

Як визначено п. 1.2. Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Пунктом 1.3. встановлено, що Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

За правилами п. 5.1. Методики розміри шкоди внаслідок засмічення земель обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Як встановлено п. 5.2. Методики, основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Державна екологічна інспекція у Львівській області діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекція в Львівській області, затвердженого наказом Мінприроди від 19 лютого 2007 року № 55, така є спеціальним підрозділом Мінприроди. Зокрема, державна екологічна інспекція у Львівській області уповноважена здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами; за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище. Інспекція в межах своєї компетенції має право складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства виробничого підрозділу «Шахта Лісова»державного підприємства «Львіввугілля», про що складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства № 332/180 від 01-16 вересня 2010 року. Як зазначено в названому акті, перевіркою виявлено засмічення твердими побутовими та промисловими відходами грунту загальною площею 430 м.кв., об'ємом 129 м.куб. на території виробничого підрозділу «Шахта Лісова»державного підприємства «Львіввугілля», що є порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст. 164 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель». Розрахунок розміру завданої виявленими порушеннями шкоди проведено за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року N 171, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 р. за N 285/2725, із змінами і доповненнями, внесениминаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища Українивід 4 квітня 2007 року N 149.

За цим розрахунком розмір завданої відповідачем шкоди визначено в сумі 10416,32 грн. Серед іншого, одним з показників для розрахунків розміру шкоди використана нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь станом на 01 січня 2010 року в Сокальському районі Львівської області 1,2112, яка надана 17 лютого 2010 року головним державним управлінням держкомзему у Львівській області.

Позивач 21 жовтня 2010 року надіслав відповідачу претензію № 03-4401 із пропозицією добровільно відшкодувати 10416,32 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу, на яку відповідач не відреагував.

Відповідач визнав факт засмічення твердими побутовими та промисловими відходами грунту загальною площею 430 м.кв., об'ємом 129 м.куб. на території виробничого підрозділу «Шахта Лісова»державного підприємства «Львіввугілля». Проте відповідач доказів не надав і не назвав якою саме, на його думку, є грошова оцінка засмічених ним земель, відповідно, яку ж суму шкоди, завданої засміченням ним земель, він повинен сплатити. Також відповідач не висловив жодних зауважень чи заперечень щодо нормативної грошової оцінки, яку позивач застосовував при розрахунку шкоди.

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Як встановлено статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Окрім названих вище, інших доказів суду не надано. Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача 10416,32 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель.

Щодо розподілу коштів суд констатує наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Львівській області 10416,32 грн. на спеціальний рахунок Сілецької сільської ради в рахунок відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Стягнення коштів на спеціальний рахунок Сілецької сільської ради позивач обґрунтовує тим фактом, що засмічена відповідачем земля розташована на території Сілецької сільської ради. А нормою закону, на підставі якої заявлена така позовна вимога називає п. 49 ст. 6 та п. 7 ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік". Цими нормами установлено, що одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а одним із джерел формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Такі ж правила встановлені законом України визначені й «Про державний бюджет на 2011 рік». А саме, ст. 4 закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів серед іншого є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Як визначено ст. 69 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності повинні надходити у встановлених законом відсотках і в державний бюджет України, і у місцеві бюджети.

Позивач уповноважений подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, тому суд стягує кошти на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Львівській області. Надалі ці кошти повинні бути розподілені у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства „Львіввугілля” (Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул. Б. Хмельницького, 26; ідентифікаційний код 32323256):

- на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Львівській області (м. Львів, вул. Стрийська, 98; ідентифікаційний код 25262988) 10416,32 грн.;

- на користь бюджету 104,16 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя