Рішення № 14353645, 24.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11 Справа № 2/196

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Кравцової В.Е., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Смерічка”, смт. Славське про стягнення 21194 грн. 27 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Смерічка”, смт. Славське про стягнення 52662 грн. 02 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 17.12.2010р. призначив розгляд справи на 13.01.2011р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 31.01.2011р., 10.02.2011р., 24.02.2011р. За клопотанням представника строк вирішення спору був продовжений до 27.02.2011р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди, по якому у відповідача виникла заборгованість по оплаті в розмірі 42000 грн. 00 коп. У звязку з порушенням строків оплати відповідачу нараховано пеню в сумі 814 грн. 03 коп., інфляційні втрати в сумі 8064 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 1783 грн. 99 коп.

В судовому засіданні 24.02.2011р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 16800 грн. 00 коп. основного боргу, 446 грн. 99 коп. пені, 3232 грн. 20 коп. втрат від інфляції, 715 грн. 08 коп. 3% річних.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 17.12.2010р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони розяснено його права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 24.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

22 травня 2009р. між ТзОВ “Компанія “Лізинговий дім” (орендодавець) та ТзОВ “Смерічка” (орендар) було укладено договір оренди.

За цим договором орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере в тимчасове володіння та користування екскаватор гусеничний HYUNDAI R32LC-7 2008 р.в. в комплектації: скальний ківш 1,73 м3, гідромолот Kwanglim SG2800S, державний номер екскаватора НОМЕР_1, заводський номер НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3

Відповідно до п. 3.1. договору оренди від 22.05.2009р., термін оренди складає 2 місяці з моменту прийняття майна, що орендується за актом прийому-передачі.

29.05.2009р. позивач на виконання умов вищевказаного договору, відповідно до акту прийому-передачі, передав, а відповідач отримав в користування обєкт оренди.

Згідно п. 4.1. договору оренди від 22.05.2009р. орендар сплачує орендну плату в розмірі 280 грн. 00 коп. у т.ч. 46 грн. 67 коп. ПДВ за кожну мотогодину.

Орендна плата сплачується за фактично відпрацьовані мотогодини згідно наданих показників лічильника, в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця через 30 календарних днів після передачі майна. Місячна орендна плата має становити не менше 50000 грн. 00 коп. (п. 4.2. договору оренди від 22.05.2009р.).

01.06.2009р. сторони уклали додаток до договору оренди від 22.05.2009р., яким встановили місячну орендну плату в розмірі не менше 25400 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20%.

29.07.2009р. по акту прийому-передачі відповідач повернув позивачу обєкт оренди.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по договору оренди щодо оплати, у нього станом на дату судового розгляду існує заборгованість перед позивачем на загальну суму 16800 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 9.2. договору оренди від 22.05.2009р., орендар несе відповідальність за порушення своїх зобовязань згідно даного договору, а саме: за порушення термінів сплати орендних платежів пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день протермінування.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 446 грн. 99 коп., інфляційні втрати в розмірі 3232 грн. 20 коп. та 3% річних в розмірі 715 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 16800 грн. 00 коп. основного боргу, 446 грн. 99 коп. пені, 3232 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 715 грн. 08 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 759, 762 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Смерічка”, смт. Славське, вул. Устияновича, 7, Сколівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 31755639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім”, м. Львів, вул. Банківська, 5, фактична адреса: м. Львів, вул. Коновальця, 103/605 (ідентифікаційний код 31730064) 16800 грн. 00 коп. основного боргу, 446 грн. 99 коп. пені, 3232 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 715 грн. 08 коп. 3% річних, 211 грн. 94 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя