Рішення № 14352750, 14.03.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2011 р.

Справа № 5/118

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ"

до: селянського фермерського господарства "ПАВЕЛ"

про стягнення 1 002 064,67 грн.,

в засіданні взяли учать представники:

від позивача - Томчук М.В., довіреність № 06/09-10 від 06.09.10.

від відповідача - Безпека М.І., довіреність № 13 від 22.11.2010.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" (далі - ТОВ "Штрубе Україна ГмбХ") подано позов про стягнення з селянського фермерського господарства "ПАВЕЛ" (далі - СФГ "ПАВЕЛ") 963 086,26 грн. боргу, з яких: 870000,00 грн. - основний борг, що виник із договору № 2010/АТ/97 від 30.08.2010 року

60030,00 грн. - відсотки за користування товарним кредитом, 872,61 грн. - інфляційні втрати, 4933,77 грн. - 3% річних та 27249,88 грн. - пеня, а також покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати за послуги адвоката в розмірі 96 308,63 грн.

Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 29.01.2011 року позивач просить стягнути із селянського фермерського господарства "ПАВЕЛ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" суму заборгованості в розмірі 1004970,09 грн., з яких: 870000,00 грн. - основний борг, 87090,00 грн. - відсотки за користування товарним кредитом, 879,59 грн. - інфляційні втрати, 7150,53 грн. - 3% річних та 39849,97 грн. - пеня. Також позивач просить стягнути 96 308,63 грн. витрат на правову допомогу (а.с.58).

14.03.2011 року позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог від 14.03.2011 року у якій просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 914974,67 грн., з них: 870000,00 грн. - основний борг; 879,59 грн. - вартісний розрахунок індексу інфляції; 7150,53 грн. - три проценти річних; 36944,55 грн. - пеня, а також покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 10049,70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та витрати за послуги адвоката в розмірі 60000,00 грн.

Відповідач 14.03.2011 року подав господарському суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що визнає позовні вимоги про стягнення: 870000,00 грн. - основний борг; 879,59 грн. - індексу інфляції; 7150,53 грн. - три проценти річних; 36944,55 грн. - пеня, а також покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 10049,70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та витрати за послуги адвоката в розмірі 60000,00 грн. в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

На підставі договору купівлі-продажу № 20108АТ/97 від 30.08.2010 року (далі - Договір), укладеного між ТОВ "Штрубе Україна ГмбХ" - продавець та СФГ "ПАВЕЛ" - покупець поставлено товар (насіння озимого ріпаку та гібриди) на суму 870 000,00 грн.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що передача товару здійснюється на умовах склад продавця на підставі накладної та довіреності.

01.09.2010 року покупцем та продавцем підписано видаткову накладну № РН-0000128 (а. с. 39) у відповідності до якої ТОВ "Штрубе Україна ГмбХ" передало, а СФГ "ПАВЕЛ" отримало гібрид насіння ріпаку на загальну суму 870000,00 грн.

Згідно довіреності № 92 від 01.09.2010 року, що видана СФГ "ПАВЕЛ" на отримання від ТОВ "Штрубе Україна ГмбХ" гібрид насіння ріпаку на загальну суму 870000,00 грн., зазначений товар отримав Бокій Юрій Олександрович.

Із викладеного слідує, що позивач належним чином виконав своє зобов’язання за договором купівлі-продажу № 20108АТ/97 від 30.08.2010 року.

За умовами п.п. 6.1., 6.2. Договору покупець зобов'язався оплатити товар з відстроченням платежу у розмірі 100% їх вартості на умовах товарного кредиту на підставі рахунків - фактур або додатків до даного Договору, наданих продавцем. Відстрочка платежу надається покупцю до 15 жовтня 2010 року.

Позивач 01.09.2010 року виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000115 про сплату 870000,00 грн., а також 23.12.2010 року рахунок-фактуру № СФ-0000151 про сплату товарного кредиту в сумі 60030,00 грн.

Крім того, ТОВ "Штрубе Україна ГмбХ" 12.12.2010 року і листі № 203 звернулося до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у розмір 870000,00 грн.

Однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді, заборгованість не погашена.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до правил частин 2, 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

На підставі викладеного та умов Договору вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 870000,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно частин 1-2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.5. Договору визначено, що за несвоєчасну і таку, що не відповідає умовам договору, оплату товару, оплату відсотків за користування товарним кредитом та оплату заборгованості по індексації, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, обрахованої від суми заборгованості з оплати товару, суми заборгованості по індексації за кожен день прострочення.

Позивач правомірно обчислив пеню за період з 16.10.2010 року по 23.12.2010 року у розмірі 25491,00 грн., та за період з 23.12.2010 року по 23.01.2011 року в розмірі 11453,55 грн., а всього 36944, 55грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідно обґрунтованого розрахунку позивач правомірно обчислив три проценти річних за період з 16.10.2010 року по 29.01.2011 року в розмірі 7150,53 грн. Втрати від інфляції позивач правомірно обчислив за листопад - грудень 2010 року в розмірі 879,59 грн.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3316/10 від 24.05.2007 року, видане Томчук М.В. на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисципланарної комісії адвокатури № 152 від 24.05.2007 року.

Крім того, до справи долучено: договір № 27-12/10 про надання правової допомоги (укладений між ТОВ "Штрубе Україна ГмбХ" та адвокатом Київської обласної колегії адвокатів України Томчук М.В.); акт виконаних робіт до договору № 27-12/10 від 27.12.2010 року; звіт про виконану роботу до договору № 27-12/10 від 27.12.2010 року; платіжне доручення № 784 від 25.01.2011 року, яке підтверджує сплату ТОВ "Штрубе Україна ГмбХ" адвокату Томчук М.В. вартість наданої правової допомоги у розмірі 96308,63 грн.

До вирішення спору по суті позивач у заяві про зменшення позовних вимог від 14.03.2011 року відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 87 090,00 грн.

Відмова позивача від позову в частині стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом 87 090,00 грн., не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи викладене господарський суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 87090,00 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачу роз'яснено, що відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно частини 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, оскільки дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на досліджені обставини справи та викладені положення законодавства господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 914 974,67 грн., з них: 870 000,00 грн. - основний борг; 879,59 грн. - втрати від інфляції; 7 150,53 грн. - три відсотки річних; 36 944,55 грн. - пеня, є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Державне мито по справі в сумі 10049,70 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та за послуги адвоката в розмірі 60000,00 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Прийняти відмову позивача від позовної вимоги про стягнення 87 090,00 грн. суми відсотків за користування товарним кредитом.

Позовні вимоги про стягнення 914 974,67 грн. задовольнити.

Стягнути з селянського фермерського господарства "ПАВЕЛ" (28500, Кіровоградська область, Долинський район, с. Пишне, ідентифікаційний код 31217730) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. М. Раскової, буд. 52-в, ідентифікаційний код 36300896):

грошові кошти у сумі 914 974,67 грн., з них: 870 000,00 грн. - основний борг; 879,59 грн. - втрати від інфляції; 7 150,53 грн. - три відсотки річних; 36 944,55 грн. - пеня;

судові витрати у справі на державне мито в розмірі 10049,70 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. та за послуги адвоката в розмірі 60000,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 18.03.2011