Рішення № 14352751, 25.02.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2011 р.

Справа № 13/6/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 13/6/11

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м. Кіровоград,

до відповідача: обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", м. Кіровоград,

про стягнення 11800191,97 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Григоренко Володимир Вікторович, довіреність від 14.01.2011 № 205/07,

від відповідача - Омелькін Олександр Михайлович, довіреність від 19.07.2010 № 446/21.

Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград":

- 7682475,00 грн - заборгованості по оплаті за електричну енергію, спожиту в період з 01.02.2008 по 01.11.2010;

- 895064,24 грн - компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з 01.05.2008 по 01.11.2010;

- 1159803,31 грн - пені;

- 1901248,37 грн - інфляційних збитків;

- 426958,27 грн - трьох відсотків річних.

Відповідачем у наданому відзиві на позовну заяву від 09.02.2011 № 105/21 та у поясненні по справі щодо нарахування пені за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію від 11.02.2011 № 113/21 зазначено, що позовні вимоги в частині основного боргу у розмірі 8577539,24 грн відповідачем визнаються, з розрахунком інфляційних, 3% річних та пені відповідач не погоджується з огляду на те, що позивачем при нарахуваннях не враховано ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, умови договору та встановлений строк позовної давності як загальної так і спеціальної.

При цьому відповідачем надано власний розрахунок лише стосовно пені, розмір якої відповідач просить суд зменшити до 1 % .

Позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України 21.02.2011 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог за вих. № 1513/07, за змістом якої просить стягнути з відповідача:

- 7682475,00 грн - заборгованості по оплаті за електричну енергію, спожиту в період з 01.02.2008 по 01.11.2010;

- 895064,24 грн - компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з 01.05.2008 по 01.11.2010;

- 953530,54 грн - пені за період з 08.01.2010 по 31.10.2010;

- 1848101,14 грн - інфляційних збитків за період з 08.01.2008 по 31.10.2010;

- 421021,05 грн - трьох відсотків річних за період з 08.01.2008 по 31.10.2010.

Дана заява прийнята господарським судом.

Відповідач надав у судовому засіданні заяву від 25.02.2011 № 142/21, за змістом якої визнав позовні вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просить суд зменшити розмір пені до 1 %.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" (Постачальник) та обласним комунальним виробничим підприємством "Дніпро-Кіровоград" (Споживач) 17.04.2006 укладено договір про постачання електричної енергії № 1 (далі - Договір, том 1 а.с. 11-22).

Відповідно до першого розділу Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з загальною приєднаною потужністю 43200 кВА, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені в п.п. 6, 7 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Зобов'язання сторін визначені у другому розділі Договору.

Так, згідно підпункту 2.2.2 пункту 2.2 Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, зокрема:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживчу та субспоживачу");

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Споживач, в свою чергу, згідно підпунктів 2.3.2 - 2.3.4 пункту 2.3 Договору, зобов'язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановок, погоджених в п.6 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" і в додатку "Перелік струмоприймачів"; оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, згідно пункту 7.1 Договору здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовують при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".

Згідно пункту 9.4, Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатком № 1 до Договору сторони врегулювали порядок розрахунків.

Розрахунковим вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "Розрахунковий період" та "Календарний місяць" вважати прирівняними.

Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами шляхом безготівкового перерахування за платіжним дорученням через власний рахунок в установі банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії або шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника (п. 1 Додатку № 1).

У разі наявності у Споживача заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється платіж, всі кошти перераховані Споживачем за електричну енергію, зараховуються Постачальником на погашення існуючої заборгованості Споживача із найдавнішим терміном її виникнення (п. 7 Додатку № 1).

Споживач до початку розрахункового періоду здійснює попередню оплату у розмір 100 % заявленої величини обсягу споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період. Розмір суми платежу розраховується Споживачем самостійно як сума добутків обсягів заявленої величини споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період на тариф відповідного класу, який буде діяти у наступному розрахунковому періоді (п. 2 Додатку № 1).

Споживач самостійно на протязі 5 операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за активну електроенергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності з п. 2 цього Додатку, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеню, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору (п. 8 Додатку № 1).

За своєю правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.

Частинами 1 та 2 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пункт 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, визначає, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до пп. 5.1 п. 5 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивач на виконання умов Договору постачав електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача. Вказане, зокрема вбачається зі звітів обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" про використану електроенергію з лютого 2008 року по жовтень 2010 року включно (том 1, а.с. 51-150).

Позивачем для оплати вартості спожитої відповідачем електричної енергії виставлено рахунки, в яких зафіксовано суми до сплати залежно від спожитої електричної енергії (том 2, а.с. 3-68).

Дані рахунки отримані відповідачем, про що свідчать підписи про отримання на самих рахунках.

Позивачем надано в якості доказів часткової оплати відповідачем спожитої електроенергії додаток до акта звірки розрахунків за електроенергію, спожиту відповідачем за період з 01.06.2007 по 01.11.2010, в якій зведено всі проведені відповідачем оплати у вказаний період (том 3, а.с. 3-26).

Так, за період з 01.02.2008 по 01.11.2010 відповідачем спожито 115779 402 кВт/год. активної електроенергії на загальну суму 53573753,73 грн. Фактично сплачено 45891278,73 грн. Заборгованість склала 7682475,00 грн.

За період з 01.05.2008 по 01.11.2010 відповідачем спожито 48261998 кВар/год. реактивної електроенергії на загальну суму 1658440,33 грн. Фактично сплачено 76376,09 грн. Заборгованість склала 895064,24 грн.

Вказана заборгованість підтверджується складеним сторонами та скріпленим печатками актом звірки розрахунків за електричну енергію, спожиту ОКВП "Дніпро-Кіровоград" по договору про постачання електроенергії № 1 від 17.04.2006 у період з 01.06.2007 по 01.11.2010 (том 2, а.с. 88-89).

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, виходячи з наявних в матеріалах справи документів, відсутності документального підтвердження оплати відповідачем електричної енергії за договором від 17.04.2006 № 1 за період з 01.02.2008 по 01.11.2010 в сумі 7682475,00 грн та 895064,24 грн компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з 01.05.2008 по 01.11.2010, а також визнання наявності вказаної заборгованості відповідачем, господарський суд вважає позовні вимоги по стягненню з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 8577539,24 грн такими, що підлягають задоволенню повністю.

Підлягають стягненню з відповідача заявлені позивачем також 3 % річних та інфляційні нарахування, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обґрунтованих розрахунків позивача розмір 3 % річних за період з 08.01.2008 по 31.10.2010 становить 421021,05 грн (том 3, а.с. 98-103) та інфляційних нарахувань за період з 08.01.2008 по 31.10.2010 становить 1848101,14 грн (том 3, а.с. 104-109).

Позивачем також заявлено до стягнення пеню за період з 08.01.2010 по 31.10.2010 в сумі 953530,54 грн.

В силу статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (штраф і пеня). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 610-612 ЦК України).

Господарським судом враховано, що сторонами у пункті 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,8% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

У пункті 9 Додатку № 1 до Договору зазначено, що у разі несвоєчасного виконання розрахунків, обумовлених цим додатком, Постачальник електричної енергії здійснює нарахування на суму загального боргу пені у розмірі 0,8 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за весь час прострочення.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) становить один рік, про необхідність застосування якої зазначив у своєму відзиві відповідач.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача з урахуванням зазначених вище норм законодавства, розмір пені за період з 08.01.2010 по 31.10.2010 становить 953530,54 грн (том 3, а.с. 95-97).

Разом з тим, при вирішенні спору суд враховує специфіку діяльності підприємства відповідача, як єдиного спеціалізованого підприємства по транспортуванню та очищенню води в Кіровоградській області для населення та юридичних осіб, в т.ч. закладів охорони здоров'я, освіти, транспорту та зв'язку, а також складний фінансовий стан підприємства відповідача.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи викладене та положення пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд зменшує пеню, що підлягає стягненню до 1 відсотка та стягує її з відповідача на користь позивача в сумі 9535,30 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення 943995,24 грн необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня,19а, ідентифікаційний код 03346822, п/р 26009057001180 в КФ КБ ПАТ "ПриватБанк", МФО 323583) на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (25015, м. Кіровоград, проспект Комуністичний, 15, ідентифікаційний код 23226362, п/р 260033865 в ПАТ "Перший інвестиційний банк" м. Києва, МФО 300506) - 7682475,00 грн заборгованості по оплаті електроенергії, 895064,24 грн компенсації перетікання реактивної електроенергії, 1848101,14 грн збитків від інфляції, 421021,05 грн 3 % річних та 9535,30 грн пені, а також 25500,00 грн державного мита та 236,00 грн вартості витрат по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 943995,24 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г.Кабакова

Повне рішення складено 02.03.2011.