Рішення № 14352700, 17.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.11 Справа № 1/5009/13/11

Суддя

за позовом відкритого акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод»(86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Південноукраїнська вогнетривна компанія»(69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, 19)

про стягнення 2322175 грн. 78 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Сагін М.В., довіреність № 73/5-61 від 29.12.2010 р.;

від відповідача - Овчіннікова Ю.В., довіреність б/н від 20.02.2010 р.;

Овчінніков Д.Б., довіреність б/н від 04.01.2010 р.

Відкрите акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Південноукраїнська вогнетривна компанія»2322175 грн. 78 коп. основного боргу, 23 221 грн. 76 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

04.01.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 01.02.2011р.

01.02.2011 р. від відповідача у справі надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка судом була задоволена.

Враховуючи неявку представників сторін та беручи до уваги заяву позивача у справі про перенесення судового засідання, розгляд справи було відкладено до 01.03.2011 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

14.02.2011 року від позивача у справі надійшли установчі документи та докази в підтвердження виникнення спірних відносин.

В судовому засіданні 01.03.2011 року представник позивача підтримав доводи та вимоги, викладені у позовній заяві. В обґрунтування своїх доводів позивач у позовній заяві та представник позивача в судовому засіданні посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки продукції № 2801329-С/7753191 від 13.06.2008 р., укладеного між сторонами, щодо своєчасної поставки продукції. Враховуючи не поставку продукції та втрату інтересу позивача у отриманні вказаної продукції, на підставі ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, позивач просив стягнути з відповідача 2322175 грн. 78 коп.

Представники відповідача у судовому засіданні надали відзив на позовну заяву та акт звірки, підписаний з боку відповідача у справі. У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити у позові. В обґрунтування своїх доводів, відповідач вказував на випадки несвоєчасної сплати позивачем визначених специфікаціями сум оплати, а також на складну ситуацію у товариства, обумовлену накладенням арешту на грошові кошти товариства та зриву графіку поставок.

На підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням сторін у справі, строк розгляду справи було продовжено, розгляд справи відкладено на 17.03.2011 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 17.03.2011 р. представник позивача надав акт звірки від 21.01.2011 р., в якому відповідач підтвердив залишок заборгованості на 01.02.2011 р. в сумі 2167453 грн. 25 коп.

Крім того, представник позивача надав заяву № 73/5-196 від 16.03.2011 р. про зменшення позовних вимог на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої, просив стягнути з відповідача на користь позивача 2 197 675 грн. 25 коп. основного боргу. У заві позивач зазначив, що відповідачем була здійснена поставка по накладним № 23 від 22.06.2009 р. на суму 14152 грн. 32 коп. та № 39 від 14.12.2009 р. на суму 110 348 грн. 21 коп., які не були враховані при поданні позову. Загальна сума поставленої продукції по вказаним накладним –124500 грн. 53 коп. Щодо накладної № 20 від 21.08.2008 р. на суму 822 грн. 00 коп., акту № 46 від 14.12.2009 р. приймання-здачі виконаних робіт на суму 25200 грн. 00 коп. та акту № 47 від 14.12.2009 р. приймання-здачі робіт на суму 4200 грн. 00 коп., позивач повідомив про те, що ці документи йому не надавались и ним не підписувались, а отже і не можуть бути прийняті до уваги при звірянні розрахунків.

Зменшення позовних вимог є правом позивача у відповідності зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Зменшення позовних вимог, в даному випадку, не суперечать законодавству і не порушує чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Судом прийняті до уваги та розглянуті зменшені позовні вимоги.

Відповідач в свою чергу, у судовому засіданні додатково до відзиву надав документи в обґрунтування акту звірки, докази листування з позивачем та первинні бухгалтерські документи, підтверджуючі розбіжності у акті звірки.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

13.06.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Південноукраїнська вогнетривна компанія»(постачальником) та відкритим акціонерним товариством «Єнакіївський металургійний завод»(покупцем) було укладено договір поставки продукції № 2801329-С/7753191 (надалі –договір поставки).

Згідно п. 1 договору, в порядку та на умовах, визначеним цим договором, постачальник зобов’язується передати у власність (поставити) покупцю продукцію (товар), а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару, у т.ч. доплати/знижки до ціни за зміну якісних показників, узгоджуються сторонами в специфікаціях до даного договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін, засвідчуються печатками і є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 договору, поставка товару здійснюється партіями. Під партією розуміється переданий на умовах даного договору товар за однією специфікацією чи одному транспортному документу.

Строки оплати вартості товару узгоджуються сторонами у специфікаціях (п. 7.3 договору).

Специфікацією № 1 до договору, сторони узгодили строк поставки: липень-грудень 2008 р. та умови оплати: 80% передоплати, 20% оплати кожної поставленої партії товару протягом десяти банківських днів з моменту поставки товару і отримання рахунка на оплату.

Специфікацією № 2 від 04.07.2008 р. сторони узгодили строк поставки: з 10.08.2008р. по 31.12.2008 р. та умови оплати: 80% передоплати, 20% оплати кожної поставленої партії товару протягом десяти банківських днів з моменту поставки товару і отримання рахунка на оплату.

Специфікацією № 3 від 10.08.2009 р. сторони узгодили строк поставки: з 15.08.2009 р. по 31.11.2009 р. та умови оплати: 100% передоплати: 100% по факту поставки протягом тридцяти банківських днів з моменту поставки товару і отримання рахунку на оплату.

До договору сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 20.10.2008 р., в якій сторони виклали в новій редакції п. 13 договору щодо місцезнаходження та реквізитів сторін.

Додатковою угодою № 2 від 29.12.2008 р. сторони, зокрема, змінили п. 3 специфікації № 2 до договору і виклали його в наступній редакції «Строк поставки: з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р.».

Згідно додаткової угоди № 3 від 12.11.2009 р. сторони дійшли згоди змінити умови оплати по договору, п. 4 специфікації № 2 викласти в наступній редакції: «Умови оплати 100% передоплата. Сума передоплати, яка підлягає оплаті за специфікацією № 2 складає 263945 грн. 86 коп.». Пункт 5 специфікації № 3 викласти в наступній редакції: «Умови оплати 100% передоплата. Сума передоплати, яка підлягає оплаті за специфікацією № 3 складає 363035 грн. 52коп.».

Додатковою угодою № 4 від 01.12.2009 р. сторони узгодили, що договір вступає в силу з 13.06.2008 р. і діє до 31.03.2010 р., а в частині розрахунків –до їх повного виконання.

Додатковою угодою № 5 від 09.12.2009 р. сторони змінили п. п. 3,5 специфікації № 2 від 04.07.2008 р., визначивши строк поставки з 10.08.2008 р. по 31.03.2010 р., та п. 3 специфікації № 3 від 10.08.2009 р., виклавши його в наступній редакції «Строки поставки: з 15.08.2009 р. по 31.03.2010 р.».

На виконання умов вказаного договору, з урахуванням умов специфікацій та додаткових угод до договору, позивач здійснив передоплату за продукцію на загальну суму 5333986 грн. 72коп., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 2808247 від 17.06.2008 р. на суму 1331057 грн. 28 коп.; № 2810437 від 28.07.2008 р. на суму 888000 грн. 00 коп.; № 2810821 від 05.08.2008 р. на суму 7272 грн. 49 коп.; № 2810820 від 05.08.2008 р. на суму 1704121 грн. 73 коп.; № 2811659 від 21.08.2008 р. на суму 18087 грн. 90 коп., № 2812536 від 12.09.2008 р. на суму 41860 грн. 61 коп.; № 2814997 від 26.11.2008 р. на суму 19032грн.00коп.; № 2904144 від 22.05.2009 р. на суму 222085 грн. 36 коп.; № 2904662 від 05.06.2009 р. на суму 88304 грн. 32 коп.; № 2904984 від 19.06.2009 р. на суму 120000 грн. 00 коп.; № 2910338 від 13.11.2009 р. на суму 186738 грн. 00 коп.; № 2910634 від 20.11.2009 р. на суму 22113 грн. 72 коп.; № 2910635 від 20.11.2009 р. на суму 58332 грн. 33 коп.; № 2911000 від 30.11.2009 р. на суму 626981 грн. 38 коп.

Відповідачем зобов’язання за договором були виконані неналежним чином, продукція у повному обсязі та в строки, визначені специфікаціями та додатковими угодами, поставлена не була.

Загальна сума поставленої продукції склала 3136311 грн. 47 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 9 від 16.07.08 на суму 16333,87 грн.; № 10 від 23.07.08г. на суму 19825,20 грн.; № 11 від 31.07.08 на суму 18533,40грн; № 13 від 31.07.08 на суму 71805,60грн.; № 15 від 19.08.08 на суму 19046,40грн.; № 16 від 19.08.08 на суму 16074,24грн.; № 17 від 19.08.08г. на суму 65766,60грн.; № 18 від 21.08.08 на суму 48279,00грн.; № 19 від 21.08.08 на суму 15192,00грн.; № 21 від 21.08.08 на суму 13631,76грн.; № 22 від 27.08.08 на суму 14214,96грн.; № 23 від 27.08.08 на суму 14030,16грн.; № 24 від 26.09.08 на суму 135845,00грн.; № 25 від 26.09.08 на суму 135844,99грн.; № 26 від 26.09.08 на суму 138826,08грн.; № 27 від 26.09.08 на суму 135540,32грн.; № 28 від 26.09.08 на суму 138826,08грн.; № 29 від 26.09.08 на суму 138826,08грн.; № 30 від 26.09.08 на суму 138826,08грн.; № 31 від 26.09.08 на суму 131668,16 грн.; № 41 від 24.12.08 на суму 85448,16грн.; № 42 від 24.12.08 на суму 99689,52грн.; № 1 від 16.01.09 на суму 129133,44грн.; № 2 від 16.01.09. на суму 33708,00грн.; № 3 від 16.01.09г. на суму 98280,00грн.; № 11 від 17.04.09г на суму 11539,92грн.; № 23 від 22.06.09 на суму 14152,32грн., № 27 від 03.08.09 на суму 4226,40грн.; № 28 від 03.08.09 на суму 11236,80грн.; № 29 від 11.09.09 на суму 15076,80грн.; № 31 від 22.09.09 на суму 186738,00грн.; № 34 від 19.10.09 на суму 55491,00грн.; № 35 від 19.10.09 на суму 55077,60грн.; № 37 від 14.12.09 на суму 95458,55грн.; № 38 від 14.12.09 на суму 106931,34грн.; № 39 від 14.12.2009 р. на суму 110348,21 грн., № 40 від 14.12.09 на суму 107072,28грн.; № 41 від 14.12.09 на суму 109688,44грн.; № 42 від 14.12.09 на суму 99039,02грн.; № 43 від 14.12.09 на суму 84834,22грн.; № 44 від 25.12.09 на суму 87292,03грн.; № 45 от 25.12.09г. на суму 94309,44грн.; № 1 від 02.03.10 на суму 14604,00грн.

18.06.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 73/5-217 від 17.06.2010 р. з вимогою повернути грошові кошти сплачені за недопоставлену продукцію.

У відповіді на претензію від 17.07.2010 р. за № 57/7753191, відповідач вказав на необхідність звірити взаємні розрахунки.

31.08.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист вих. № 73/5-344 від 31.08.2010 р. з актом звірки.

Позивачем акт звірки відповідачу повернуто не було.

Стягнення з відповідача на користь позивача 2197675 грн. 25 коп. було предметом зменшених позовних вимог, які прийняті до уваги та розглянуті судом.

Зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наступного:

Правовідносини сторін є господарськими і виникли на підставі договору поставки продукції № 2801329-С/7753191 від 13.06.2008 р., специфікацій та додаткових угод до договору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, позивач виконав свої договірні зобов’язання, перерахувавши відповідачу передоплату за продукцію на загальну суму 5333986 грн. 72 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач в свою чергу, не в повному обсязі поставив продукцію, всього на суму 3136311 грн. 47 коп., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів поставки позивачу товару у відповідності з умовами договору на суму 2197675 грн. 25 коп. відповідачем надано не було.

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товару встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Претензією № 73/5-217 від 17.06.2010 р., направленою на адресу відповідача 18.06.2010 р., позивач просив відповідача повернути грошові кошти сплачені за недопоставлену продукцію.

Відповідач, у відповіді на претензію вказав на необхідність звірити взаємні розрахунки. Однак, направлений позивачем акт звірки не підписав та не повернув. Суму передоплати за непоставлений товар не повернув.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача 2197675 грн. 25 коп. суми попередньої оплати та задовольняє позов у повному обсязі.

Накладна № 20 від 21.08.2008 р. на суму 822 грн. 00 коп., акт № 46 від 14.12.2009 р. приймання-здачі виконаних робіт на суму 25200 грн. 00 коп. та акт № 47 від 14.12.2009 р. приймання-здачі робіт на суму 4200 грн. 00 коп., надані відповідачем у справі судом до уваги не приймаються, оскільки докази узгодження цих документів та надання їх позивачу відповідачем не надано. Вказані документи з боку позивача не підписані.

До того ж, слід зазначити, що згідно додаткової угоди № 5 від 09.12.2009 р. до договору, яка вступає в силу з моменту її підписання, сторони дійшли згоди змінити п. 5 специфікації № 2 від 04.07.2008 р., виклавши його в наступній редакції: «п. 5. Порядок поставки: Поставка товару зі складу постачальника морський порт м. Одеса вул. Митна, площа 1, здійснюється на умовах FCA залізничним чи автомобільним транспортом; зі складу постачальника м. Запоріжжя, вул. Портова, 19 –на умовах EXW автомобільним транспортом, згідно «ІНКОТЕРМС»(2000 р.)… При поставці товару на умовах EXW склад постачальника м. Запоріжжя перевізником та/чи експедитором по даній специфікації є ТОВ «Медінський і К», який є уповноваженою особою для прийняття до перевезення товару, передбаченого цією специфікацією.

Однак, згідно актів приймання-здачі виконаних робіт №№ 46, 47 від 14.12.2009 р., відповідачем виставлені до сплати суми за послуги транспортні Одеса-Єнакієво автомобільним транспортом, що не відповідає умовам договору.

Доказів узгодження сторонами надання відповідачем позивачу додаткових послуг «Биг-Бег»на суму 822 грн. 00коп. (видаткова накладна № 20 від 21.08.2008 р.) суду також не надано.

Інші заперечення відповідача не спростовують вищевикладених обставин, встановлених судом.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги зменшення позивачем позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути 21976 грн. 75 коп. державного мита та 224 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Південноукраїнська вогнетривна компанія»(69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, 19, р/р 2600230116345 у Запорізькому відділенні «ПІБ», МФО 313355, код 33985758) на користь відкритого акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод»(86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9, п/р 26006127300 у ПАТ «Донгорбанк»Відділення № 1 м. Єнакієве, МФО 334970, код 00191193) 2197675 (два мільйони сто дев’яносто сім тисяч шістсот сімдесят п’ять) грн. 25 коп. суми попередньої оплати; 21976 (двадцять одна тисяча дев’ятсот сімдесят шість) грн. 75 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «17»березня 2011 року.