Рішення № 14351968, 03.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.11 Справа № 30/5009/127/11

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроспецфундаментбуд»(юридична адреса - 69013, м. Запоріжжя, вул. Базова,2; фактична адреса –69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, 26)

до Філії «Запорізький Дорбудкомплекс»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(69050, м. Запоріжжя, вул. Гірна, 1)

про стягнення 10166,98 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

У судовому засіданні брали участь представники:

від позивача – Дремлюгіна О.В. (довіреність № 25 від 20.01.2011 р.)

від відповідача –Житніков Ю.І. (довіреність б/н від 01.11.2011 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.01.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідроспецфундаментбуд» звернулось в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Філії «Запорізький Дорбудкомплекс»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»10166,98 грн. безпідставно набутих коштів.

Як зазначено в позовній заяві, за усною домовленістю з відповідачем, останній надавав позивачу автотранспортні послуги. За період з лютого 2007 р. по вересень 2008 р., відповідач надав позивачу автотранспортні послугу на суму 33423,04 грн., що за твердженням позивача, підтверджується Актами здачі-приймання робіт № ДС-0000078 від 07.02.2007 р. (на суму 12000,00 грн.), № ДС-0000079 від 09.02.2007 р. (на суму 2400,00 грн.), № ДС-0000245 від 05.04.2007 р. (на суму 650,02 грн.), № ДС-0000510 від 06.07.2007 р. (на суму 14000,00 грн.), № ДС-0000268 від 21.05.2008 р. (на суму 540,00 грн.). Як вказує позивач, виставлені на оплату рахунки-фактури, а саме: № ДС-0000007 від 07.02.2007 р. (на суму 12000,00 грн.), № ДС-0000006 від 09.02.2007 р. (на суму 2400,00 грн.), № ДС-0000021 від 04.04.2007 р., № ДС-0000050 від 06.07.2007 р. (на суму 14000,00 грн.), № ДС-0000044 від 21.05.2008 р. (на суму 540,00 грн.), були сплачені ним у повному обсязі. Разом з тим, позивач зауважив, що виставлений відповідачем 06.07.2007 р. рахунок № ДС-0000050 від 06.07.2007 р. на суму 14000,00 грн., позивач помилково оплатив двічі –06.07.2007 р. та 13.07.2007 р., на підтвердження чого надав копії банківських виписок від 06.07.2007 р. та 13.07.2007 р. Після виявлення помилки, позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути зайво перераховані кошти, однак відповідач, замість повернення коштів пропонував позивачу надати послуги на цю суму. Посилаючись на приписи статей 1212, 1213 ЦК України та 49 ГПК України, ТОВ «Гідроспецфундаментбуд»просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 17.01.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 02.02.2011 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 03.03.2011 р.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 03.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач у справі –Філія «Запорізький Дорбудкомплекс»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»письмовий відзив на позовну заяву не надав. Його представник в судовому засіданні 02.02.2011 р. усно зазначив, що борг перед позивачем ним погашено. Пояснив, що різниця в сумах виникла через неврахування позивачем Акту № ДС-0000528 здачі-приймання робіт від 30.09.2008 р. на суму 1512,98 грн. На підтвердження виконаних за вказаних Актом робіт відповідач надав ТТН № 01АА від 16.09.2008 р., яка містить підпис та відбиток штампу підприємства позивача.

Присутній в судовому засіданні 03.03.2011 р. представник позивача повідомив, що дійсно, платіжним дорученням № 88 від 01.02.2011 р. відповідач перерахував позивачу 8654,00 грн. в рахунок погашення боргу. Також, підтвердив існування Акту № ДС-0000528 здачі-приймання робіт від 30.09.2008 р. на суму 1512,98 грн., підписаного обома сторонами. Наголосив на відсутності предмету спору між сторонами. Однак, з огляду на те, що спір доведений до суду з вини відповідача, просить покласти судові витрати на Філію «Запорізький Дорбудкомплекс»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Представник відповідача з цього приводу не заперечує.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості, досягнутої між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідроспецфундаментбуд»(позивачем у справі) та Філією «Запорізький Дорбудкомплекс»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(відповідачем у справі), останній, протягом лютого 2007 р. – вересня 2008 р. надав позивачу автопослуги на загальну суму 34936,02 грн. (а не 33423,04 грн., як вказував в своїй позовній заяві позивач), що підтверджується Актами здачі-приймання № ДС-0000078 від 07.02.2007 р. (на суму 12000,00 грн.), № ДС-0000079 від 09.02.2007 р. (на суму 2400,00 грн.), № ДС-0000245 від 05.04.2007 р. (на суму 650,02 грн.), № ДС-0000510 від 06.07.2007 р. (на суму 14000,00 грн.), № ДС-0000492 від 21.08.2008 р. (на суму 3833,02 грн.), № ДС-0000268 від 21.05.2008 р. (на суму 540,00 грн.) та № ДС-0000528 від 30.09.2008 р. (на суму 1512,98 грн.)

У зв’язку з цим відповідач виставляв позивачу для оплати рахунки-фактури № ДС-0000007 від 07.02.2007 р. (на суму 12000,00 грн.), № ДС-0000006 від 09.02.2007 р. (на суму 2400,00 грн.), № ДС-0000021 від 04.04.2007 р. (на суму 650,02 грн.), № ДС-0000050 від 06.07.2007 р. (на суму 14000,00 грн.), № ДС-0000044 від 21.05.2008 р. (на суму 540,00 грн.). Всього на суму 29590,02 грн.

Позивач здійснив оплату рахунків, при цьому, виставлений відповідачем рахунок-фактуру № ДС-0000050 від 06.07.2007 р. (на суму 14000,00 грн.), позивач помилково оплатив двічі, що підтверджується копіями банківських виписок від 06.07.2007 р. та 13.07.2007 р.

Виявивши помилку, 13.05.2010 р. позивач направив відповідачу претензію (лист вих. № 140 від 13.05.2010 р.), якою вимагав в 7-ми денний строк повернути на розрахунковий рахунок підприємства грошові кошти в сумі 10166,98 грн. (арк. справи 10).

Вказана вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Згідно з приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Як свідчать матеріали справи (акти здачі-прийняття робіт тощо), між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки відповідача як виконавця виразились у наданні автопослуг замовнику (позивачу), а обов’язки позивача полягають в оплаті цих послуг.

Долученими до матеріалів справи банківськими виписками та Актом звірки взаємних розрахунків станом на 20.01.2011 р. підтверджується переплата ТОВ «Гідроспецфундаментбуд»на користь Філії «Запорізький Дорбудкомплекс»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»за отримані автопослуги в сумі 8654,00грн., а не в сумі 10166,98 грн., як зазначено в позовній заяві.

Матеріали справи свідчать, що різниця в сумах виникла через неврахування позивачем Акту № ДС-0000528 здачі-приймання робіт від 30.09.2008 р. на суму 1512,98 грн. При цьому, слід відзначити, що Акт № ДС-0000528 від 30.09.2008 р. підписано уповноваженими представниками сторін та засвідчений печатками обох підприємств. До того ж, підтвердженням виконаних за вказаним Актом робіт є надана відповідачем ТТН № 01АА від 16.09.2008 р., яка містить відбиток штампу підприємства позивача та підпис його уповноваженої особи.

За таких обставин, враховуючи представлені відповідачем докази надання позивачу автотранспортних послуг на суму 1512,98 грн., суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1512,98 грн., слід відмовити, як заявлених необґрунтовано.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 01.02.2011 р. відповідач погасив існуючу заборгованість, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 8654,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 88 від 01.02.2011 р.

Відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 8654,00 грн. підлягає припиненню, у зв’язку із відсутністю предмету спору, оскільки зазначена сума була перерахована вже після порушення провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати (81,35 грн. державного мита та 188,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача у справі, в іншій частині –на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1512,98 грн., відмовити.

2. Провадження по справі в частині стягнення 8654,00 грн., припинити.

3. Стягнути з Філії «Запорізький Дорбудкомплекс»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(69050, м. Запоріжжя, вул. Гірна, 1, код ЄДРПОУ 26183653, п/р № 26009301166290 в Комунарівському відділенні ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроспецфундаментбуд»(юридична адреса- 69013, м. Запоріжжя, вул. Базова,2; фактична адреса –69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, 26, код ЄДРПОУ 32291862, п/р № 26008013523980 в ФБ ТОВ «Фінанси та кредит», МФО 313731) 81 (вісімдесят одну) грн. 35 коп. державного мита та 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84-85 ГПК України 04.03.2011 р.