Рішення № 14351964, 01.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.11 Справа № 1/5009/20/11

Суддя

за позовом відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод» (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 195)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «НикПа»(70423, Запорізька область, Запорізький район, с. Новослобідка, вул. Залізнична, 58)

про стягнення 7000грн.00коп. основного боргу, 503грн.30коп. 3% річних, 2009грн.00коп. інфляційних втрат

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача: Науменко А.Є., довіреність № 22 від 02.08.2010 р.,

від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

04.01.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Відкрите акціонерне товариство «Канівський маслосирзавод»з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «НикПа»про стягнення 9512грн.30коп., в тому числі: 7000грн. 00коп.. основного боргу, 503грн.30коп. 3% річних, 2009грн.00коп. інфляційних втрат, на підставі видаткової накладної від 06.03.2006 року за № СЗ-0000602 та довіреності серії ЯЛР № 914210 від 07.03.2006 року, згідно зі ст. ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати –102грн.00коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

04.01.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 02.02.2011р. сторони зобов’язано надати відповідні докази та забезпечити явку уповноважених представників сторін.

В судове засідання 02.02.2011 р. представники сторін не з’явилися, витребувані ухвалою суду документи не надали.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2011 р. розгляд справи відкладався до 01.03.2011 р. , про що сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 01.03.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві та надав документи на виконання вимог суду. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на виникнення між сторонами господарських правовідносин, згідно яких, за видатковою накладною № СЗ-0000602 від 06.03.2006 р. позивач передав відповідачу, а останній прийняв продукцію загальною вартістю 101500грн.00коп., що підтверджується довіреністю серії ЯЛР № 914210 від 07.03.2006 р. Відповідачем отримана продукція оплачена частково, в сумі 94500грн.00коп. Заборгованість в сумі 7000грн.00коп. відповідачем не погашена. На претензію позивача від 05.07.2008 р. із вимогою про сплату суми заборгованості у розмірі 7000грн.00коп. відповідач не відповів. Враховуючи прострочення виконання грошового зобов’язання, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховані відповідачу 3% річних у розмірі 503грн.30коп. та інфляційні втрати в розмірі 2009грн.00коп.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом суду не з’явився Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткової накладної № СЗ-0000602 від 06.03.2006 року, відкрите акціонерне товариство «Канівський маслосирзавод»(позивач у справі) відвантажив, а товариство з обмеженою відповідальністю «НикПа» (відповідач у справі) отримав продукцію (сири) у загальній кількості 7 тон на загальну суму 101500грн.00коп.

Продукція отримана представником відповідача Сапіною Оленою Михайлівною на підставі довіреності серії ЯЛР № 914210 від 07.03.2006 р.

Відповідачем отримана від позивача продукція була оплачена частково, в сумі 94500грн.00коп.

05.07.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1102 від 20.06.2008 р. про сплату заборгованості за отриманий товар в сумі 7000грн.00коп., яка отримана останнім 09.07.2008 р., що підтверджується поштовим повідомленням за № 123350.

Відповідач на претензію не відповів, заборгованість у розмірі 7000грн.00коп. позивачу не оплатив.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості в сумі 7000грн.00коп., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 вказаного кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, між сторонами склалися господарські відносини, згідно яких, на підставі видаткової накладної № СЗ-0000602 від 06.03.2006 року, відкрите акціонерне товариство «Канівський маслосирзавод»відвантажив, а товариство з обмеженою відповідальністю «НикПа» отримав продукцію (сири) у загальній кількості 7 тон на загальну суму 101500грн.00коп. Факт отримання продукції представником відповідача Сапіною Оленою Михайлівною підтверджується довіреністю серії ЯЛР № 914210 від 07.03.2006 р.

Відповідачем продукція отримана від позивача оплачена частково, всього на суму 94500грн.00коп., що підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем до матеріалів позовної заяви.

Заборгованість в розмірі 7000грн.00коп. відповідачем сплачена не була.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією вих. № 1102 від 20.06.2008 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою перерахувати в семиденний строк з дня отримання претензії на рахунок позивача 7000грн.00коп. Отримання претензії відповідачем 09.07.2008 р. підтверджується поштовим повідомленням за № 123350.

Доказів надання відповідачем відповіді на претензію позивача та перерахування 7000грн.00коп. заборгованості суду не надано.

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем доведено належними доказами виконання зобов’язань перед відповідачем щодо поставки продукції та факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 7000грн.00коп. за отриману продукцію.

Доказів виконання відповідачем зобов’язань перед позивачем щодо оплати отриманої від позивача за видатковою накладною № СЗ-0000602 від 06.03.2006 року продукції у повному обсязі суду не надано.

Враховуючи не надання сторонами доказів оплати відповідачем позивачу 7000грн.00коп. боргу, суд дійшов до висновку, що заявлена до стягнення сума боргу до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7000грн.00коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 503грн.30коп. 3 % річних та 2009грн.00коп. втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити сум боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, останній просить стягнути з відповідача 2009грн.00коп. втрат від інфляції та 3% річних в сумі 503грн.30коп. за період з 17.07.2008 р. (тобто після спливу семиденного строку з дня отримання відповідачем претензії) по 10.12.2010 р.

Судом перевірено розрахунки сум втрат від інфляції та 3% річних, надані позивачем, розрахунки є вірними.

Таким чином, суд дійшов до висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції в розмірі 2009грн.00коп. та 3% річних в сумі 503грн.30коп.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 7000грн.00коп. основного боргу, 503грн.30коп. 3% річних, 2009грн.00 коп. інфляційних втрат.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судові витрати (102грн.00коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НикПа»(70423, Запорізька область, Запорізький район, с. Новослобідка, вул. Залізнична, 58, р/р 26007301159403 в «Запорізькому центральному відділенні Промінвестбанку»у м.. Запоріжжя, МФО 313355, код 20503252) на користь відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод» (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 195, р/р 26009001303408 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, код. 00447830) 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 503 (п’ятсот три) грн. 30 коп. 3% річних, 2009 (дві тисячі дев’ять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «03»березня 2011 року.

                     Згідно з оригіналом.

Помічник судді: О.С. Степанова