Рішення № 14351962, 01.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.11 Справа № 1/5009/15/11

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський завод гумовотехнічних виробів» (08360, Київська область, Бориспільський район, с. Любарці, вул. Мануїльського, 1-А)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Кирилівський Аквасвіт»(69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36)

про стягнення 13880грн.54коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача: Гоголіна Н.В., довіреність б/н від 10.12.2010 р .;

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

04.01.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільський завод гумовотехнічних виробів»з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Кирилівський Аквасвіт»про стягнення 13880грн.54коп., в тому числі: 13126грн.00коп. основного боргу, 575грн.26коп. втрат від інфляції та 179грн.28коп. 3% річних, на підставі договору № 01/2010 від 28.05.2010 р., ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, з яких: 3000грн.00коп. оплата послуг адвоката, 138грн.81коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

04.01.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 02.02.2011 р. сторони зобовязано надати відповідні докази та забезпечити явку уповноважених представників сторін.

В судове засідання 02.02.2011 р. представники сторін не зявилися, витребувані ухвалою суду документи не надали.

02.02.2011 р. від позивача надійшла телефонограма з проханням перенести розгляд справи, у звязку із неможливістю явки представника сторони в судове засідання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2011 р. у справі розгляд справи відкладався до 01.03.2011 р. про що сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 01.03.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, а також надав докази направлення на адресу відповідача акту звірки. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем щодо оплати 13126грн.00коп. вартості товару та компенсаційних витрат за договором № 01/2010 від 28.05.2010 р. Враховуючи прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання, позивач просив також стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 575грн.26коп. втрат від інфляції та 179грн.28коп. 3% річних. Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України та договору № 01/12 від 10.12.2010 р. про надання адвокатських послуг, позивач просить також стягнути з відповідача оплату послуг адвоката в сумі 3000грн.00коп.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом суду не зявився Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський завод гумовотехнічних виробів»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кирилівський Аквасвіт»(покупцем) був укладений договір № 01/2010 (надалі договір).

Згідно з п. 1.1. договору продавець зобовязався передати у власність покупцю, а покупець зобовязався прийняти та своєчасно, у розмірі, передбаченому цим договором, оплатити товар: гумову плитку розміром 500*500 мм у кількості 390 кв.м., зеленого кольору та поліуретанову єднальну речовину у кількості 216 кг.

Сторони також домовились, що продавець (позивач) власними силами та за рахунок продавця здійснює монтаж гумової плитки, яка відчужується за цим договором, а покупець (відповідач) компенсує продавцю витрати по транспортуванню товару (п. 1.2 договору).

У розділі 2 договору сторонами передбачено, що продавець (позивач) протягом 10 календарних днів з дати повної оплати покупцем товару в розмірі, передбаченому п. 3.1 цього договору, передає товар у власність покупця (відповідача) за актом прийому-передачі. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами акту прийому-передачі товару. Придбаний покупцем товар продавець поставляє покупцю власним (орендованим) автотранспортом.

Згідно із п. 3.1 договору, ціна товару, вартість робіт з його монтажу та компенсаційних витрат по транспортуванню за цим договором, складає: ціна гумової плитки 280,00 грн. за 1 кв.м., у т.ч. ПДВ, загальна вартість 109200,00 грн., у т.ч. ПДВ 18200,00 грн.; ціна поліуретанової єднальної речовини 70,00грн. за 1 кг, у т.ч. ПДВ, загальна вартість 15120,00грн., у т.ч. ПДВ 2520,00 грн.; вартість робіт з монтажу гумової плитки складає 5000,00грн., у т.ч. ПДВ 833,34 грн.; вартість компенсаційних витрат по транспортуванню складає 3500,00грн., у т.ч. ПДВ 583,34грн. Загальна вартість товару, монтажу та компенсаційних витрат за цим договором складає 132820,00 грн., у т.ч. ПДВ 22136,67 грн.

Пунктом 3.2 договору сторонами передбачено, що кошти, зазначені в п. 3.1 цього договору, покупець (відповідач) перераховує на розрахунковий рахунок продавця (відповідач) шляхом передплати протягом трьох банківських днів з дати отримання від продавця відповідного рахунку-фактури.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обовязків за цим договором ( п.4.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно рахунку-фактури № СФ-0000008 від 31.05.2010 р. відповідач перерахував позивачу 119694грн.00коп.

На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача гумову плитку розміром 500*500 мм у кількості 390 кв.м., зеленого кольору та поліуретанову єднальну речовину у кількості 216 кг, а також здійснив монтаж гумової плитки та доставив товар на адресу відповідача, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.06.2010 року та видатковою накладною № РН-0000002 від 01.06.2010 року, підписаних з обох сторін.

Згідно акту прийому-передачі від 01.06.2010 року, загальна вартість товару, монтажу та компенсаційних витрат за договором склала 132820грн.00коп., у т.ч. ПДВ 22136грн.67коп.

Претензією вих. № 11/08-2010 від 26.08.2010 р., позивач просив відповідача перерахувати на рахунок позивача 13126грн.00коп.

Відповідачем претензія позивача залишена без розгляду.

Враховуючи наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 13126 грн. 00 коп., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, документально підтвердженими, правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного.

Правовідносини сторін є господарськими і виникли на підставі договору № 01/2010 від 28.05.2010 р.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивач виконав свої зобовязання за договором, передав відповідачу товар, здійснив монтаж гумової плитки та доставив товар на адресу відповідача, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 01.06.2010 року та актом прийому-передачі від 01.06.2010 року, підписаних з обох сторін, згідно якого відповідач претензій до якості поставленого товару та робіт з монтажу гумової плитки не має.

Відповідач взяті на себе зобовязання за договором належним чином не виконав, отриманий товар, монтаж та витрати по доставці товару оплатив частково, в сумі 119694грн.00коп.

Пунктом 3.2 договору сторонами передбачено, що кошти, зазначені в п. 3.1 цього договору, покупець (відповідач) перераховує на розрахунковий рахунок продавця (відповідач) шляхом передплати протягом трьох банківських днів з дати отримання від продавця відповідного рахунку-фактури.

Згідно рахунку-фактури № СФ-0000008 від 31.05.2010 р. відповідач перерахував позивачу лише 119694грн.00коп. 13126грн.00коп. відповідачем сплачено не було.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст.33, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 13126грн.00грн. позивачем документально підтверджений.

Відповідачем факт наявності заявленої до стягнення суми заборгованості не спростований, докази здійснення оплати в сумі 13126 грн. 00 коп. не надані.

Враховуючи не надання сторонами доказів оплати відповідачем 13126 грн. 00 коп., суд дійшов до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 13126грн.00коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 575грн.26 грн. втрат від інфляції та 179грн.28коп. 3 % річних.

Відповідно до п. 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити сум боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, останній просить стягнути суму втрат від інфляції за період з червня 2010 р. по листопад 2010 р. в розмірі 575грн.26коп. та 3% річних за період з 04.06.2010 р. по 16.12.2010 р. в сумі 179грн.28коп.

Судом перевірено розрахунки сум втрат від інфляції та 3% річних надані позивачем. Розрахунки є вірними.

Отже, суд дійшов до висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції в розмірі 575грн.26коп. та 3% річних в сумі 179грн.28коп.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 13126грн.00коп. основного боргу, 575грн.26коп. втрат від інфляції та 179грн.28коп. 3% річних.

При прийнятті рішення, суд також враховує наступне.

10.12.2010 р. між позивачем (замовником) та Адвокатським обєднанням «Данко»(виконавцем) було укладено договір про надання адвокатських послуг № 01/12, згідно умов якого, виконавець зобовязувався надати замовнику послуги, зокрема: представляти та захищати інтереси замовника у господарському суді, по справі за позовом замовника до товариства з обмеженою відповідальністю «Кирилівський Аквасвіт»про стягнення грошової заборгованості у сумі 13880грн.54коп.

Позивачем платіжним дорученням № 150 від 24.12.2010 р. оплачено 3000грн.00коп. за надання адвокатських послуг згідно договору про надання адвокатських послуг № 01/12 від 10.12.2010 р.

Довіреністю від 10.12.2010 р. позивач на підставі договору про надання адвокатських послуг № 01/12 від 10.12.2010 р., уповноважив адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2169/10 від 30.01.2003 р.) представляти та захищати інтереси позивача в господарському суді.

З урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що сума в 3000грн.00коп. є співрозмірною та розумною сумою відшкодування послуг адвоката, яка повинна бути стягнута з відповідача.

На підставі ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судові витрати (3000грн.00коп. оплата послуг адвоката, 138грн.81коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кирилівський Аквасвіт»(69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36, р/р 26004007000340 у ВАТ «Родовід Банк», м. Київ, МФО 321712, код 35628125) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський завод гумовотехнічних виробів» (08360, Київська область, Бориспільський район, с. Любарці, вул. Мануїльського, 1-А, р/р 2600987396001 в АБ «Київська Русь», м. Київ, МФО 319092, код 35591478) 13126 (тринадцять тисяч сто двадцять шість) грн. 00 коп. основного боргу, 575 (пятсот сімдесят пять) грн. 26 коп. втрат від інфляції та 179 (сто сімдесят девять) грн. 28 коп. 3% річних, 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 138 (сто тридцять вісім)грн. 81 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «03»березня 2011 року.