Рішення № 14351746, 24.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11 Справа № 22/144/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіто Світ” (69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛО СЕРВІС” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна –вул. Якова Новицького, буд. 143/7 кв. 147)

про стягнення заборгованості за договором № 450 від 27.07.2010 р. у розмірі 2 573,54 грн.

Суддя Ярешко О.В.

Представники:

від позивача: Зайцева О.О., довіреність № 05-01/3 від 05.01.2011р.

від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

29.12.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіто Світ”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛО СЕРВІС”, м. Запоріжжя про стягнення 2333,78 грн. основного боргу, 128,70 грн. пені, 86,36 грн. збитків від інфляції грошових коштів та 24,70 грн. 3 % річних, всього 2573,53 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.12.2010р. порушено провадження у справі № 22/144/10, судове засідання призначено на 27.01.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.01.2011р., у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних судом доказів, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 24.02.2011 р.

В судовому засіданні 24.02.2011р. представник позивача звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, в обґрунтування якої зазначив, що при розрахунку загальної суми позову було допущено арифметичну помилку, у зв’язку з чим позивач просить стягнути 2333,78 грн. основного боргу, 128,70 грн. пені, 86,36 грн. збитків від інфляції грошових коштів та 24,70 грн. 3 % річних, всього 2573,54 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду, як така що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Таким чином, в судовому засіданні 24.02.2011р. розглядаються позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 450 від 27.07.2010 р. у розмірі 2 573,54 грн.

Позивач підтримав свої позовні вимоги, які мотивовані наступним. 27.07.2010р. між ТОВ “Авіто Світ” та ТОВ “СОЛО СЕРВІС” був укладений договір поставки № 450. На підставі п. 1.2 зазначеного договору, позивач зобов’язався в порядку та терміни, встановлені договором, передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором. На виконання умов договору позивачем 28.07.2010р. на адресу відповідача поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 2333,78 грн., що підтверджується накладною № 48823 від 28.07.2010р., які підписані обома сторонами. Відповідно до п. 3.2 договору покупець зобов’язаний здійснити оплату протягом семи календарних днів з моменту постачання товару. Проте відповідачем зобов’язання по оплаті у встановлені терміни не виконано. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість на суму 2333,78 грн. Пунктом 3.4 договору передбачено відповідальність за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення оплати. На підставі вищенаведеного, позивач просить стягнути з відповідача 128,70 грн. пені, а також 86,36 грн. збитків від інфляції грошових коштів та 24,70 грн. 3% річних.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 8270647 від 21.01.2011р. адресою Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛО СЕРВІС” є: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна –вул. Якова Новицького, буд. 143/7 кв. 147. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 24.02.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2010р. ТОВ “Авіто Світ” (надалі - постачальник) та ТОВ “СОЛО СЕРВІС” (надалі - покупець) уклали договір поставки № 450 (надалі - договір).

Пунктами 5.9 та 5.5 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Даний договір укладений сторонами на невизначений строк. Кожній стороні надається право розірвати договір з попередженням іншої сторони за один місяць за умови проведення остаточних розрахунків.

Відповідно до розділу 1 договору, сторони домовляються про реалізацію та всебічне просування на ринку товарів, які постачаються за даним договором (п. 1.1).

Постачальник зобов’язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.2).

Асортимент товару, його ціна та кількість узгоджується сторонами у накладних, які мають силу протоколу узгодження ціни (п. 1.3).

Згідно із пунктами 2.4 та 2.5 договору, датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця накладної на поставку товару. При прийманні товару покупцем, особи які приймають товар від імені покупця повинні бути уповноваженими на такі дії, контроль за оформленням документів, які підтверджують повноваження представників покупця здійснює покупець.

Розділом 3 договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем в українських гривнях шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або іншим способом, який не суперечить діючому законодавству України (п. 3.1).

Оплата здійснюється протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару (п. 3.2).

Підставою для оплати є накладна на поставку товару (п. 3.3).

На виконання умов договору, позивач 28.07.2010р. поставив відповідачу товар на загальну суму 2333,78 грн., що підтверджується накладною № 48823 від 28.07.2010р. підписаною уповноваженими представниками сторін та довіреністю відповідача виданій Ушаковій Лідії Андріївні на отримання товару від постачальника.

Проте відповідач в порушення умов договору, оплату отриманого товару не здійснив. Таким чином, заборгованість відповідача складає 2333,78 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач в установлений договором строк з відстрочкою платежу, не здійснив оплату товару, отриманого від позивача, чим порушив свої грошові зобов’язання. Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 2333,78 грн. основного боргу є обґрунтованими та основані на договорі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 128,70 грн. пені за період з 15.08.2010р. по 23.12.2010р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 3.4. договору, який передбачає, що у разі прострочки зі сторони покупця зобов’язань по оплаті отриманого товару, згідно п. 3.2, а також порушення строку, передбаченого п. 2.5 даного договору, постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки від суми, яка підлягає оплаті, за кожен день прострочки. При цьому оплата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобов’язань та від проведення остаточної оплати за поставлений йому товар.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що фактично стягненню підлягає більша сума пені, однак оскільки суд не може виходити за рамки заявлених вимог, вимоги в цій частині є законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 24,70 грн. 3% річних за період з 15.08.2010р. по 23.12.2010р. та 86,36 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з 15.08.2010р. по 15.12.2010р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та втрат від інфляції грошових коштів та встановлено, що стягненню підлягають більші суми 3 % річних та втрат від інфляції грошових коштів, таким чином, вимоги в цій частині є законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛО СЕРВІС” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна –вул. Якова Новицького, буд. 143/7 кв. 147, код ЄДРПОУ 35719180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіто Світ” (69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60, код ЄДРПОУ 34156257) 2 333 (дві тисячі триста тридцять три) грн. 78 коп. основного боргу, 128 (сто двадцять вісім) грн. 70 коп. пені, 24 (двадцять чотири) грн. 70 коп. 3% річних, 86 (вісімдесят шість) грн. 36 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 28.02.2011р.