Рішення № 14351547, 21.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.11 Справа № 22/146/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Крок Г.Т.” (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 7)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за рахунком-фактурою № ВВ-165 від 14.09.2010 р. у розмірі 11 300,00 грн.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

Від позивача Грибова І.В., довіреність № 1 від 19.01.2011р.

Від відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

31.12.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Крок Г.Т.”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 11300,00 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2011р. порушено провадження у справі № 22/146/10, судове засідання призначено на 02.02.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.

Ухвалою від 02.02.2011р. у звязку з неявкою сторін та неподанням витребуваних судом доказів в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 21.02.2011р.

Позивач підтримує свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст. ст. 509, 526, 693 Цивільного кодексу України та пояснив, що відповідач запропонував ТОВ “Крок Г.Т.” купити в нього проволоку пружинну СТ65Г ф.3мм ТО по ГОСТ 14963-78. Між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було погоджено кількість товару та його ціна. Строк поставки передбачався на протязі одного дня з моменту оплати товару. Після цього відповідач особисто передав позивачу рахунок-фактуру № ВВ-165 від 14.09.2010р. на суму 11300,00 грн. Вид розрахунку передбачив передоплата. Позивач 15.09.2010р. на підставі зазначеного рахунку перерахував 11300,00 грн. відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням № 415 від 15.09.2010р. 22.09.2010р. на адресу відповідача була надіслана претензія на суму боргу 11300,00 грн., але відповіді на претензію позивач не отримав. Таким чином, заборгованість відповідача складає 11300,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_1 від 07.02.2011р. адресою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 Саме на цю адресу направлялась кореспонденція.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 21.02.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2010р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 виставив Товариству з обмеженою відповідальністю “Крок Г.Т.” рахунок-фактуру № ВВ-165 від 14.09.2010р. на суму 11300,00 грн., в якому у розділі найменування товару зазначено: проволока пружина Ст65Г ф.3мм ТО по ГОСТ 14963-78.

Позивач 15.09.2010р. перерахував відповідачу 11300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 415 від 15.09.2010р., в розділі призначення платежу якого зазначено: оплата за проволоку пруж. по рахунку № ВВ-165 від 14.09.2010р.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Таким чином, на підставі дій відповідача, який виставив рахунок на оплату товару, та дій позивача, який сплатив грошові кошти за товар згідно виставленого рахунку, у сторін виникли взаємні права та обовязки: у позивача право вимагати товар, а у відповідача обовязок передати товар.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію вих. № 2-пр від 22.09.2010р., якою просив відповідача поставити продукцію або повернути сплачені кошти в розмірі 11300,00 грн. Претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання та вимоги чинного законодавства, товар на суму 11300,00 грн. не передав.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 3 статті 612 ЦК України встановлено, що якщо, внаслідок прострочення боржника, виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (в тому числі і в формі здійсненої передплати).

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 11300,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На день розгляду спору відповідач товар зазначений в рахунку-фактурі № ВВ-165 від 14.09.2010р. не поставив, сплачені кошти в розмірі 11300,00 грн. не повернув.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю “Крок Г.Т.” про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 11300,00 грн. боргу документально підтвердженою, обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 000,00 грн. витрат по сплаті послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Доказів укладення договору між позивачем та адвокатом про надання адвокатських послуг та сплати позивачем 3000,00 грн. послуг адвоката суду не надано.

До того ж, з матеріалів справи не вбачається участь адвоката на стороні позивача, оскільки позовна заява підписана директором ТОВ “Крок Г.Т.” Чадовим О.О., в судове засідання 02.02.2011р. не зявилась жодна зі сторін, а в судовому засіданні 21.02.2011р. Грибова І.В. приймала участь як представник позивача, на підставі довіреності № 1 від 19.01.2011р.

З огляду на викладене, суд вважає, що витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 3000,00 грн. стягненню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 202, 525, 526, 530, 599, 612, 693 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Крок Г.Т.” (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 7, код ЄДРПОУ 13638750) 11300 (одинадцять тисяч триста) грн. 00 коп. боргу, 113 (сто тринадцять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.02.2011р.